донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.09.2009 р. справа №44/144
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
За участю представників сторін: від позивача : | Грущенко О.А.- представник за дов. №б/н від 22.06.2009р. |
від відповідача: | Піттєль І.В. –представник за дов. №б/н від 15.06.2009р. |
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція”, м.Краматорськ Донецької області |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 07.07.2009р. |
у справі | №44/144 (суддя Мєзєнцев Є.І.) |
за позовом | Приватного підприємства “АБ плюс”, м.Краматорськ Донецької області |
до відповідача: | Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція”, м.Краматорськ Донецької області |
про | стягнення суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 30 389 грн. 10 коп., штрафу 6 077 грн. 77 коп., трьох процентів річних 166 грн. 73 коп., інфляційних 278 грн. 89 коп. та пені 1 334 грн. 30 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, у загальному розмірі 38 246 грн.79 коп. |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.07.2008р. у справі №44/144 (суддя Мєзєнцев Є.І.) задоволені позовні вимоги Приватного підприємства “АБ плюс”, м.Краматорськ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція”, м.Краматорськ, про стягнення суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 30 389 грн. 10коп., штрафу 6 077 грн. 77 коп., трьох процентів річних 166 грн. 73 коп., інфляційних 278 грн. 89 коп. та пені 1 334 грн. 30 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, у загальному розмірі 38 246грн.79коп.
Стягнено із Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція”, м.Краматорськ, на користь Приватного підприємства “АБ плюс”, м.Краматорськ, суму боргу 30 грн. 389грн. 10коп., пені 1 334 грн.30 коп., штрафу 6 077 грн.77 коп., річних 166грн.73коп. та інфляційних 278 грн.89 коп.
Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належним чином.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція”, м.Краматорськ Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно досліджені судом фактичні обставини справи. Скаржник вважає, що позивачем не надано належних документів у підтвердження позовних вимог та підтвердження поставки товару за договором.
Позивач, Приватне підприємство “АБ плюс”, м.Краматорськ Донецької області, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Просить залишити рішення господарського суду –без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розпорядженням Першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2009р. відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України “Про судоустрій України” № 3018-ІІІ від 07.02.2002р. для розгляду апеляційної скарги у справі №44/144 була призначена інша колегія суддів, у складі: головуючий суддя Старовойтова Г.Я, судді Акулова Н.В. та Запорощенко М.Д.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Позивач, Приватне підприємство “АБ плюс”, м.Краматорськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 30 389 грн. 10коп., штрафу 6 077 грн. 77 коп., трьох процентів річних 166 грн. 73 коп., інфляційних 278 грн. 89 коп. та пені 1 334 грн. 30 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, у загальному розмірі 38 246грн.79коп.
З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали між собою договір № 1020-9 від 30.10.2008р.
Згідно умов договору постачальник (позивач) зобов’язався поставити продовольчі товари (товар), а покупець (відповідач) - прийняти і оплатити товар на умовах, передбачених договором. Найменування, асортимент, кількість, ціна товару визначаються за домовленістю сторін і вказуються у товарних накладних, що є невід’ємними частинами договору. Накладні складаються та оформлюються на підставі погоджених сторонами заявок. (пункт 1.1 договору)
За своєю правовою природою договір № 1020-9 від 30.10.2008р. є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З моменту підписання цього договору попередній договір поставки втрачає свою силу. (пункт 1.3 договору)
Відповідно до пункту 3.1 договору постачання товару здійснюється на умовах DDP (магазин/ЦС) покупця відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс»у редакції 2000р.
Приймання товару по якості та кількості здійснюється покупцем відповідно до інструкцій «П-6»та «П-7»(пункт 3.4 договору)
Згідно умов пункту 4.1 договору №1020-9 від 30.10.2008р. покупець (відповідач) робить оплату товару протягом п’яти календарних днів із дня одержання товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника (позивача).
Покупець (відповідач) несе відповідальність за даним договором за несвоєчасну оплату отриманого товару, згідно пункту 4.1 договору, і виплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки оплати, що діє в період за який стягується пеня. Крім того, за прострочення платежу понад тридцять календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від загальної суми боргу (пункт 5.2 договору).
Відповідно до пункту 6.1 договору даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
В матеріалах справи відсутні письмові заявки покупця (відповідача) на товар, однак колегія суддів не вважає це перешкодою для надання належної юридичної оцінки факту поставки товару з огляду на наступне.
Позивач на виконання умов договору №1020-9 від 30.10.2008р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 36 865 грн.51 коп.
Факт отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується видатковими накладними №2/1959 від 26.02.2009р. на суму 6 250 грн. 82 коп., № 3/195 від 03.03.2009р. на суму 6 034 грн. 34 коп., № 3/196 від 03.03.2009р. на суму 787 грн. 50 коп., № 3/197 від 03.03.2009р. на суму 612 грн. 24 коп., № 3/223 від 03.03.2009р. на суму 4 836 грн. 55 коп., № 3/229 від 03.03.2009р. на суму 1 989 грн. 64 коп., № 3/230 від 03.03.2009р. на суму 6 940 грн. 12 коп., № 3/1004 від 12.03.2009р. на суму 2 438 грн. 28 коп., №3/1890 від 24.03.2009р. на суму 2 147 грн. 22 коп., № 3/1891 від 24.03.2009р. на суму 4 805 грн. 04 коп.
Вказані видаткові накладні підписані представником позивача та представником відповідача та завірені їх фірмовими печатками, без будь-яких зауважень (тобто, відповідач у зв’язку з підписанням цих документів повністю погодився з обсягами та вартістю поставленого товару).
За видатковими накладними №2/1959, №3/195, №3/230, №3/1004, №3/1891 товар був поставлений у зворотній заставній тарі вартість якої складає 607 грн. 50 коп.
Позивач, вказує на те, що заборгованість відповідачем частково сплачена. Загальна сума боргу відповідача за поставлений товар складає 30 389 грн. 10 коп., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. Акт підписаний представниками позивача та відповідача та завірено печатками.
Судовою колегією не приймаються до уваги доводи відповідача, про те що у представлених позивачем документах відсутні посилання на договір № 1020-9 від 30.10.2008р., у зв’язку з тим, що у видаткових накладних вказано, що поставка відбувається за договором, тоді як у накладних вказано що поставка відбувається за договором, відповідно до пункту 1.1 договору накладні є невід’ємною його частиною, інших договорів між сторонами у спірний період не існувало, оскільки відповідно до пункту 1.3 договору №1020-9 з моменту підписання цього договору попередній договір поставки втрачає свою силу, факт отримання товару відповідачем не спростовано.
Таким чином судова колегія дійшла до висновку, що поставка товару за зазначеними видатковими накладними відбувалась за договором «1020-9 від 30.10.2009р.
Пунктом 3.4 договору № 1020-9 передбачено, що приймання продукції за якістю та комплексністю виконується у відповідності з «Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю»(Інструкція П-7)
Відповідно до пункту 14 Інструкції П-7 відсутність супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт в якому вказується, які документи відсутні.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи при отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання позивачем (постачальником) прийнятих за договором зобов’язань з поставки продукції. Акт про фактичну якість і комплектності поставленої продукції з зазначенням, які саме документи відсутні, сторони не складали.
Відповідно до статей 525,526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.
Відповідач умови договору № 1020-9 від 30.10.2009р. стосовно оплати отриманої продукції не виконав., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 30 389 грн. 10 коп., яка на момент прийняття рішення господарським судом, відповідачем не погашена, доказів погашення цієї заборгованості відповідачем не надано.
З огляду на викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідач свої договірні зобов’язання стосовно своєчасної та повної оплати за одержаний товар не виконав, у зв’язку з чим господарський суд позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 30 389 грн. 10 коп. задовольнив обґрунтовано.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просив стягнути 3% річних у сумі 166 грн.73коп. та інфляційних за період з лютого 2009 р. по травень 2009 р. в сумі 287 грн.89коп.
Сума 3% річних та інфляційних позивачем нарахована вірно, згідно діючого порядку нарахування, та зробленого господарським судом перерахунку.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, яка є грошовою сумою або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Розрахунок неустойки повинен відповідати Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання», в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, боржник зобов’язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.
Відповідно по пункту 5.2 договору №1020-9 від 30.10.2009р. покупець (відповідач) несе відповідальність за даним договором за несвоєчасну оплату отриманого товару, згідно пункту 4.1 договору, і виплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки оплати, що діє в період за який стягується пеня. Крім того, за прострочення платежу понад тридцять календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від загальної суми боргу
Позивач нарахував та просив стягнути пеню у розмірі 1334 грн. 30 коп. та штраф у розмірі 6 077 грн. 77 коп. Беручи до уваги факт прострочення відповідачем виконання грошового обов’язку, судова колегія Донецького апеляційного суду дійшла висновку про обґрунтованість задоволення господарським судом цих вимог.
Задовольняючи вимоги позивача, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив порушення відповідачем умов договору № 1020-9 від 30.10.2009р., щодо оплати основного боргу в сумі 30 389 грн.10 коп., 3% річних в сумі 166 грн. 73 коп., інфляційних в сумі 278 грн. 89 коп., пені у сумі 1 334 грн. 30 коп., штрафу у сумі 6 077 грн. 77 коп. Дані висновки відповідають вимогам закону, ґрунтуються на матеріалах справи та підтверджені наявними у справі доказами.
З огляду на зазначене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем та обґрунтоване нарахування 3% річних, інфляційних, пені та штрафу, оскільки причиною виникнення спору є протиправне порушення відповідачем умов договору щодо оплати отриманої продукції, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів.
Враховуючи викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника по справі.
Керуючись ст.ст.25,33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція”, м.Краматорськ Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. у справі № 44/144 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. у справі № 44/144 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.
Повний текст постанови підписаний 14.09.2009р.
Головуючий
Судді:
надр.4 прим:
1 прим. –у справу;
1 прим. –позивачу
1 прим - відповідачу
1 прим –ДАГС;