ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"15" вересня 2009 р. | Справа № 10-22/145-08-3382 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Сидоренко М.В.
Таценко Н.Б.
Склад судової колегії змінений розпорядженнями першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду № 89 від 09.07.2009р., голови Одеського апеляційного господарського суду №135 від 21.08.2009р., №169 від 14.09.2009р.
при секретарі судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача — Юзишина І.В. - по довіреності; Панасюк О.Ю. - по довіреності;
від відповідача —Тіпрова О.М. - по довіреності
від третьої особи —не з'явився
Розглянувши апеляційну скаргу Спільного Українсько-Швейцарського підприємства “Хільмак” (товариство з обмеженою відповідальністю)
на рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2009р.
по справі №10-22/145-08-3382
за позовом Теплодарської міської ради Одеської області
до Спільного Українсько-Швейцарського підприємства “Хільмак” (товариство з обмеженою відповідальністю)
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору —Другого відділу державної виконавчої служби у Приморському районі м.Одеси
про стягнення 431736,13грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
У судовому засіданні 15.09.2009р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Встановив:
У серпні 2008р. Теплодарська міська рада Одеської області (надалі —позивач, міська рада) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Спільного Українсько-Швейцарського підприємства “Хільмак” ТОВ (надалі —відповідач, СП “Хільмак”), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору —Другого відділу державної виконавчої служби у Приморському районі м.Одеси (надалі —Відділ ДВС) про стягнення з відповідача 431736,13грн., з яких 330748,11грн. моральної шкоди, 81761,88грн. інфляційних, 19226,14грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.124 Конституції України, ст.ст.11, 23, 386, 509, 526, 625, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України та наступним: за порушення відповідачем грошового зобов’язання щодо оплати боргу в сумі 330748,11грн., який стягнутий з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Одеської області від 19.01.2005р. по справі №30/227-04-7948, відповідач на підставі ст.625 ЦК України повинен сплатити інфляційні та 3% річних, нараховані за період з листопада 2005 року по 11.06.2008р.; внаслідок тривалого ухилення СП “Хільмак” від виконання рішення господарського суду Одеської області по справі №30/277-04-7948 принижена ділова репутація позивача та заподіяна останньому моральна шкода, яка виникла в результаті негативних емоцій, яких позивач зазнав внаслідок протизаконної бездіяльності з боку відповідача; необхідності прикладати додаткові зусилля для організації та виконання своїх обов’язків, які передбачені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” та іншими нормативними актами.
Одночасно позивач просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача, які знаходяться на його банківських рахунках, у розмірі суми позову та судових витрат.
В поясненнях до позовної заяви, міська рада додатково обґрунтувала позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди та вказала на те, що у зв’язку з навмисним невиконанням відповідачем судового рішення по справі № 30/277-04-7948 заплановані кошти в 2006 році не надійшли до бюджету м. Теплодар, що негативно вплинуло на якість виконання місцевого бюджету, зокрема, виконання місцевих соціальних програм; у відповідача була можливість своєчасно і в повному обсязі виконати судове рішення, оскільки останній на протязі здійснення виконавчого провадження був власником об’єкту незавершеного будівництва “Склад промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2”, що розташований у м. Теплодар по вул. Комунальна, 2-Г, на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2000р.
У листопаді 2008р. СП “Хільмак” подало зустрічну позовну заяву до Теплодарської міської ради Одеської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору —Другого відділу ДВС у Приморському районі м. Одеси, про визнання дій відповідача щодо розповсюдження недостовірної інформації незаконними та визнання грошових коштів у розмірі 330748,11грн. надмірно сплаченими до бюджету м. Теплодар.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2008р. зустрічну позовну заяву СП “Хільмак” було повернуто без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПК України. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2009р. (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2009р.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.06.2009р. (суддя СмелянецьГ.В.), підписаним 22.06.2009р., позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача індекс інфляції в сумі 81761,88грн., 3% річних в сумі 19226,14грн., 1009,88грн. держмита та 27,60грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в решті позову відмовлено.
Рішення суду вмотивовано обґрунтованістю та правомірністю позовних вимог Теплодарської міської ради Одеської області в частині стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних з огляду на положення ч.5 ст.124 Конституції України, ч.5 ст.11, ч.1 ст.509, ст.625 ЦК України та право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та річних в якості способу захисту свого майнового права, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційний процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами. У задоволенні вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди відмовлено за їх необґрунтованістю та недоведеністю, оскільки надані позивачем докази не свідчать про наявність у нього негативних емоцій та приниження його ділової репутації. Клопотання позивача про забезпечення позову відхилено господарським судом, оскільки недобросовісність і несвоєчасність виконання відповідачем судового рішення по справі №30/227-04-7948 не може бути підставою для вжиття заходів щодо забезпечення позову у даній справі.
Не погодившись з рішенням суду від 19.06.2009р., Спільне Українсько-Швейцарське підприємство “Хільмак” (ТОВ) звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття судом оскаржуваного рішення за відсутністю відповідача, який не отримав повідомлення про час та місце розгляду справи, що призвело до порушення його права надати додаткові пояснення; безпідставне застосування судом першої інстанції ст.625 ЦК України, яка регулює договірні грошові зобов'язання, оскільки предметом позову у даній справі є відшкодування збитків у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, заподіяних внаслідок невиконання судового рішення; встановлення законодавством правових наслідків невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду протягом строку, визначеного органом державної виконавчої служби, що полягають у покладенні на боржника спеціальної відповідальності, визначеної Законом України “Про виконавче провадження”, у вигляді стягнення виконавчого збору.
У відзиві на апеляційну скаргу Теплодарська міська рада Одеської області заперечує проти її задоволення, посилаючись на ст.ст.610, 611, 612 ч.1, 625 ЦК України та зазначаючи, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду згідно положень п.5 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України; суд правомірно розглянув справу за відсутністю відповідача, оскільки направляв кореспонденцію на адресу, зазначену у позові, та не повинен був встановлювати фактичне місцезнаходження останнього.
В доповненнях до апеляційної скарги СП “Хільмак” зазначає про помилкове та необґрунтоване застосування судом до виниклих правовідносин щодо примусового виконання рішення ст.625 ЦК України, яка регулює договірні грошові зобов'язання; ігнорування судом обставини сплати боргу у розмірі 330748,11грн. та припинення основного зобов'язання, що позбавляє позивача права вимагати від боржника сплати інфляційних та річних; невстановлення судовим рішенням по справі №30/277-04-7948 строку виконання зобов'язання по сплаті грошових коштів, що унеможливлює визначення періоду прострочення згідно положень ст.530, ч.ч.1, 3 ст.251, ст.252 ЦК України.
Додатковим обґрунтуванням відзиву на апеляційну скаргу Теплодарська міська рада Одеської області заперечує правову позицію скаржника, викладену в доповненнях до апеляційної скарги, та вказує на виникнення у СП “Хільмак” грошового зобов'язання на підставі рішення місцевого господарського суду, що кореспондується з ч.5 ст.11 ЦК України; встановлення главою 50 ЦК України вичерпного переліку підстав припинення зобов'язання серед яких відсутні такі підстави як прийняття судового рішення, відкриття виконавчого провадження та його зупинення; відсутність обмежень у ст.625 ЦК України на звернення з вимогою про стягнення інфляційних та річних за період після прийняття судом рішення.
В засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали процесуальні позиції щодо наслідків перегляду оскаржуваного рішення.
Другий відділ Державної виконавчої служби у Приморському районі м.Одеси свого представника у засідання суду не направив, незважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду справи; пояснень по суті спору не надіслав.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи 19.01.2005р. господарським судом Одеської області прийнято рішення у справі №30/227-04-7948, яким позовну заяву Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради задоволено частково; зобов’язано СП “Хільмак” належним чином оформити документи з Теплодарською міської радою щодо права користування земельною ділянкою площею 2,1 га, розташованою у м. Теплодар Одеської області; стягнуто з СП “Хільмак” на користь Теплодарської міської ради 330748,11грн. заборгованості; 1700грн. державного мита до Державного бюджету України та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу до ДП “Судовий інформаційний центр”; в решті позову відмовлено.
11.02.2005р. господарським судом Одеської області на виконання рішення від 19.01.2005р. виданий наказ про стягнення з СП “Хільмак” на користь Теплодарської міської ради 330748,11грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2005р. у справі №30/227-04-7948 за результатами перегляду рішення місцевого господарського суду від 19.01.2005р. за нововиявленими обставинами останнє скасовано та зобов’язано СП “Хільмак” належним чином оформити документи щодо права користування земельною ділянкою площею 2,1 га. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р. рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2005р. залишено без змін, а постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2005р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р. та рішення місцевого господарського суду від 08.04.2005р. у справі №30/227-04-7948 скасовано, рішення господарського суду Одеської області від 19.01.2005р. у цій справі залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 09.02.2006р. СП “Хільмак” відмовлено в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 29.11.2005р. №30/227-04-7948.
18.01.2006р. Теплодарська міська рада звернулася до Другої ДВС у Приморському РУЮ м. Одеси з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з СП “Хільмак” 330748,11грн. на підставі наказу господарського суду Одеської області від 11.02.2005 р. по справі № 30/227-04-7948. 27.01.2006 р. Другою ДВС у Приморському районі м. Одеси відкрите виконавче провадження № В-9/165 по виконанню наказу № 30/227-04-7948 від 11.02.2005р. про стягнення з СП “Хільмак” на користь Теплодарської міської ради 330748,11грн., про що винесено відповідну постанову, в якій боржнику встановлений строк для добровільного виконання судового рішення до 03.02.2006р.
Грошові кошти в сумі 330748,11грн. сплачені СП “Хільмак” 30.10.2007р. в сумі 318612,79грн. та 11.06.2008р. в сумі 12135,32грн., що підтверджується довідкою Фінансового управління Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 22.07.2008р. за №511, довідкою Відділення Державного казначейства у м. Теплодар ГУДКУ в Одеській області від 24.07.2008р. за №132.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що підставою для звернення з позовом прокурора у справі №30/227-04-7948 було порушення СП “Хільмак” ст.ст.120, 124 Земельного кодексу України у зв’язку з неоформленням користування земельною ділянкою та ст.96 ЗК України, ст.ст.2,12 Закону України “Про плату за землю” щодо несплати плати за землю. Стягнута з СП “Хільмак” рішенням суду по справі №30/227-04-7948 заборгованість у розмірі 330748,11грн. є платою за землю за період з 01.10.2001р. по 01.02.2004р., виникла у зв'язку з безоплатним користуванням відповідачем земельною ділянкою, передбаченої для надання в оренду рішенням Теплодарської міськради від 01.02.2001р. №233-ХХ-ХХІІІ “Про надання оренди земельної ділянки з послідуючим викупом під об'єктом незавершеного будівництва СП “Хільмак”. За цим рішенням вирішено надати Підприємству в оренду земельну ділянку розміром 2,1 га на 10 років, затверджено розмір орендної плати та зобов'язано СП „Хільмак” укласти з Теплодарською міськрадою договір оренди земельної ділянки після виготовлення проектної документації. Станом на 19.01.2005р. (дата прийняття рішення господарського суду Одеської області по справі №30/227-04-7948) договір оренди земельної ділянки між Теплодарською міськрадою та СП “Хільмак” не був укладений.
Посилаючись на незаконність тривалого невиконання СП “Хільмак” рішення суду від 19.01.2005 р. по справі № 30/227-04-7948, Теплодарська міська рада Одеської області звернулась з позовом до господарського суду Одеської області про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за період з листопада 2005 року по 11.06.2008р., та моральної шкоди у розмірі 330748,11грн., який був задоволений судом першої інстанції в частині стягнення інфляційних та річних.
Вирішуючи спір, місцевий господарський суд виходив з того, що з рішення господарського суду від 19.01.2005 року у СП „Хільмак” виникло відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України зобов’язання з перерахування позивачу грошових коштів у сумі 330748,11 грн., оскільки згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.
З цих підстав суд погодився з думкою Теплодарської міської ради щодо можливості нарахування на вказану суму боргу інфляційних та річних за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період після відкриття виконавчого провадження за наказом від 11.02.2005 року до моменту фактичного виконання рішення.
Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з СП “Хільмак” передбачених ст.625 ЦК України річних та інфляційних втрат з огляду наступного.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Позивач як на підставу виникнення грошового зобов'язання, за прострочення виконання якого наступає передбачена ст.625 ЦК України відповідальність у вигляді сплати інфляційних та річних, вказав на рішення господарського суду Одеської області від 19.01.2005р. по справі № 30/227-04-7948 з посиланням на ч.5 ст.11 ЦК України.
Частиною 5 ст.11 ЦК України встановлено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
При цьому необхідною умовою виникнення цивільних прав та обов’язків на підставі рішення суду є встановлення такої можливості в актах цивільного законодавства. Прикладом цього може слугувати встановлення сервітуту за рішенням суду (ч.ч. 1, 3 ст. 402 Цивільного кодексу України), зокрема, земельного сервітуту згідно ч. 2 ст. 100 Земельного кодексу України.
У випадках, про які йдеться у ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, головною ознакою такого способу виникнення цивільних прав та обов’язків є введення осіб, які до цього не перебували між собою в цивільних правовідносинах, в певні, встановленні рішенням правовідносини.
Проте, з рішення господарського суду Одеської області від 19.01.2005р. по справі № 30/227-04-7948 вбачається, що між Теплодарською міською радою та СП “Хільмак” виник спір щодо стягнення плати за землю за використання останнім земельної ділянки на підставі рішення міськради за відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки, вище означена сума грошових коштів є платою за землю без визначення її правової природи згідно закону –земельний податок чи орендна плата.
Статтею 96 Земельного кодексу України серед обов'язків землекористувачів закріплений обов'язок по своєчасній сплаті земельного податку або орендної плати.
Відповідно до положень ст.2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок; за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем не існувало договірного грошового зобов'язання, за прострочення виконання якого наступає передбачена ст.625 ЦК України відповідальність у вигляді сплати збитків від інфляції та річних, правовою природою яких є забезпечення виконання грошових зобов'язань.
Сторони по справі перебували у правовідносинах боржника і стягувача у розумінні положень Закону України „Про виконавче провадження”, а не боржника і кредитора у розумінні ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України.
У разі ухилення особи від виконання рішення суду законодавством передбачена спеціальна процедура та заходи відповідальності боржника, а саме, процедура примусового виконання рішення, що передбачена Законом України “Про виконавче провадження” на підставі ст.46 якого з боржника стягується виконавчий збір за невиконання рішення суду у строк, встановлений для добровільного виконання. Крім того, законодавством встановленні також певні види відповідальності за невиконання рішення суду.
Теплодарська міська рада, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, не вказувала на встановлення певним актом цивільного законодавства положення про виникнення обов’язку особи сплатити інфляційні та річні на суму грошових коштів, присуджену до стягнення за рішенням суду, у зв’язку з невиконанням цього рішення. Законом, що регулює спірні відносини сторін з даної справи , є Закон України „Про виконавче провадження”, положення котрого не містять і не можуть містити таких вимог позаяк цей закон є спеціальним і не є актом цивільного законодавства.
За цих обставин нарахування інфляційних та 3 % річних позивачем у зв’язку з невиконанням відповідачем рішення господарського суду, прийняття якого не мало підґрунтям встановлення судом порушення СП „Хільмак” як боржником договірних зобов’язань зі сплати Теплодарській міській раді певних сум грошових коштів, не спирається на законні підстави.
З огляду наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права –ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. ст. 11 ч. 5, 509 ч.ч. 1, 2; 625 ч. 2 Цивільного кодексу України, що призвело до прийняття неправильного рішення про задоволення відповідної частини позовних вимог Теплодарської міської ради.
Судова колегія погоджується з підставами та мотивами оскарженого рішення від 19.06.2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Теплодарської міської ради про стягнення моральної шкоди у сумі 330748,11 грн. і констатує, що в цій частині рішення господарського суду Одеської області не оскаржено позивачем, а апеляційна скарг СП „Хільмак” не містить заперечень по суті цієї частини судового рішення та мотивів і підстав його прийняття.
Доводи скаржника щодо прийняття оскаржуваного рішення за відсутністю повідомлення останнього про час та місце розгляду справи не приймаються судовою колегією до уваги з огляду наступного.
Кореспонденція для СП “Хільмак” направлялась судом за адресою, вказаною у зустрічній позовній заяві; така ж сама адреса зазначалась скаржником в апеляційній скарзі; заяв від відповідача щодо зміни адреси чи клопотань про надіслання кореспонденції на іншу адресу для листування матеріали справи не містить.
Враховуючи, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу, тому наявні в матеріалах справи примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “немає такої організації” з урахуванням відсутності у суду інформації щодо іншої адреси СП “Хільмак”, вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу.
Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції скасовує оскаржене рішення від 19.06.2009 р. в частині задоволення вимог Теплодарської міської ради про стягнення 81761,88грн. інфляційних збитків та 19226,14грн. 3% річних з прийняттям нового рішення про відмову у їх задоволенні з віднесенням відповідної частини судових витрат, пов’язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, на рахунок Теплодарської міської ради згідно ст. 49 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України на позивача покладаються витрати СП „Хільмак” по держмиту у зв’язку з поданням апеляційної скарги у сумі 42,50 грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,
колегія суддів ,-
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2009 р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 81761,88 грн., інфляційних збитків та 19226,14грн. 3% річних та стягнення з Спільного Українсько-Швейцарського підприємства “Хільмак” (ТОВ) 1099,88грн. витрат по держмиту та 27,60грн. витрат на ІТЗ судового процесу; у задоволенні позовних вимог Теплодарської міської ради Одеської області в цій частині відмовити.
3. В іншій частині рішення від 19.06.2009р. залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
“У задоволенні позову Теплодарської міської ради Одеської області відмовити повністю.
Видати Теплодарській міській раді Одеської області довідку на повернення з Державного бюджету України державного мита в сумі 3222,48грн., зайво сплаченого при поданні позовної заяви за платіжним дорученням № 500 від 24.07.2008р.”
4. Стягнути з Теплодарської міської ради Одеської області на користь Спільного Українсько-Швейцарського підприємства “Хільмак” (ТОВ) 42,50 грн. витрат по держмиту за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати наказ на виконання п.4 постанови з зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Судді Сидоренко М.В.
Таценко Н.Б.