КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.08.2009                                                                                           № 8/44

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 за участю секретаря судового засідання:            

 представників сторін:

 позивача: ОСОБА_1;

                   ОСОБА_2 (дов. від 18.12.08 № 4368);

відповідача: ОСОБА_3 (дов. від 20.01.09 № 3);

третя особа: ОСОБА_3 (дов. від 28.11.06 № 1509),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2009

 у справі № 8/44 (суддя  

 за позовом                               ОСОБА_1

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія"

 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача           

                                                      ОСОБА_4

 про                                                   відшкодування суми

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.04.09 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що ніякого договору щодо відчуження частки в статутному капіталі товариства ОСОБА_1 з ОСОБА_4 не укладав.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення щодо підстав відмови в позові та залишити без змін резолютивну частину.

Скарга мотивована тим, що висновки суду є помилковими, оскільки відступлення корпоративних прав в даному випадку за своєю правовою природою є відступленням права вимоги, яке регулюється нормами Цивільного кодексу України, і передбачають заміну кредитора у зобов’язанні шляхом відступлення кредитором своїх прав іншій особі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши мотиви апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернігівська агропромислова компанія” створено шляхом реорганізації (перетворення) акціонерного товариства закритого типу “Торгово-виробниче підприємство “АО РОСЬ” про що зазначено у            п. 1.1. Статуту ТОВ “Чернігівська агропромислова компанія”, зареєстрованого розпорядженням Чернігівського міського голови від 14.05.98 № 228-р.

Згідно з п. 11 Установчого договору про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівська агропромислова компанія” від 06.05.98 засновниками та учасниками товариства були ОСОБА_1 та ОСОБА_4, частки яких у статутному фонді товариства становили по 50%.

24.12.04 позивач звернувся до зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівська агропромислова компанія” з заявою про відступлення належної йому частки в статутному фонді товариства іншому учаснику товариства ОСОБА_4, в зв’язку з чим просив вивести його зі складу учасників товариства. В заяві позивачем було зазначено, що майнові претензії до товариства та ОСОБА_4 у нього відсутні. Справжність підпису позивача на заяві посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко С.М., що зареєстровано в реєстрі за № 11433.

24.12.04 відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких були присутні учасники Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

На зборах вирішувались наступні питання порядку денного:

- про розгляд заяви ОСОБА_1 про уступку належної йому частки в статутному фонді ТОВ іншому учаснику ТОВ;

- про розподіл часток в статутному фонді ТОВ та про затвердження нової редакції Статуту Товариства.

На зборах були прийняті рішення про задоволення заяви позивача про безоплатну уступку належної йому частки в статутному фонді товариства в розмірі 50% (що складає 28436 грн.) іншому учаснику ТОВ ОСОБА_4, в зв’язку з чим до нього переходять всі права та обов’язки, що належали ОСОБА_1 щодо участі в ТОВ; про визначення часток у статутному фонді товариства; про затвердження нової редакції статуту. Протокол зборів від 24.12.04 підписаний обома учасниками товариства.

27.12.04 в Єдиному державному реєстрі зареєстровані зміни до Статуту відповідача, затверджені рішенням загальних зборів учасників.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що 07.06.07 звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату 50% вартості майна товариства, а також 50% прибутку отриманого товариством в 2004 році, що відповідає частці позивача в статутному фонді товариства до моменту його відступлення.

Підставою для звернення до суду з даним позовом є те, що вказана вище заява Товариством не задоволена, вартість майна пропорційно розміру частці позивача в статутному фонді товариства не сплачена.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про господарські товариства” учасники господарського товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Статтею 116 Цивільного кодексу України передбачено право учасника господарського товариства вийти у встановленому порядку з товариства, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

З пункту 3.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чернігівська агропромислова компанія”, зареєстрованого розпорядженням Чернігівського міського голови від 14.05.98 №228-р, вбачається, що учасник товариства може за згодою інших учасників поступитися своєю часткою іншим учасникам.

Згідно зі ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. 

Відповідно до ст.148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Отже, аналіз вказаних норм цивільного законодавства свідчить, що право на отримання вартості майна товариства пропорційно частці учасника товариства в статутному фонді (капіталі) має учасник, який вийшов з товариства, тобто  у строк не пізніше трьох місяців до виходу, якщо інший строк не передбачений статутом товариства, подав товариству  письмову заяву  про свій вихід. При цьому, правовим наслідком  виходу учасника з товариства є припинення корпоративних відносин цього учасника з товариством, а частка такого учасника поступає в розпорядження товариства, яке має розпорядитися цією часткою протягом одного року.

Згідно зі ст. 53 Закону України “Про господарські товариства” учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Тобто, з моменту відступлення учасником своєї частки в повному обсязі припиняються корпоративні правовідносини цього учасника з товариством.

Таким чином, відступлення учасником належної йому частки у статутному капіталі товариства іншому учаснику та вихід учасника з товариства є двома різними способами припинення корпоративних  правовідносин з ініціативи учасника.  При цьому, вихід учасника з товариства є односторонньою дією учасника, що виходить, а відступлення частки характеризується наявністю двосторонньої дії, яка полягає у передачі учасником належної йому частки разом з  правами та обов’язками у товаристві, та прийманням такої частки особою, якій вона передається.

Матеріали справи свідчать, що будь-якого письмового договору між позивачем та ОСОБА_4  стосовно відступленої частки не укладалося.

Але із змісту заяви позивача від 24.12.04 вбачається, що його волевиявлення було направлене саме на відступлення належної йому частки іншому учаснику товариства, до того ж безоплатно. Отже, відповідно до заяви від 24.12.04 позивач мав намір припинити свої корпоративні  правовідносини саме у спосіб відступлення належної йому частки.

Протокол зборів свідчить, що згода іншого учасника товариства на відступлення позивачем своєї частки була надана, в зв’язку з чим було прийнято рішення про перерозподіл часток у статутному фонді товариства та  внесення відповідних змін до Статуту товариства, згідно з якими ОСОБА_4 став єдиним учасником товариства.

Відповідно до ст.717 Цивільного кодексу України безоплатна передача майна (майнових прав)  у власність визначається як договір дарування.

За своєю правовою природою безоплатне відступлення корпоративних прав є договором дарування, який відповідно до ст.719 Цивільного кодексу України має бути укладений у письмовій формі. Недодержання письмової форми договору дарування тягне його нікчемність. Згідно зі ст.216 Цивільного кодексу України недійсний (нікчемний) договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Таким чином, відсутність письмового договору дарування частки у статутному капіталі товариства між його учасниками  свідчить про те, що фактично відступлення частки не відбулося, в зв’язку з чим не могли настати відповідні правові наслідки, а саме припинення корпоративних прав та обов’язків позивача.

Доводи відповідача, що підписання обома учасниками товариства протоколу загальних зборів від 24.12.04, в якому вирішено питання про передачу позивачем безоплатно ОСОБА_4 частки у статутному фонді товариства, свідчить про дотримання письмової форми договору дарування судом до уваги не приймається, оскільки протокол загальних зборів учасників господарського товариства є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами,  які за своєю правовою природою є актом локальної дії, і до них не застосовуються положення цивільного законодавства, які регулюють порядок, умови та підстави  вчинення правочинів.  

Загальними зборами учасників товариства може бути прийнято рішення лише стосовно надання або ненадання згоди на відступлення учасником належної йому частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам або третім особам, і до компетенції загальних зборів учасників товариства не відноситься вирішення питань щодо умов та порядку укладення договору про відступлення частки. Колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача, що  викладена у протоколі загальних зборів від 24.12.04 згода на відступлення позивачем безоплатно належної йому частки іншому учаснику товариства є фактично дотриманням письмової форми договору дарування майнових прав.  

Заява про вихід учасника з товариства є формою реалізації передбаченого законом права учасника на припинення корпоративних відносин шляхом виходу з товариства, а не правочином (рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.07 № 04-5/14 зі змінами від 18.06.09 № 04-06/83).

Тобто, відсутність договору безоплатного відступлення частки у статутному фонді товариства у письмовій формі  тягне за собою ненастання  правових  наслідків у вигляді переходу до іншого учасника товариства прав на частку, і, в свою чергу, правових наслідків у вигляді припинення корпоративних відносин між позивачем та товариством.

Як вказує в позовній заяві ОСОБА_1, з моменту створення Товариства і до 11.05.07 він виконував обов’язки директора. Це підтверджується наказом від 11.05.07 № 8 про призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівська агропромислова компанія” ОСОБА_4 в зв’язку з поданням заяви ОСОБА_1 про звільнення з роботи з 11.05.07.

З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач залишається учасником Товариства, а тому у нього не виникло права вимоги виплати йому частини вартості майна станом на 24.12.04.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційних скарг є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

За таких умов рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.09  відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.09 у справі №8/44 залишити без змін, а апеляційні скарги –  без задоволення.

2. Матеріали справи №8/44 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 28.08.09 (відправлено)