донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.08.2009 р. справа №23/86
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
за участю представників сторін: |
від позивача: | не з’явився |
від відповідача: | не з’явився |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Закритого акціонерного товариства «Електроград»м. Кривий Ріг Дніпропетровської області |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 15.05.2009р. |
у справі | № 23/86 (суддя Забарющий М.І.) |
за позовом | Закритого акціонерного товариства «Електроград»м. Кривий Ріг Дніпропетровської області |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АСТАТ РЕСУРС»м. Костянтинівка Донецької області |
про | стягнення 10 200грн. 78коп. |
В С Т А Н О В И В :
Закрите акціонерне товариство «Електроград»м. Кривий Ріг Дніпропетровської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АСТАТ РЕСУРС»м. Костянтинівка Донецької області 10 200грн. 78коп., з яких 9 889грн. 60коп. –сума боргу за поставлений товар за умовами договору № 005 від 27.12.2006р. на поставку чорного та кольорового прокату, 24грн. 38коп. –3% річних, 286грн.80коп. –інфляційні витрати.
Господарський суд Донецької області рішенням від 15.05.2009р. у справі № 23/86 у задоволенні позовних вимог відмовив, посилаючись на недоведеність позивачем факту порушення відповідачем своїх зобов’язань щодо поставки шини в кількості 3т, посилання позивача на ч. 1 ст. 670 ЦК визнані судом безпідставними.
Закрите акціонерне товариство «Електроград»м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2009р. у справі № 23/86 скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що господарським судом при винесені рішення неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 530, 538, 670 ЦК України, ст.ст. 42, 43, 43, 84 ГПК України.
Заявник скарги вважає помилковими висновки господарського суду, оскільки відповідно до норм чинного законодавства у випадку передачі меншій кількості товару, ніж передбачено, покупець має право вимагати непередану йому кількість товару, або вимагати сплату коштів за недопоставлений товар.
Заявник скарги вважає, що господарський суд безпідставно не надав оцінки акту звірки розрахунків укладеному сторонами станом на 01.02.2009р., та підписаному без заперечень, згідно якого відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 9 889грн.60коп.
Представники позивача та відповідача у судові засідання не з’являлись, про причини неявки суд не повідомляли.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2009р. про призначення слухання справи на 18.08.2009р. явка сторін не була визнана обов’язковою, у зв’язку з неявкою сторін 18.08.2009р. у судове засідання слухання справи перенесено на 21.08.2009р.
Представники сторін 21.08.2009р. у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 ГПК позовна заява повинна містити, зокрема, місце проживання (для фізичних осіб).
Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами статті 29 Цивільного кодексу України.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Отже, судова колегія, вважає, що судом були вжиті необхідні заходи щодо належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак вони не скористались правом захисту своїх прав та інтересів у судовому засіданні, та враховуючі ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу № 23/86, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи між ЗАТ «Електроград»м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (покупець) та ТОВ «Торговий дім «АСТАТ РЕСУРС»м. Костянтинівка Донецької області (поставщик) 27.12.2006 року укладено договір поставки № 005.
Пунктом 1.1. даного договору встановлено, що поставщик зобов’язується передати у власність покупця чорний та кольоровий прокат, згідно специфікацій, які додаються до договору, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 12.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2007 року.
Із специфікації № 1 від 27.12.2006 року до договору поставки № 005 від 27.12.2006 року, узгодженої сторонами, вбачається, що поставці за умовами договору № 005 від 27.12.2006 року підлягає шина мідна М 1 за ціною 47 500грн.00коп. на суму 342 000грн.00коп. (з ПДВ).
У пункті 5.1 договору сторонами обумовлені умови та строки розрахунків за товар, а саме те, що оплата за товар, що поставляється здійснюється покупцем шляхом перерахування вартості товару на розрахунковий рахунок поставщика 50% передоплати, решта 50% перераховуються за фактом поставки протягом 10 днів після отримання товару покупцем.
В позовній заяві позивачем зазначено про оплату товару платіжними дорученнями у 2007 році у сумі 458 463грн.64коп., у 2008 році платіжними дорученнями № 9159 від 14.01.2008р. у сумі 84006грн.00коп., № 9225 від 17.01.2008р. у сумі 84006грн.00коп., та про те, що поставка здійснена лише на суму 616 586грн.04коп.
Господарський суд правильно встановив, що договір поставки № 005 від 27.12.2006 року набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2007 року, а оскільки суду не надано доказів продовження строку дії договору, визнав, що договір поставки № 005 від 27.12.2006 року припинив свою дію 31.12.2007р.
В позовній заяві не зазначено саме за якими рахунками мала місце недопоставка товару.
Із акту звірки розрахунків, якій підписаний сторонами, станом на 01.02.2008 року (а.с. 56), не вбачається факту недопоставки товару за умовами договору поставки № 005 від 27.12.2006 року у 2007 році.
Таким чином, підстав для стягнення пред’явленої до стягнення суми 9 889грн.60коп., як заборгованості за невиконання умов договору поставки № 005 від 27.12.2006 року не вбачається.
Вимоги позивача про стягнення заборгованості в якості вартості недопоставленої продукції, оплата за яку була здійснена на підставі платіжних доручень № 9159 від 14.01.2008р. у сумі 84006грн.00коп., № 9225 від 17.01.2008р. у сумі 84006грн.00коп. не підлягають задоволенню, так як в позовній заяві підставою стягнення боргу у сумі 9 889грн.60коп. зазначено невиконання відповідачем зобов’язань по поставці оплаченого, але не відвантаженого товару за умовами договору № 005 від 27.12.2006р., тоді як даний договір припинив свою дію 31.12.2007р.
Враховуючи вищенаведене висновок господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу у сумі 9 889грн.60коп. за невиконання умов договору поставки № 005 від 27.12.2006р. є правильним, таким, що відповідає наявним у справі матеріалам.
При наявності вищенаведених обставин підстав для застосування санкцій у вигляді 24грн. 38коп. –3% річних, 286грн.80коп. –інфляційних витрат немає.
За результатами розгляду справи колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2009р. у справі № 23/86 підлягає залишенню без змін і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Електроград»м. Кривий Ріг Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2009р. у справі № 23/86 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС