Справа № 1-4/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15.02.2007 р.                                                                                                   смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді - Вотьканича В.А., при секретарі с/з - Буцко СВ., з участю прокурора - Ороса М.М., підсудної - ОСОБА_1, захисника - адвоката ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, законного представника потерпілого - ОСОБА_4

начальника служби у справах неповнолітніх Воловецької РДА - Хміль Г.В., представника кримінальної міліції в справах неповнолітніх Зизеня М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, гро­мадянки України, уродженки с Велика Добронь, Ужгородського району Закарпатської області, жителькиАДРЕСА_1 Закарпатської області, не працюючої, з неповною середньою освітою, неодруженої, не судимої, у злочині перед­баченому ст. 304 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1, маючи на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, умисно психічно вплинула на неповнолітнього і схилила його до сис­тематичного заняття жебрацтвом на території смт. Воловця, с Лази, с Нижні Ворота Воловецького району в період з ІНФОРМАЦІЯ_3 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 р.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у втягненні неповнолітнього сина у злочинну діяльність визнала повністю.

Оскільки учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, суд, за­слухавши думку сторін, визнав недоцільним дослідження доказів і обмежив дослідження обставин справи допитом підсудної.

Враховуючи, що сторони вважають фактичні обставини справи доведеними наявними в справі доказами, які не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, і на підставі ст. 16¹ КПК України вважаються дослідженими і встановленими в судовому засіданні, суд визнав, що вина підсудної ОСОБА_1 у злочині доведена і її дії слід кваліфікувати за ст. 304 КК України, як втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Призначаючи підсудній покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тя­жкості вчиненого злочину, особу винуватої та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної суд не встановив.

Суд бере до уваги особу підсудної, яка позитивно характеризується по місцю проживання, а також те, що вона до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин має бути призначено по­карання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винної та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання і її слід звільнити від відбу­вання покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК України

Запобіжний захід щодо підсудної до вступу вироку в законну силу слід залишити у виді під­писки про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у злочині, передбаченому статтею 304 КК Укра­їни і призначити їй покарання у виді одного року позбавлення волі.

2

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 обов'язок повід­омляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо засудженої ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Во-ловецький районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.