ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"25" серпня 2009 р. | Справа № 17/119/07 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Жукової А.М.,
суддів Величко Т.А., Бойко Л.І.
при секретарі судового засідання: Арбієві А.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Калашнюк І.М.
від відповідачів- не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВН-2007”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 02.06.2008 р.
у справі №17/119/07
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції
до відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства „Агроекспорт”
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична фірма „Основа”
3) Товариства з обмеженою відповідальністю „Крат-296”
4) Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВН-2007”
про звернення стягнення на предмет застави
встановив:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.06.08р. (суддя Коваль С.М.) позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі, звернено стягнення на предмет застави 8899/1000 частини нежитлового об'єкту, розташованого за адресою: Миколаївський район, с. Шостаково, вул. Елеваторна 1, у відповідності до договору застави від 23.09.2003 зареєстрованого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Лактіоновою С.А. в реєстрі за №2201 та додаткового договору від 12.10.04 до договору застави № 2201; стягнуто з відповідачів солідарно 5049,50 дол. США держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду вмотивовано матеріалами справи, доводами представника позивача та умовами договору застави, укладеного в забезпечення зобов'язань ВАТ "Агроекспорт" перед АППБ "Аваль" (правонаступником якого є позивач). Відповідно до ЗУ "Про заставу" (ст.20) заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою воно не буде виконано. При припиненні юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою . Заборгованість перед позивачем згідно довідки №12-11/4-88 від 16.05.08р. за кредитним договором не погашена.
ТОВ "ВВН-2007" не погодилось із рішенням місцевого суду, звернувшись із апеляційною скаргою 1.07.2008р., обгрунтувавши свої доводи невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального права пояснюючи, що застава носить похідний характер від основного зобов'язання, передбаченого кредитними угодами з ВАТ "Агроекспорт". Проте, на підставі ухвали господарського суду Миколаївської області від 25.12.06р. по справі №10/171/06 ВАТ "Агроекспорт" ліквідовано. 28.12.06р. державний реєстратор зареєстрував припинення ВАТ "Агроекспорт", а 29.12.06р. відповідний запис внесено до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою з наведеного реєстру від 23.10.07р. Відповідно до ст. 609 ЦКУ зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника, кредитора). Згідно з положенням цивільного та господарського законодавства усі без виключення зобов'язання та забезпечення виконання зобов'язання взяті на себе ВАТ "Агроекспорт" у т.ч. по договору застави від 8.11.2004р. укладеному між ВАТ "Агроекспорт" та АППБ "Аваль" припинились. Відповідно до Мирової угоди, укладеної в рамках справи №10/171/06 затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області, спірне майно ВАТ "Агроекспорт" було набуте ТОВ юридична фірма "Основа" та передано у статутний фонд ТОВ "Крат-296", яке відповідно до ст.115 ЦКУ та ст. 12 ЗУ "Про господарські товариства" стало власником переданого йому майна, і як власник, ТОВ "Крат-296" по договору купівлі-продажу від 20.01.07р. продав спірне майно ТОВ "ВВН-2007". Дійсність договору купівлі-продажу підтверджено рішенням третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" від 30.01.07р. №10/31. Твердження господарського суду першої інстанції щодо неправомірного набуття скаржником права власності на спірне майно є безпідставним і суперечить ст.35 ГПК України.
Доповненням до апеляційної скарги від 2.12.08р. скаржник зазначив, що з 13.05.08р. єдиним власником нерухомого майна, що є предметом спору, являється ТОВ "Консалтинг Плюс" на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" по справі №61/10. Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.05.08р. по справі №29/251-08 на виконання рішення третейського суду від 13.05.08р. видано наказ, за яким порушено виконавче провадження 27.06.08р. Центральним відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції. Крім того, на користь позивача наказом господарського суду Миколаївської області від 16.11.2005р. по справі №11/196 органом ДВС вже здійснювалось примусове стягнення на зазначене майно, що підтверджується актом опису й арешту майна від 7.02.06р.
Позивач, заперечуючи доводи апеляційної скарги пояснив, що відповідно до ст.20 ЗУ "Про заставу" в редакції 1992р. який діяв у часі на момент укладення договору "особа, до якої перейшло право власності на предмет застави, набуває статус заставодавця і має всі його права і несе його обов'язки за договором застави у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним прав власності на предмет застави". У суді першої інстанції було доведено сумнівність та не відповідність нормам матеріального права процедури набуття права власності скаржником щодо предмету застави - 8899/1000 частини нежитлового об'єкту розташованого в с. Шостаково, вул. Елеваторна,1 за договором застави №2201 від 23.09.03р., укладеного в забезпечення кредитного договору №010/08-11/259 від 18.09.02р. Обгрунтування скаржником своїх прав на спірне майно судовими рішеннями господарського суду №10/171/06 є недоречними, оскільки Постановами ВГСУ скасовано ухвалу про затвердження мирової угоди між ВАТ "Агроекспорт" та ТОВ "Юридична фірма "Основа" та ухвалу про визнання права власності. Отже, рішення місцевого суду відповідає фактичним обставинам, нормам процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим немає підстав для його скасування.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, незважаючи на те, що були належно повідомлені про порушення провадження за апеляційною скаргою. Судова колегія вважає, що нез'явлення належно повідомлених сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Розглянувши матеріали справи, надавши юридичної оцінки доводам позивача, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, між АППБ "Аваль" та ВАТ "Агроекспорт" 23.09.03р. укладено договір застави в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №010/08-11/259 від 18.09.02р. та додаткових угод №1 від 29.10.02р.; №2 від 13.11.02р.; №3 від 28.11.02р.; №4 від 14.01.03р.; №5 від 14.03.03р.; №6 від 12.05.03р.; №7 від 21.05.03р.; №8 від 4.06.03р.; №9 від 22.09.03р. за умовами яких ВАТ "Агроекспорт" зобов'язався повернути банку кредит у розмірі 7650000 дол. США, сплатити проценти за його користування не пізніше 18.09.2005р.
Відповідно до п.1.1 договору застави ВАТ "Агроекспорт" передав банку у заставу 8899/1000 частин нежитлового об'єкта, розташованого за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Шостакове, вул. Елеваторна, 1.
Пунктом 4.1 договору застави передбачено його дію до повного виконання "заставодавцем" своїх зобов'язань по кредитному договору або при настанні одного із випадків, передбачених ст.28, 29 ЗУ "Про заставу". Договір застави 23.09.03р. посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за №2201. На підставі ст.73 ЗУ "Про нотаріат", Указу Президента України "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" у зв'язку із посвідченням цього договору нотаріусом накладено заборону на відчуження зазначеного в договорі застави 8899/1000 нежилого об'єкту по вул. Елеваторній,1 в с. Шостакове.
12.10.04р. між сторонами укладено додатковий договір до договору застави від 23.09.03р., яким внесено зміни до п.1 договору. (а.с.66-73 т.1). В обумовлений термін позичальник не повернув кредитору одержаний кредит, що підтверджується рішенням господарського суду Миколаївської області №11/196 на виконання якого видано наказ 16.11.2005р. про стягнення з ВАТ "Агроекспорт" на користь АППБ "Аваль": 419283,24 дол. США; 1433155,64 євро; 11669106 грн.; 25500 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. З метою примусового виконання рішення органом ДВС здійснено виконавчі дії, зокрема складено акт опису й арешту майна у т.ч. 8899/1000 частин нежитлового об'єкту в с. Шостакове від 7.02.06р. (а.с.45 т.3).
Проте, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.03.06р. порушено провадження по справі №10/171/06 про банкрутство ВАТ "Агроекспорт" відповідно до ст. 52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а постановою від 20.03.06р. визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, у процесі якої майно боржника було відчужено шляхом визнання господарським судом Миколаївської області права власності за ТОВ юридична фірма "Основа" ухвалою від 25.12.06р. Протягом місяця з моменту визнання боржника банкрутом, майно було передано у статутний фонд ТОВ "Крат-296", а затім останнім реалізовано по договору купівлі-продажу від 22.01.07р. ТОВ "ВВН-2007".
Слід зазначити, що відповідно до вимог ЗУ "Про заставу", заставлене майно має особливий статус. Зокрема, заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, а відчуження заставленого майна здійснюється тільки за згодою заставодавця. (ст.17 Закону України "Про заставу", ст.586 п.2 ЦКУ). Фактично, відчуження майна заставодавцем здійснено з порушенням вимог чинного законодавства при наявності заборони, вчиненої нотаріусом при посвідчені договору застави. Відповідно до ст.27 ЗУ "Про заставу" - застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Отже, перехід права власності на заставлене майно до інших осіб не позбавляє його статусу заставленого майна, за рахунок якого заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі.
Підставою для звернення стягнення на заставлене майно, відповідно до ст.20 ЗУ "Про заставу", ст. 589 ЦКУ є невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
Судова колегія не приймає доводи скаржника щодо припинення зобов'язань як по кредитному договору так і по договору застави у зв'язку із припиненням юридичної особи ВАТ "Агроекспорт", оскільки всі ухвали по справі про банкрутство боржника ВАТ "Агроекспорт" №10/171/06 постановами ВГСУ - скасовані, а справа направлена на новий розгляд зі стадії розпорядженням майном.
Крім того, безпідставними є доводи скаржника про порушення місцевим судом положень ст.35 ГПК України щодо дійсності договору купівлі-продажу від 20.01.07р. визнаного рішенням третейського суду, оскільки відповідно до ст.38 ЗУ "Про третейські суди" факти (обставини) встановлені рішенням третейського суду не мають преюдиціального значення для господарського суду.
За таких обставин, рішення господарського суду про задоволення позовних вимог позивача відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального права.
Керуючись ст.ст.99, 101-105 ГПК України,
суд постановив:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 02.06.08р. у справі №17/119/07 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена протягом місяця в касаційному порядку до ВГСУ.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Судді Т.А. Величко
Л.І. Бойко