УКРАЇНА

Харківський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

     08  вересня 2009 року                                                                                  Справа № 11/122-09  

         

               Колегія суддів у складі: головуючого судді Фоміної В.О.,                                                                                  судді  Гончар Т.В., судді Карбань І.С.

при секретарі –Горбачовій О.А.

за участю прокурора: Гур’єва В.М. (посвідчення № 159 від 14.07.08 р.).

представників сторін:

позивача – Крашеніннікова В.В. (довіреність № 48/1-2-4194/Шв від 12.12.08 р.)

відповідача –Коритцева Г.І. ( довіреність № 4 від 27.07.09 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків (вх. № 2381Х/2-5)  на рішення господарського суду Харківської  області від 22.07.2009 р. по справі   № 11/122-09 (суддя Черленяк М.І.)

за позовом Прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м. Харків

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків

про стягнення 690,96 грн., -    

встановила:

У червні 2009 р. прокурор Фрунзенського району м. Харкова звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про стягнення 690,96 гривень. Свої позовні вимоги обґрунтовував невиконанням належним чином відповідачем взятих на себе зобов'язань у визначений в договорі строк.            Рішенням господарського суду Харківської  області від 22.07.2009 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області заборгованість у сумі 622,05 гривень (за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2009 року), пені у розмірі 38,98 гривень, 5,71 гривень 3 % річних, 24,22 гривень інфляційних. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позову прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області в апеляційній скарзі порушує питання про скасування зазначеного рішення і прийняття нового, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, прийняття рішення без повного і всебічного з’ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального права. Свої вимоги обґрунтовує  недоведеністю факту надання позивачем послуг відповідачеві та неправомірністю стягнення з нього суми основної заборгованості за вищезазначеним договором з 01.01.2009р.

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у запереченнях на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Прокурор Фрунзенського району м. Харкова просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши  представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про залишення без  задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції до 01.01.2009р. між сторонами спору був укладений і продовжував свою дію договір на надання послуг з технічної охорони позивачем об’єкту відповідача від 01.10.2008р. № 301-18651.

Протягом січня-лютого 2009р. позивачем надавались послуги з охорони об’єкту відповідача без оформлення між сторонами договірних правовідносин на 2009 рік.

Позивач листом № 05/110 від 26.02.2009р. повідомив відповідача про закінчення  строку дії вищевказаного договору –31.12.2008р., попередив про припинення надання послуг і необхідність підписання договорів на 2009 рік, проекти яких йому були надіслані в січні 2009 року. Крім того, повідомлялося, що позивач не припиняв охорону та тривожне реагування  на об’єкті відповідача з 01.01.2009р. до теперішнього часу.

Відповідач листом № 7/20-978 від 27.02.2009р. повідомив про готовність найближчим часом укласти з позивачем запропоновані договори та про неможливість виконання взятих на себе фінансових зобов’язань, у тому числі за правочинами у зв’язку з не затвердженням кошторису. При цьому було гарантовано виконання зобов’язань за договорами після перерахування на рахунки інспекції бюджетних коштів.

01.03.2009 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області та Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області було укладено договір № 301-18651 про спостереження за допомогою ПЦС ДСО за станом засобів сигналізації, що встановлені на об’єктах з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу „Тривога” та їх технічне обслуговування (далі –договір). Пунктом 2.1.1 договору визначено, що позивач здійснює спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об’єктах відповідача, а відповідач зобов’язаний згідно пункту 4.2.7 договору своєчасно здійснювати оплату послуг позивача. Відповідно до пункту 3.2 договору оплату за надані послуги відповідач зобов’язаний здійснити позивачеві не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Згідно 3.2. договору вартість охоронних послуг на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації, розрахунку та протоколу узгодження договірної ціни (додатки №№ 1,2,3 до договору) відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості і становить 2136,15 за 12 місяців. Оплата за послуги "виконавця" здійснюється "замовником" згідно акта виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок "виконавця" на протязі 3-х днів з моменту отримання акту.

Перший платіж за договором у сумі вартості послуг "виконавця" за перший місяць спостереження за сигналізацію об'єкта (січень, лютий, березень 2009 року) здійснюється "замовником" впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі за договором здійснюються "замовником" не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів "замовника" на банківський рахунок "виконавця".

Матеріали справи містять акти прийому-передачі виконаних робіт  за лютий –березень 2009 року, підписаний сторонами. (а.с. 31)

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з приписів статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (стаття 610 ЦК України). В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Позивач виконав у повному обсязі взяті на себе зобов’язання за вищезазначеним договором. Проте відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих послуг виконав не у повному обсязі, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 622,05 грн. (за період з 01.01.2009р. по 31.05.2009р.).

Зазначені вимоги чинного законодавства з урахуванням обставин справи надали підстави суду дійти висноку, що сума боргу в розмірі 622,05 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок збитків від інфляції та розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача суму 24,22 гривень збитків від інфляції та 5,71 гривень - 3% річних, оскільки така вимога ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Стосовно стягнення 38,98 грн. пені суд виходив з умов пункту 6.2.2 договору, яким передбачено право охорони отримати від замовника у разі несвоєчасної оплати наданих охоронних послуг пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочення платежів, тому вимога позивача по стягненню пені  у сумі  38,98 грн. судом  також задоволена.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області.

З такими висновками  погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу  Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області  посилається на те, що між сторонами діяли правовідносини згідно договору № 301-18651 від 01.10.2008р., який додав до заперечень.

Дійсно, пунктом 11.1 вказаного договору про надання послуг з охорони позивачем об’єкту відповідача сторони передбачили наступне. Якщо  за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, дія цього договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік.

Матеріалами справи (актами прийому-здачі виконаних робіт за лютий-березень 2009р.) підтверджено, що позивач після закінчення строку дії договорів на надання послуг з технічної охорони позивачем об’єкту відповідача від 01.10.2008р. № 301-18651 не припиняв свої зобов’язання по наданню охоронних послуг відповідачу. Обов’язки позивачем виконувалися своєчасно та в повному обсязі. Будь-яких зауважень щодо виконання позивачем своїх зобов’язань  по наданню послуг від відповідача не надходило.

Лише у березні 2009 року після отримання листа позивача про попередження припинення своїх обов’язків за вищевказаними договорами від 26.02.2009р. відповідач повернув на адресу позивача примірник нового договору з технічної охорони об'єкта від 01.03.2009 за №301-18651, у зв'язку з чим попередня редакція цього-ж договору на охоронні послуги між сторонами втратила свою чинність у наслідок новації (заміни первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами) відповідно до норм частини 2 статті 604 ЦК України.

Пунктами 3.1 та 11.1 договору сторони дійшли згоди у відповідності зі ст. 631 ЦК України застосувати умови цього договору до відносин, які виникли до його укладання, починаючи з 01.01.2009р.

Однак, протягом 2009 року жодної оплати вартості наданих охоронних послуг за договором відповідачем здійснено не було, що не заперечує відповідач. тому з 17.04.2009 позивач припинив свої зобов’язання по наданню охоронних послуг відповідачу.

Дію договору було припинено в порядку п. 10.2 договору з 17.04.2009 за ініціативою позивача у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань відповідачем.

Надіслане відповідачу досудове попередження позивача від 13.05.2009 №30105131161 про необхідність термінового погашення боргу за договором, що станом на 13.05.2009р. складає 622,05 грн.залишилося відповідачем без розгляду та без відповіді.

Оскільки позивач виконував свої договірні зобов'язання належним чином, а відповідачем визначені договором зобов`язання належним чином не виконувались, суд дійшов обгрунтованого висновку, що заборгованість в сумі 622,05 гривень підлягає стягненню з останнього.

 Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з приписів ст.ст.  509, 526, 610, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно яких  зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору у встановлений строк.

Відповідно до ч.І статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України, у разі прострочення боржником виконання зобов’язання, на вимогу кредитора боржник зобов'язаний сплатити суму загальної заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення платежів, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання, відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Отже, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу та штрафних санкцій обґрунтовано доведені,  відповідач же, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належних доказів, які б об'єктивно і у визначеному законом порядку, підтвердили б його позицію. Будь-яких контррозрахунків сум основного боргу, пені, процентів річних та інфляційних відповідачем до матеріалів справи в порядку норм статей 22, 33 ГПК України  надано не було

          Тому за неналежне виконання зобов*язань за договором суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача пеню у розмірі 38,98 гривень, 5,71 гривень 3 % річних, 24,22 гривень інфляційних,  з чим також погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

           Посилання відповідача у апеляційній скарзі на неправомірність стягнення судом основної заборгованості за договором за період з 01.01.2009 ("... без зазначення цього у договорі...") є безпідставними, а зазначення судом у мотивувальній та резолютивній частині рішення про стягнення з відповідача обгрунтованого та наявного основного боргу за договором за період саме до 31.05.2009 ( а не до 17.04.2009, або станом на 10.06.2009, чи на 22.07.2009) за своїм змістом та правовим навантаженням ніяким чином не впливає на обґрунтованість та законність судового рішення про стягнення боргу, оскільки починаючи з 17.04.2009 і до цього часу сума основного боргу відповідача за договором не змінювалася (нарахування оплати не проводилося).

Щодо посилань відповідача про необхідність наявності  актів виконаних робіт, як правової підстави для виникнення обов'язку відповідача провести оплату вартості наданих охоронних послуг слід зазначити наступне:

Акт виконаних робіт як підстава для виникнення правових зобов'язань для проведення оплат не передбачений жодною  нормою чинного законодавства.

Дійсно, відповідно до першого абзацу пункту 3.2 тексту договору оплата відповідачем "за послуги  здійснюється замовником згідно акта виконаних робіт...". Разом з цим, перший абзац пункту 3.2 договору не звужує та не скасовує зміст абзацу другого цього-ж пункту договору, згідно якого "...оплата здійснюється "замовником" не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць."

Умови договору не містять вказівок та зобов'язань про те, що саме позивач повинен був складати акти виконаних робіт, рахунки на оплату за договором і надсилати (вручати) їх відповідачеві. Навпаки, умовами пункту 3.3 договору було встановлено обов'язок відповідача самостійно отримувати у позивача необхідні йому фінансові документи (у т.ч. й акти виконаних робіт).

В матеріалах справи наявні лише акти виконаних робіт за лютий та березень 2009 р., які підписані, як позивачем так і відповідачем.

В сиду статті 11 ЦК України, грошове зобов'язання відповідача перед позивачем виникає з умов саме договору, а не на підставі наявності або відсутності у позивача підписаних відповідачем документів про надання послуг за договором.

Відповідно до змісту статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або у повному обсязі.

Доказів того, що відповідач звертався до позивача з вимогами про надання актів виконаних робіт за договором матеріали справи не містять. Листів відповідача з вимогами надати акти виконаних робіт за договором позивач також не отримував.

За змістом ч.2 статті 527 ЦК України кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником і несе ризик наслідків не пред'явлення такої вимоги.

Будь-яких доказів щодо дострокового припинення дії договору раніше 17.04.2009 (до моменту припинення охорони позивачем) відповідачем до матеріалів справи не надано.

Стосовно посилань відповідача на недоведеність позивачем факту надання охоронних послуг за договором, то вони спростовуються наступним.

Предметом доказування обґрунтованості заявлених позовних вимог є наявність невиконаного грошового зобов'язання за договором відповідачем.

Доказами існування невиконаного грошового зобов'язання відповідача, зокрема, є:

- наявність у матеріалах справи самого тексту договору з додатками до нього та змістом 2-го речення пункту 3.3 договору;

- відсутність у відповідача доказів про належне виконання ним грошового зобов'язання за

договором у спірний період;

- відсутність  у  відповідача    доказів неналежного  виконання  своїх зобов'язань  за договором з боку позивача;

- відсутність у відповідача доказів припинення дії договору раніше -17.04.2009 відповідно до вимог статей 654 ЦК України та 188 ГК України та умов пункту 10.1 договору;

- наявне листування між сторонами та підписані акти виконаних робіт.

Відповідачем не надано будь-яких доказів неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та доказів виконання своїх грошових зобов'язань за договором перед позивачем за спірний період, доказів припинення дії договору раніше ніж 17.04.2009.

До того ж відповідно до пункту 4.2.3 договору здавати сигналізацію об'єкта під спостереження пункту централізованої охорони (ПЦО) позивача було обов'язком для відповідача. При цьому, сторони у договорі не зазначили, що оплата за договором визначається виходячи з фактичного часу знаходження сигналізації об'єкту під спостереженням ПЦО, а пунктом 3.3 договору було прямо встановлено, що невиконання відповідачем обов'язків щодо часу здавання сигналізації під спостереження ніяким чином не впливає на розмір оплати за договором.

Виходячи з цього, будь-яке недотримання відповідачем часу здавання об'єкту під охорону не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку проводити оплату позивачу охоронних послуг за договором у погодженому сторонами обсязі.

Таким чином, факт існування у відповідача обов'язку проводити оплату позивачу послуг за договором за спірний період є підтвердженим позивачем та наявними у матеріалах справи доказами і не спростований відповідачем, доводи ж відповідача колегія суддів вважає безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.  

 Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що  підстави для скасування рішення господарського суду Харківської  області від 22.07.2009 р. по справі   № 11/122-09  відсутні, а тому апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції –залишається без змін.

        На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103,  ст. 105, ГПК України, одностайно, -

                                                           постановила:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській област залишити без задоволення.

Рішення  господарського суду Харківської  області від 22.07.2009 р. по справі   № 11/122-09 залишити без змін.

             Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                      В.О.Фоміна  

   

                                            Суддя                                                       Т.В. Гончар

                      Суддя                                                             І.С.Карбань

     Постанова підписана  11 вересня 2009 року