ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники :

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2006 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Івашківський спиртзавод.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.04.2006 за результатами підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном, визнано вимоги ВАТ "Харківська ТЕЦ-5", розпорядником майна призначено Максічко Д.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2006 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2006 змінено ухвалу попереднього засідання в частині вимог ТОВ "ТК Індустрія".

До господарського суду Харківської області 17.02.2009 подано розпорядником майна: звіт про виконану роботу на стадії розпорядження майном боржника, клопотання комітету кредиторів про заборону в проведенні боржником ДП Івашківський спиртзавод будь-яких дій, направлених на виконання договору про спільну діяльність від 27.11.2009, укладеного між боржником та ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" (т.16 а.с. 4-17).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2009  (суддя Міньковський С.В., Крестьянінов О.О., Усатий В.О.) задоволено клопотання голови комітету кредиторів, заборонено ДП Івашківський спиртзавод проведення будь-яких дій направлених на виконання договору про спільну діяльність від 27.11.2007, укладеного з ТОВ "Група компаній "Техінсервіс", зобов'язано комітет кредиторів прийняти рішення щодо подальшої процедури банкрутства у відношенні боржника.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2009 (судді: Істоміна О.А., Білоусов Я.О., Пуль О.А.) апеляційну скаргу ДП Івашківський спиртзавод залишено без задоволення, ухвалу   господарського суду Харківської області від 25.03.2009   залишено без змін.

ДП Івашківський спиртзавод звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.03.2009  в частині заборони ДП Івашківський спиртзавод проведення будь-яких дій направлених на виконання договору про спільну діяльність від 27.11.2007, укладеного з ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2009.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, ч.13 ст.13, ч.1 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ".

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Ч.12 ст.13 Закону передбачено, що рішення про участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна.

Згідно з частиною 13 ст.13 Закону керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Таким чином, боржник зобов'язаний погоджувати з розпорядником майна розпорядження своїм майном,  балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.11.2007 ДП "Івашківський спитзавод" в особі директора Скрипки І.В. та ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" укладено договір про спільну діяльність, предметом якого є спільна діяльність щодо створення потужностей для виробництва та реалізації біоетанолу, його виробництво та реалізація. Пунктом 1.1.2. договору передбачено, що внесками є внески учасників у грошові, матеріальній або нематеріальній формах для здійснення спільної діяльності. Відповідно до п.5.4 договору вклад ДП "Івашківський спитзавод" становить 13345090,00 грн., що відповідає частці –45,36%. В якості вкладу у сумісну діяльність ДП "Івашківський спитзавод"  передається права користування усім виробничим майном, необхідним для здійснення спільної діяльності. В додатку №1 до договору про спільну діяльність від 27.11.2007 зазначено, що боржником - ДП "Івашківський спитзавод" в якості вкладу у сумісну діяльність на праві користування вноситься майно вартістю 16687309,31 грн. (т. 13 а.с. 167-186).

Відповідно до звіту розпорядника майна боржника станом на 31.12.2008 вартість основних фондів боржника складала 18217 тис. грн., нематеріальних активів 9,0 тис. грн.  

Отже, вартість виробничого майна, яке передавалось боржником для здійснення сумісної діяльності за договором від 27.11.2007, складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

З матеріалів справи вбачається, що голова комітету кредиторів боржника звернувся до господарського суду Харківської області 17.02.2009 з клопотанням про заборону в проведенні боржником ДП Івашківський спиртзавод будь-яких дій, направлених на виконання договору про спільну діяльність від 27.11.2009, укладеного між боржником та ТОВ "Група компаній "Техінсервіс".

Відповідно до вимог ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надалі –Закон).

Згідно зі ст. 12 Закону господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходи щодо забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інші заходи для збереження майна, про що виноситься ухвала.

Таким чином, господарський суд має право на підставі матеріалів справи та фактичних обставин обрати ті заходи забезпечення, які, на його переконання, необхідні для збереження майна боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи ухвалу про забезпечення грошових вимог кредиторів в порядку ст.12 Закону, місцевий господарський суд скористався наданим йому Законом правом, а відтак, не припустився порушення норм матеріального та процесуального права.

При розгляді справи у апеляційному господарському суді, скаржник звертав увагу суду на те, що укладання договору про спільну діяльність не є розпорядження майном, а тому укладання угоди про спільну діяльність можливе без погодження  з розпорядником майна.

Втім, зазначеним доводам була надана оцінка Харківським апеляційним господарським судом, який погодився із висновками місцевого господарського суду.

Відповідно до ч.1 ст.111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова  суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасуванні відсутні.

Керуючись статтями  1115,  1117,  1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу  Державного підприємства Івашківський спиртзавод залишити без задоволення.

          Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.03.2009 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2009 у справі №Б-19/30-06 залишити без змін.

Головуючий                                                                         О.С. Удовиченко

 Судді                                                                                     П.К. Міщенко

                                                                                               С.С. Самусенко