ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 вересня 2009 р.

№ 6/77

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів

Т. Добролюбової - головуючого, Т.Гоголь, В.Швеця

за участю представників сторін: позивача відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Фейчук Ю.В. директор /наказ від 14.11.06/ Лігін В.Б. дов. від 28.07.08 Буджак В.М.  № 1059/05 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія"

на постанову

від 13.04.2009 року Львівського апеляційного господарського суду

у справі

№ 6/77 господарського суду Івно0Франківської області

за позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія" Івано-Франківської міської ради

про	визнання достатніми для затвердження проекту земельної ділянки поданих матеріалів, визнання права на оренду земельної ділянки, зобов’язання укласти договір.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гільдія" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання матеріалів достатніми для затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,6671 га для будівництва транспортної розв'язки вулиць Калуське шосе - Галицька у м. Івано-Франківську, визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія" на оренду земельної ділянки площею 0,6671 га для будівництва транспортної розв'язки вулиць Калуське шосе - Галицька у м. Івано-Франківську та зобов'язання Івано-Франківської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гільдія" договір оренди земельної ділянки площею 0,6671 га для зазначеного будівництва у двадцятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили. В обґрунтування заявлених позовних вимог заявник посилається на дозвіл Івано-Франківської міської ради на проведення проектно-пошукових робіт та збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2008 року, яким визнано право на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва транспортної розв'язки вулиць Калуське шосе - Галицька у м. Івано-Франківську.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2008 року (суддя Грица Ю.І.) позов задоволено частково. Визнано матеріали, які подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гільдія", достатніми для затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,6671га для будівництва транспортної розв’язки вулиць Калуське шосе - Галицька у м. Івано-Франківську. Визнано право Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія" на оренду земельної ділянки площею 0,6671 га., зобов'язано Івано-Франківську міську раду укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гільдія" договір оренди земельної ділянки площею 0,6671 га. для будівництва транспортної розв'язки вулиць Калуське шосе - Галицька у м. Івано-Франківську в передбаченому законом порядку. Рішення суду вмотивовано тим, що на виконання рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.11.2006 року за № 475, позивачем було виконано ряд дій: виготовлено, з усіма погодженнями акт вибору земельної ділянки; виготовлено відповідний проект відведення земельної ділянки для проектування і будівництва зазначеної транспортної розв’язки. Крім того, позивач звертався до Івано-Франківської міської ради із заявою про оформлення права користування земельною ділянкою площею 0,6671га для будівництва розв’язки, однак відповідачем не приймалось відповідне рішення стосовно заяви позивача. Що ж до вимоги позивача щодо зобов’язання  Івано-Франківської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гільдія" договір оренди, суд зазначив, що вона підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем не було надіслано відповідачу проект відповідного договору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 року (судді О.Л.Мирутенко, Г.М.Гнатюк, Н.М.Кравчук)  рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2008 року у справі скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Гільдія" відмовлено. Постанова суду вмотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Гільдія" не було подано до міської ради погоджений проект відведення земельної ділянки разом із завою про надання земельної ділянки в користування для проектування і будівництва транспортної розв’язки. В свою чергу, Івано-Франківська міська рада не приймала відповідних рішень про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки позивачу у користування, як передбачено статтею 123 Земельного кодексу України. Крім того, як зазначено в постанові, відповідач -  Івано-Франківська міська рада заперечує прийняття сесією міської ради рішення щодо виділення позивачу земельної ділянки та заперечує укладання з ним договору оренди земельної ділянки.

          Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою Львівського апеляційного господарського суду, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Гільдія" в якій скаржник просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 року скасувати, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2008 року залишити без змін. В касаційній скарзі товариство зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 123 Земельного кодексу України, статті 187 Господарського кодексу України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

          Відзив на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходив.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій  норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Львівським апеляційним господарським судом в ході розгляду справи встановлено, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 475 від 23.11.2006 року надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Гільдія" на проектно-пошукові роботи для будівництва багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Галицькій, поруч будинків №№128- 130 при умові будівництва транспортної розв'язки вулиць Калуське шосе - Галицька (дозволено збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки). На виконання вказаного рішення позивачем виготовлено з усіма погодженнями акт вибору земельної ділянки для будівництва транспортної розв'язки вулиць Калуське шосе - Галицька у м. Івано-Франківську, отримано з цього приводу висновки відповідних контролюючих органів. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2008 року у справі №8/9 визнано за Товариство з обмеженою відповідальністю "Гільдія" право на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва транспортної розв'язки вулиць Калуське шосе - Галицька у м. Івано-Франківську. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гільдія"  31.03.2008 року звернулась до Івано-Франківської міської ради з заявою про оформлення права користування земельної ділянки для будівництва транспортної розв'язки вулиць Калуське шосе - Галицька у м. Івано-Франківську.

Зважаючи на те, що міська рада не прийняла рішення стосовно звернення   Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія", останнє звернулась до суду з позовом про визнання поданих матеріалів достатніми для затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,6671 га для будівництва транспортної розв'язки вулиць Калуське шосе - Галицька у м. Івано-Франківську, про визнання права за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гільдія" на оренду земельної ділянки площею 0,6671 га  для будівництва вказаної транспортної розв'язки та про зобов'язання Івано-Франківської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гільдія"  - договір оренди земельної ділянки площею 0,6671 га. в порядку передбаченому законом.

Згідно з вимогами статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Зі змісту статті 12 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності.

Згідно з  частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу. Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради. Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про оренду землі" сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду. Статтею 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, при наданні в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).  Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.  Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється, зокрема, затвердження проекту відведення земельної ділянки. Відмову органів місцевого самоврядування або органів державної влади в наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду в установлений законом строк може бути оскаржено в судовому порядку.

Як встановлено в ході розгляду справи Львівським апеляційним господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю  "Гільдія" не подало до міської ради погоджений проект відведення земельної ділянки разом із заявою про надання ділянки, а Івано-Франківська міська рада не прийняла рішення  про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки позивачу у користування відповідно до вказаних вимог статті 123 Земельного кодексу України.  

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку стосовно права ради самостійно вирішувати питання щодо надання в користування земельної ділянки, з тих підстав, що відповідно до статті 123 вищезазначеного Кодексу до компетенції судів віднесено розгляд вимог про спонукання ради розглянути подане зацікавленою особою клопотання без визначення змісту самого рішення сесії, якщо таке питання не було розглянуте.

За таких обставин, неспроможними є доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів у справі. Правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключною прерогативою суду першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 ?Про судове рішення?, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з пунктом 1 статті  1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в постанові Львіського апеляційного господарського суду  та не можуть бути підставою для зміни або скасування прийнятої у справі постанови, під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним судом на підставі повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

          Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 частини 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

          Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 року у справі № 6/77 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія" -  без задоволення.

Головуючий                                                                                Т. Добролюбова

Судді                                                                                           Т.Гоголь

В.Швець