КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.08.2009                                                                                           № 7/118

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:             

             

 

 

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2009

 у справі № 7/118 (суддя  

 за позовом                               ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

 до                                                   Закритого акціонерного товариства "Оболонь"

              

             

 про                                                   стягнення 1666452,06 грн.

 

за участю представників сторін:

від позивача          Полінкевич С.С. – дов. № 483 від 01.07.2009

від відповідача      Вознюк В.А. – дов. від 18.12.2007

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” (надалі – позивач, апелянт) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Оболонь” (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги з водовідведення за грудень 2008 року в сумі 1 666 452,06 грн. (з яких: 1 558 684,61 грн. – основний борг, 77 934,23 грн. – штраф 5% та 29 833,22 грн. – пеня).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.03.2009 у справі № 7/118 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості та неустойки у зв’язку з неналежним виконанням умов договору № 03165/5-05 від 01.10.2003 задоволенню не підлягають, оскільки заявлена позивачем до стягнення сума боргу в розмірі 1 558 684,61 грн. є безпідставно нарахованою, а саме - позивачем застосовано тарифи на комунальні послуги на підставі розпорядження КМДА від 27.11.2008 № 1661, визнаного незаконним під час прийняття та/або видання та скасованого Указом Президента України.

Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал”, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 351 від 22.04.2009, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2009 у справі № 7/118 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин справи, а тому є незаконним та необґрунтованим.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва – без змін.

У судовому засіданні 28.07.2009 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 18.08.2009.

Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, між позивачем – Відкритим акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Київводоканал” (як постачальником) та відповідачем – Закритим акціонерним товариством „Оболонь” (як абонентом) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 03165/5-05 від 01.10.2003 з узгодженим протоколом розбіжностей (копія – а.с. 6-10).

За умовами укладеного договору  постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов’язується розраховуватися за вищевказані послуги згідно умов та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65 (п.1.1 договору).

У відповідності до п.3.5 договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п’ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Згідно п.7.1 цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, об’єм спожитих відповідачем послуг водовідведення за грудень 2008 року становить 194 208 куб. м.

Згідно виставленого позивачем дебетового інформаційного повідомлення                           № 2612000505 від 26.12.2008 (а.с.14) загальна вартість наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у грудні 2008 становила 1 884 969,49 грн. (із застосуванням нових тарифів, встановлених розпорядженням КМДА № 1661 від 27.11.2008).  

Однак, за надані послуги з водовідведення відповідачем було здійснено оплату в сумі 326 269,00 грн. (що становить вартість наданих послуг із застосуванням тарифів, встановлених розпорядженням КМДА № 1680 від 28.08.2002 (з наступними змінами та доповненнями), яке зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 30.08.2002 за № 66/449).

У зв’язку з цим, оскільки відповідачем заперечується факт наявності у нього заборгованості перед позивачем за надані у грудні 2008 послуги та заперечується правомірність застосування позивачем тарифів, встановлених розпорядженням КМДА № 1661 від 27.11.2008, позивачем був заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 558 684,61 грн. та неустойки за неналежне виконання зобов’язання за договором.

Судова колегія дійшла висновку, що місцевим судом підставно та обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 1 558 684,61 грн. та неустойки з огляду на наступне.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін встановлено, що даний спір виник внаслідок застосування позивачем за період з 01.12.2008 по 26.12.2008 тарифів на комунальні послуги згідно розпорядження КМДА № 1661 від 27.11.2008, яке скасоване Указом Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 (що офіційно опублікований у газеті „Урядовий кур’єр” № 244 за 26.12.2008).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки встановлені Законом України „Про житлово-комунальні послуги”.

Згідно п.4 ч.1 ст.6 названого Закону до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних послуг та регулювання цін/тарифів у межах своїх повноважень.

Відповідно до п.„а” п.2 ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно ч.2 ст.31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (ч. 3 ст. 31 названого Закону).

Головою КМДА 27.11.2008 були видані розпорядження № 1661 „Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів” та   № 1662 „Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів”, яким встановлені нові ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.

У відповідності до Указу Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 „Про скасування рішень голови Київської міської державної адміністрації” названі розпорядження не відповідають Конституції та законам України, актам Кабінету Міністрів України, оскільки їх видано головою КМДА всупереч конституційним принципам з перевищенням повноважень щодо встановлення цін/тарифів на житло-комунальні послуги, оскільки Законом України „Про житлово-комунальні послуги” на Київську міську державну адміністрацію покладено лише повноваження зі здійснення взаємодії з органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних послуг та регулювання цін/тарифів, контролю цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та моніторингу стану розрахунків за них. При виданні зазначених розпоряджень порушено й низку інших вимог названого Закону, зокрема, щодо затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (ч.3 ст.31).

У погодженні проектів цих розпоряджень голови КМДА представництвом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в м. Києві відмовлено.

Крім того, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги здійснено названими розпорядженнями без попереднього оприлюднення інформації з обґрунтуванням необхідності внесення змін до цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, надання споживачам інформації про структуру цін/тарифів та опубліковано без попереднього оприлюднення регуляторного акта в порушення ст.ст. 25, 36 Закону України „Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності” не менше ніж за місяць.

У зв’язку з вищевикладеним, Указом Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 (що офіційно опублікований у газеті „Урядовий кур’єр” № 244 за 26.12.2008) розпорядження голови КМДА № 1661 від 27.11.2008, № 1662 від 27.11.2008 та № 1663 від 27.11.2008 були скасовані як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що розпорядження голови КМДА № 1661 від 27.11.2008, яке скасоване Указом Президента України, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

А тому судова колегія погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем безпідставно та необгрунтовано при визначенні вартості наданих у грудні 2008 послуг з водовідведення застосовано тарифи, які встановлені скасованим розпорядженням КМДА.

Доводи апелянта про те, що заборгованість відповідача виникла за період з 01 по 26 грудня 2008 року (впродовж якого діяло розпорядження голови КМДА №1661 від 27.11.2009) судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки у відповідності до Указу Президента вказане розпорядження голови КМДА скасоване у зв’язку з його невідповідністю Конституції та іншим законам України, а тому воно є скасованим з моменту його видання.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З врахуванням усього вищенаведеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу у розмірі 1 558 684,61 грн. є безпідставно нарахованою. А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з водовідведення, що надані за грудень 2008, у розмірі 1 558 684,61 грн. та неустойки (77 934,23 грн. – 5% штрафу та 29 833,22 грн. - пені), задоволенню не підлягають.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2009 у справі № 7/118.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва  від 12.03.2009 у справі № 7/118 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” до Закритого акціонерного товариства „Оболнонь” – без змін.

2.    Матеріали справи № 7/118 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді