Справа № 2-169/2007р.

РІШЕННЯ

 Іменем України

6 лютого 2007 року                   Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді   Шелудякова Л.В.

при секретарі                Горошинській Г.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,07 га, яка розташована у садівничому товаристві АДРЕСА_1 дійсним та визнати за нею право власності на дану земельну ділянку.

В позовній заяві позивач зазначила, що у травні 1999 року вона купила у ОСОБА_4, зараз покійній матері відповідача, земельну ділянку площею 0,07 га, яка розташована у садівничому товаристві АДРЕСА_1 та вступила в члени вказаного садівничого товариства. Договір купівлі-продажу не був належним чином оформлений і посвідчений нотаріусом по тій причині, що земельна ділянка на праві приватної власності належала покійному чоловіку продавця і тому спочатку необхідно було одержати свідоцтво про право на спадщину. Фактично між позивачем та ОСОБА_4 була домовленість щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, і вона неодноразово нагадувала продавцю про домовленість щодо вчинення цього договору у письмовій формі та його нотаріальне посвідчення, але часу остання на це не знаходила, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Єдина спадкоємниця на спадкове майно померлої ОСОБА_4, її донька ОСОБА_2, не претендує на дану земельну ділянку, так як вважає, що вона була продана.

Позивач вважає, що фактично вона з продавцем земельної ділянки домовилася щодо усіх істотних умов договору, і відбулось повне виконання договору, однак продавець ухилилася від його нотаріального посвідчення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві та просила позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнала у повному об'ємі і не заперечувала проти задоволення позову.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає за можливе винести рішення по справі при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні відповідачем позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого 28 серпня 1997 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_2 у Тростянецькій сільській раді Полтавського району земельна ділянка площею 0,07 гектарів, розташована на території АДРЕСА_1 належала ОСОБА_5 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть відділу

2

реєстрації актів громадянського стану виконкому Полтавської міської ради 8 січня 1999 року зроблена запис за НОМЕР_3 (а.с.9).

Спадкоємницею майна після смерті ОСОБА_5 стала його дружина - ОСОБА_4, з якою відповідач в травні 1999 року уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої у садівничому товаристві АДРЕСА_1, який не був нотаріально посвідчений.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що в книзі реєстрації смертей Центрального відділу реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції зроблено актовий запис за НОМЕР_4(а.с. 8).

Факт укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки садівничого товариства „Зелений гай" між позивачем та ОСОБА_4 підтверджується спадкоємницею даної земельної ділянки - ОСОБА_2, донькою померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.5-7, 12), довідкою товариства „Зелений гай" від 15 жовтня 2006 року, де зазначено, що ОСОБА_1 дійсно в травні 1999 року купила у ОСОБА_4 за 8250 грн. земельну ділянку площею 0,07 га, яка розташована у садівничому товаристві АДРЕСА_1 на належала юридично на час продажу померлому ОСОБА_5. Факт продажу земельної ділянки в цій довідці засвідчують голова даного товариства ОСОБА_6, головний бухгалтер ОСОБА_7, які займали ці посади на час продажу, та член товариства ОСОБА_8 (а.с. 10).

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

На підставі викладеного, ст. ст. 81, 220 ЦК України, керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 60, 130,174,209,212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,07 га, яка розташована у садівничому товаристві АДРЕСА_1 Полтавської області, укладений у травні 1999 року між ОСОБА_4 (продавець) і ОСОБА_1 (покупець).

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку 0,07 га, яка розташована у садівничому товаристві АДРЕСА_1 Полтавської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: (підпис) ВІРНО: