донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

08.09.2009 р.                                                                   справа №20/112

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

при секретарі  Апонащенко О.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Каминін Д.В. за довір.

від відповідача: Серафимов І.В. за довір.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста –Трейд", м. Авдіївка  

на рішення господарського суду Донецької області від 23.06.2009р. (підписане 30.06.09р.)  у справі  № 20/112 (суддя Донець О.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архонт Центр", м. Донецьк

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста –Трейд", м. Авдіївка  

про стягнення 283713,44 грн.

Встановив:          

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архонт Центр", м. Донецьк звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста –Трейд", м. Авдіївка про стягнення 283713,44 грн., з яких 100297,95 грн. –сума боргу, 42556,01 грн. –сума пені, 82823,54 грн. –сума індексу інфляції, 10750,37 грн. –сума 3% річних за договором поставки № 17/11/08пк від 17.11.08р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.06.2009р. (підписане 30.06.09р.) у справі № 20/112 (суддя Донець О.Є.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста – Трейд", м. Авдіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архонт Центр", м. Донецьк суму боргу -90297,95 грн., 82823,54 грн. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, суму 3% річних - 10750,37 грн., суму пені - 42556,01 грн.,  суму держмита -2837,13 грн., суму витрат на технічно-інформаційне забезпечення судового процесу -118,00 грн., суму витрат, пов’язаних зі сплатою послуг адвоката - 11321,39 грн.  Провадження у справі щодо вимог про стягнення 10000,00 грн. –припинено.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еста –Трейд", м. Авдіївка не погодившись з рішенням господарського суду від 23.06.2009р.(підписане 30.06.09р.) подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та припинити провадження у справі у зв"язку з відсутністю предмета спору.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції порушені та неправильно  застосовані норми матеріального права, а саме: ст.ст. 193, 230, 265, 266 Господарського кодексу України та ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, що призвело до порушення норм процесуального права: п. 11 ст. 80 ГПК України.

Посилається на те, що судом при розгляді даної справи поверхово був досліджений зміст договору поставки №17/11/08пк від 17.11.08р. в частині порядку прийомки товару та його оплати, що призвело до прийняття незаконного рішення. Вважає, що при аналізі пунктів договору можна побачити, що оплата товару ніяк не пов"язана з фактом поставки позивачем окремої його частини, а в самих положеннях договору, які визначають поняття "партії товару" виникають істотні протиріччя. Посилається на те, що у переважній кількості пунктів договору, в яких згадується про поняття "партія товару" (п.п. 2.3, 4.1, останнє речення п. 5.2, 6.4,6.8) під партією товару розуміється саме товар, вказаний у погодженій сторонами Специфікації.

Позивач у судовому засіданні зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Клопотання позивача від 13.08.2009р. про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та розрахункові рахунки відповідача розглянуто колегією суддів та залишено без задоволення за не доведеністю підстав такої заяви з урахуванням вимог, передбачених статтями 33, 66, 67 ГПК України.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.

17.11.2008 р. позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) укладено Договір, відповідно до якого Продавець зобов’язався передати у власність Покупця, а останній –прийняти та сплатити вугільну продукцію (Товар) в асортименті, за цінами та в кількості, зазначених в Специфікаціях, що є невід’ємною частиною Договору та оформлених у вигляді додатків до нього (п.1.1 Договору (а.с. 86)). За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що кожна партія Товару постачається на умовах FCA (згідно із правилами Інкотермс в редакції 2000 р.) та в строки, зазначені в Специфікації до даної партії Товару. При цьому, партією Товару слід вважати кількість вагонів, відвантажених протягом однієї залізничної доби, та/або таку, що слідує по одному маршруту за одним товаросупроводжувальним документом.

Згідно із п.3.3 Договору, датою поставки є дата штампу станції відправлення на залізничній квитанції (накладній).

Відповідно до п.3.4 Договору поставка товару здійснюється узгодженими партіями.

Розділом 4 Договору визначений порядок приймання товару за кількістю та якістю, зокрема, відповідно до Інструкцій № П-6 та № П-7.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що сплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті України протягом 5 банківських днів після прийняття вагонів за кількістю та якістю вантажоодержувачем.

В силу п.5.3 Договору, датою сплати слід вважати дату списання коштів з рахунка Покупця на адресу Продавця.

Згідно із п.6.1 Договору, у разі несвоєчасної сплати партії Товару Покупець сплачує Продавцеві пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки сплати партії Товару.

Специфікацією № 1 (Додатком № 1 від 17.11.08 р. до Договору) визначений строк поставки –листопад–грудень 2008 р., найменування продукції, її ціна, кількість, якісні показники, а також порядок приймання вугілля (а.с.90).

        Відповідачем прийняті поставки, здійснені позивачем, що підтверджується     витратними накладними № 1121 від 21.11.08 р., № 1124/1 від 24.11.08 р.,  № 1123 від 28.11.08 р., № 1129/1 від 29.11.08 р., які підписані сторонами без зауважень. Проте, відповідач за виконані роботи розрахувався частково. Заборгованість відповідача за поставлене позивачем вугілля на момент пред"явлення позову складала 100 297,95  грн. Відповідачем, у травні 2009 року після подачі позову, сплачена часткова сума боргу в розмірі 10000 грн., на час  прийняття оскаржуваного рішення, сума боргу складає 90297,95 грн.   

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Твердження скаржника про відсутність у нього обов'язку сплатити спірні кошти через те, що позивач поставив відповідачеві продукцію не у повному обсязі як зазначено у Специфікації до договору, є таким, що не грунтується на умовах договору та специфікації №1 до нього. Так, предметом Договору є поставка вугільної продукції (товару) (п.1.1 договору), яка поставляється узгодженими партіями (п.3.4 договору), під партією Товару (про яку йдеться в п.3.1 Договору та далі у договорі) розуміється певна кількість вагонів з вугіллям, яке надійшло за залізничну добу та/або по одному маршруту за одним товаросупроводжувальним документом (п.3.1 договору), вантаж вугілля в партії визначається на підставі даних, зазначених в накладних (п.5.1 Специфікації №1 до договору), що спростовує ствердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що під партією товару розуміється саме товар в загалі, що вказаний у погодженій сторонами Специфікації, а ні  товар, що визначений у накладній. При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідачем як до пред"явлення позову, так і після порушення справи, частково сплачувались кошти за поставлене вугілля. Відповідачем у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не надано жодного доказу в спростування доказів, які надані до матеріалів справи в підтвердження позовних вимог. З огляду на зазначене, відсутні підстави для припинення провадження у справі через відсутність предмету спору на підставі п.11 ст.80 ГПК України, як наполягає скаржник у апеляційній скарзі.

        Місцевий господарський суд правомірно визначився в частині задоволення позовних вимог з огляду на умови договору та приписи чинного законодавства, у зв"язку з чим рішення господарського суду скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, –

П О С Т А Н О В И В :

          Рішення господарського суду Донецької області від 23.06.2009 р. по справі № 20/112 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня прийняття постанови.          

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС