ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
РІШЕННЯ
Іменем України
08.07.2009 | Справа №2-27/969-2009 |
За позовом ТОВ "Ліспрод", Луганська область, м. Лісічанск, вул. Макаренко, 208
до відповідача ТОВ "Сатурн Сервіс", м.Сімферополь, пер. Елеваторний, 7
про стягнення 20 217,16 грн.
Суддя Н.В.Воронцова
представники:
Від позивача – не з’явився.
Від відповідача – Гафаров, дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить стягнути з відповідача 12440,69 грн. – суму основного боргу, 1 793,86 – суму пені, 5 376,00 грн. – суму штрафу, 882,38 – індекс інфляції, 224,23 грн. – 3 % річних, всього 20 717, 16 грн., також просить стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що на підставі договору купівлі – продажу кондитерських виробів №26 від 01.04.2008 р. відповідачу було поставлено товарів на суму 109485,44 грн. Однак відповідач поставлений товар сплатив лише частково у розмірі 97044,75 грн. Частково несплачена продукція по накладним №988117 – 120 від 30.07.2008 р. на суму 4771,69 грн. і накладним №988833-835 від 20.08.2008 р. на суму 8108,31 грн.
Також позивач у вказаній позовній заяві просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на рахунки відповідача та на майно, що належить відповідачу.
Ухвалою від 23.02.2009 р. у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено в зв’язку з його необґрунтованістю.
Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що ним було виявлено приховані дефекти з часом строку реалізації продукції, які не могли бути виявлені при прийманні товару. В зв’язку з вказаним відповідач в телефонному режимі отримав від позивача згоду на повернення вказаного товару. Витратною накладною №01-0001822 від 15.12.2008 р. продукція з прихованими дефектами на загальну суму 10472,69 грн. було повернено відповідачем на адресу позивача. Однак позивач відмовився прийняти повернений товар в зв’язку з неможливістю його подальшої переробки, однак залишив товар у себе на зберіганні. При таких обставинах, вважає, що у нього відсутня заборгованість перед позивачем.
Позивач у запереченнях на відзив відповідача повідомив про те, що продукція була прийнята відповідачем без яких – небудь претензій. З моменту передання продукції пройшов значний час і на час її повернення строки придатності спливли, більш ніж на 3 місяці.
Позивач у клопотанні від 08.04.2009 р. повідомив про те, що відповідачем 08.12.2008 р. було сплачено у погашення заборгованості 1967,98 грн. Таким чином, сума боргу зменшилася до 10742,71 грн. Таким чином, розмір позовних вимог складає 18728,68 грн.
Позивач заявою від 10.06.2009р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 12820,17 грн. – суму основного боргу, 915,14 грн. – суму пені, 2093,64 грн. – суму штрафу, 685,29 грн. – інфляційні витрати, 114,38 грн. – 3% річних, також просить стягнути судові витрати, також надіслав телеграму, у якій просить розгляд справи відкласти.
Вказане обґрунтовує тим, що відповідачем несплачена поставлена продукція на суму 12820,17 грн. Залишилася несплаченою продукція за накладними №988120 від 30.07.2008 р. на суму 4771,69 грн., №№988833, 988834 і 988835 від 20.08.2008 р. на суму 8108,31 грн.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Відповідач у поясненнях по справі від 10.06.2009 р. повідомив про те, що надані позивачем ярлики та якісні посвідчення до продукції не можуть бути залученні до матеріалів. оскільки, по - перше, не має можливості встановити, що вони відносяться саме до тієї партії продукції, що була надіслана витратною накладною №01-0001822 від 15.12.2008 р., а. по – друге, якісні посвідчення оформленні неналежним чином.
Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляд справи був сповіщений належним чином.
Відповідач у запереченнях на уточнення позовних вимог від 08.07.2009 р. повідомив про те, що позивачем не надано достатніх доказів того, що поставки товару відбувалися саме за договором купівлі - продажу №26 від 01.04.2008 р., зокрема, у накладних на відвантаження товарів відсутнє посилання на вищевказаний договір. Також вказав, що позивачем в уточнення вказано суму заборгованості у розмірі 12820,17 грн. тоді як раніше у клопотанні №263 від 02.04.2009 р. позивач сам підтвердив факт сплати відповідачем заборгованості у розмірі 1967,98 грн. та було зазначено суму боргу у розмірі 10742,71 грн. Також вказав, що складений позивачем акт є одностороннім, оскільки водій відповідача не має відповідних повноважень та кваліфікації для встановлення того, чи відповідає продукція якимсь критеріям. Також указав на той факт, що прийняття позивачем повернутої продукції по накладної №01-0001822 від 15.12.2008 р. підтверджує наявність згоди позивача на отримання повернутої продукції.
На підставі викладеного, просить у позові відмовити у повному обсязі.
Справа слуханням відкладалася та оголошувалася перерва у відповідності до ст.. 77 ГПК України.
Строк розгляду справи було продовжено ухвалою від 06.04.2009 р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
встановив:
01 квітня 2008 року між позивачем по справі ( Продавець ) та відповідачем по справі ( Покупець ) було укладено договір купівлі - продажу товарів № 26.
Згідно з пунктом 1.1 Договору продавець взяв на себе забовязаня виготувати і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити кондитерські вироби, або іншу продукцію на умовах цього договору.
Кількість, асортимент, ціна та сума переданої продукції вказуються в товарно – транспортних накладних, які є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 3.3 Договору здача та прийом товару здійснюється уповноваженими представниками сторін на складі покупця. Підтвердженням здачі – прийому товару є підписи уповноважених представників сторін на екземплярах товарно – транспортних накладних та передачі довіреності.
Відповідно до п. 5.1 даного договору продукція відвантажується продавцем покупцю за цінами, які діють на момент відвантаження і зазначені в Прайс – листах, вартість тари входить до ціни продукції. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які складаються на підставі кількості товару, яка зазначена у транспортній накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей.
У виконання вищевказаних умов договору купівлі - продажу товарів № 26 позивачем на користь відповідача в період з 17.04.2008 р. по 20.08.2008 р. було поставлено товар на загальну суму 109485,44 грн., що підтверджується наступними накладними: №№ 593012, 593013, 593015, 593016 від 17.04.2008 р.; 593704, 593705, 593706, 593707 від 16.05.2008 р.; 594282, 594283, 594284, 594285 від 11.06.2008 р. ; 987774, 987775, 987776, 987777 від 02.07.2008 р.; 594991 від 15.07.2008 р.; 594989, 594990, 594992 від 16.07.2008 р.; 988117, 988118, 988119, 988120 від 30.07.2008 р., 988833, 988834, 988835 від 20.08.2008 р.
Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору продавець забезпечує якість поставленої покупцю продукції згідно з державними стандартами, встановленими для даного виду продукції.
Відповідно до п. 9 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо – технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженою Постановою Держарбітражу при Ради Міністрів СРСР від 25.04.1996 р. №П -7 акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений на протязі 5 – ти днів по встановленню недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад отримувача, що встановив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов’язковими для сторін правилами.
Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути встановлені при звичайної для даного виду продукції перевірки і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, користування і зберігання продукції.
Судом встановлено, що вже після отримання вищевказаний партій товару від позивача, комісією відповідача у складі голови: завідуючого складом Єрмохіна Л. В. і членів комісії: завідуючого складом Дейнека А. Г., кладовщика Єрмохіна І. Н. було складено акт від 24.11.2008 р. про встановлення прихованих недоліків, виявлених в процесі реалізації, які не могли бути виявлені при отриманні продукції, поставленою позивачем, на загальну суму 10472,69 грн. Комісія дійшла висновку про те, що партія товару на вказану суму не придатна для подальшої реалізації і підлягає поверненню постачальнику для обміну на продукцію належної якості.
На підставі витратної накладної №01-0001822 від 15.12.2008 р. партія товару з прихованими дефектами на суму 10472,69 грн. була повернена відповідачем позивачу для заміни на товар належної якості.
Отримавши вказану партію товару та дослідивши її, позивачем було створено комісію у складі: голова – начальника відділу постачання Астреїнової Н. М. і членів комісії: технолога Бондар О. М., бухгалтера Рвачевої Л. М. і кладовщика Пилипенко Л. О., якою у присутності водія відповідача гр. Дерябіна І. І. було складено акт від 18.12.2008 р., відповідно до якого вбачаються, що партія товару, отримана від відповідача на підставі витратної накладної №01-0001822 від 15.12.2008 р. промислової переробці не підлягає, а таким чином, борг не може бути зменшений на суму привезеного товару, а саме 10278,82 грн. При цьому вказана продукція була взята позивачем на зберігання.
Тобто позивачем було встановлено факт дефекту товару. Однак встановити яка саме партія товару отримана з дефектами не представляється можливим, оскільки акти і позивача і відповідача вказаного не містять.
В зв’язку з вказаним, позивачем була надіслана претензія від 13.01.2009 р. до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 12440,69 грн., оскільки позивач відмовляється замінити товар, повернений на підставі витратної накладної №01-0001822 від 15.12.2008 р.
У відповідь на вказане, відповідач надіслав на адресу позивача претензію від 10.03.2009 р. про стягнення з позивача загальної суми неустойки за відмову у заміні товару у розмірі 5864,71 грн.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, які не передбачені цими актами, але аналогічно породжують цивільні права та обов'язки.
При цьому, у відповідності з частиною 2 вказаної норми підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є:
1) договори і інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів і інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) спричинення майнової (матеріального) і моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.
Стаття 14 Цивільного кодексу України містить положення про те, що цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором.
Відповідно до п. 7.6 договору купівлі – продажу №26 від 01.04.2008 р. у випадку виявлення схованих дефектів з часом строку реалізації продукції, які не могли бути виявлені при прийманні товару, Продавець забовязуєтся замінити продукцію неналежної якості на якісний аналогічний товар.
Відповідно до ст.. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Відповідно до ст.. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
По вказаній справі, і покупцем не було доведено те, що недоліки товару виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту, і продавцем не доведено, що недоліки виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Відповідно до ст.. 677 Цивільного кодексу України законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності). Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.
Відповідач вказує на той факт, що позивачем не надано достатніх доказів того, що поставки товару відбувалися саме за договором купівлі - продажу №26 від 01.04.2008 р., зокрема, у накладних на відвантаження товарів відсутнє посилання на вищевказаний договір.
Однак в матеріалах справи відсутні які – небудь інші договори окрім договору купівлі - продажу товарів № 26 від 01.04.2008 р., а в представлених податкових накладних наявні посилання на договір без номеру і без дати. Однак судом встановлено, що поставки кондитерських виробів здійснювалися після укладенні вказаного договору і перша поставка відбулася 17.04.2008 р.
Судом було забовязано сторін представити належним чином засвідчені копії ярликів, в яких вказано строк годності товару з кожної коробки товарів повернути відповідачем позивачу витратною накладною ( повернення ) №01-0001822 від 15.12.2008 р.
У виконання вказаного було представлено ярлики на кондитерські вироби, на яких було проставлено строк придатності та строк зберігання від 1 до 3 місяців ( т. 2, а. с. 1-32 ).
Однак суду не було представлено доказів того, що вказані ярлики були зняті з товару, що був повернений позивачу витратною накладною №01-0001822 від 15.12.2008 р. та в загалі з товару, що був переданий позивачем відповідачу у виконання умов договору купівлі – продажу №26 від 01.04.2008 р.
При таких обставинах, позивачем не доведено, що приховані дефекти були виявлені не на протязі строку реалізації продукції, а при таких обставинах, він був забовязаний замінити продукцію неналежної якості на якісний аналогічний товар, у виконання п. 7.6 договору купівлі – продажу №26 від 01.04.2008 р.
Також необхідно вказати, що предметом спору по даній справі є стягнення боргу за поставлений товар та нарахованих на суму боргу штрафних санкцій.
Відповідно до ст.. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Товар дійсно був прийнятий відповідачем, однак в подальшому був повернений позивачу, при цьому позивач суду належним чином не довів той факт, що вказане повернення було неправомірним.
З урахуванням вказаного, у позивача відсутнє право вимагати оплати вартості товару і нарахованих штрафних санкцій, оскільки продаж товару, поверненого позивачу на підставі витратної накладної №01-0001822 від 15.12.2008 р., фактично не відбулася, враховуючи те, що заміна товару позивач не здійснив.
Необхідно вказати і на те, що повернений товар продовжує і на час розгляду справи знаходитися на зберіганні у позивача і позивачем не здійснено ніяких заходів щодо надсилання поверненого товару знов на адресу відповідача.
Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
При таких обставинах справи, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.