ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" вересня 2009 р.

Справа № 26-8/16-09-584

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Сидоренко М.В.

                           Таценко Н.Б.

          Склад судової колегії змінений розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №91 від 15.07.2009р., №144 від 28.08.2009р. №159 від 07.09.2009р.

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача —Безверхий А.М. - по довіреності;

від відповідача —Костенко О.В. - по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “САГРОС”

на рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2009р.

по справі №26-8/16-09-584

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”

до  Приватного підприємства “САГРОС”

про стягнення 1357753,61грн.

(сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)

про стягнення 1474303,11грн. (згідно уточнених позовних вимог ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ООД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”)

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 15.09.2009р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

          У лютому 2009р. Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (надалі —Банк, позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства “САГРОС” (надалі —Позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості по кредитному договору №012/03-65/529 від 06.09.2006р. та кредитному договору №010/11-65/233 від 06.04.2007р. в загальній сумі 1357753,61грн., з яких заборгованість по кредитному договору №012/03-65/529 станом на 02.02.2009р. складає 723026,17грн. в тому числі 689000,00грн. - заборгованість за кредитом, 19592,56грн. - заборгованість по відсоткам, 14433,61грн. - заборгованість по пені; заборгованість по кредитному договору №010/11-65/233 станом на 02.02.2009р. складає 634727,44грн., в тому числі 594300,00грн. - заборгованість за кредитом, 14140,78грн. заборгованість по відсоткам, 26286,66грн. - заборгованість по пені. В обґрунтування заявлених позовних вимог Банк посилався на ст.ст.526, 1054, 1049, 1050, 589 ЦК України, ст.193 ГК України, невиконання Позичальником зобов'язань по кредитним договорам по погашенню кредиту згідно встановлених договорами графіків та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

          У відзиві на позовну заяву ПП “САГРОС” просило відстрочити сплату заборгованості по кредитним договорам на підставі п.6 ст.83 ГПК України, посилаючись на настання фінансової кризи в країні та зважаючи на сезонний характер діяльності сільськогосподарського підприємства.

          В ході розгляду справи заявою про уточнення позовних вимог (вх.№12546 від 21.05.2009р.) Банк збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 012/03-65/529 від 06.09.2006р. станом на 12.05.2009р. у розмірі 772485,80грн., з яких 689000,00грн. - заборгованість за кредитом, 47624,47грн. - заборгованість по відсоткам, 35861,34грн. - заборгованість по пені; заборгованість за кредитним договором №010/11-65/233 від 06.04.2007р. станом на 12.05.2009р. у розмірі 701817,31грн., з яких 594300,00грн. - заборгованість за кредитом, 40517,92грн. - заборгованість по відсоткам, 66999,39грн. - заборгованість по пені.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 15.06.2009р. (суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 1474303,11грн., 14743,03грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу на задоволення його уточнених (збільшених) позовних вимог.

          Рішення суду обґрунтовано положеннями ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, підтвердженістю позовних вимог та правильністю наданих Банком розрахунків сум стягнення, несплатою відповідачем вищевказаних сум.

          Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки сплати заборгованості, оскільки воно не доведено належним чином

          Не погодившись з рішенням суду, Приватне підприємство “САГРОС” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2009р. скасувати частково та відмовити Банку в частині задоволення вимог по сплати відсотків в розмірі 14433,81грн., зазначаючи, що не заперечує наявність боргу за кредитами, проте не погоджується з розміром нарахованих відсотків, що склав 125443,59грн. за кредитним договором №010/11-65/233, оскільки ПП “САГРОС” було сплачено в різні періоди суми 111302,81грн. та 65700грн., частина яких згідно п.3.3. кредитного договору №010/11-65/233 в першу чергу перераховувалась на рахунок для сплати відсотків, а залишок —на тіло кредиту та інші платежі. Скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив його права та інтереси, не прийнявши до уваги клопотання про відстрочку сплати боргу, а стягнення боргу в повному об'ємі без розстрочення призведе до банкрутства підприємства.

          У відзиві на апеляційну скаргу Банк не погоджується з її доводами, рішення суду вважає законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі наданих Банком належних доказів в підтвердження своїх позовних вимог; підстав для реструктуризації боргу або перенесення строків повернення кредиту не вбачає.

          В судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої процесуальні позиції стосовно наслідків перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.

          Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході апеляційного провадження, 06.09.2006р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль” (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” згідно п.1.1. Статуту останнього) та ПП “Сагрос” укладений кредитний договір №012/03-65/529, згідно умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 1140000грн. строком до 06.09.2009р. із сплатою 16,5% річних (п.1.1); п.3.3. договору встановлений наступний порядок погашення заборгованості: в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками, в другу чергу —сума основної заборгованості, в третю чергу —заборгованість за штрафними санкціями, у випадку їх нарахування, та  інша безспірна заборгованість Позичальника; у відповідності з п.6.1. договору Позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені у договорі цілі, забезпечити повернення одержаного кредиту та нарахованих відсотків на умовах, передбачених договором; відсотки за кредит Позичальник зобов'язався сплачувати щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора №20786165117249 не пізніше передостаннього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту, основну заборгованість —у відповідності до Графіка погашення заборгованості; Банк згідно п.7.4. договору має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки та штрафні санкції, у випадку невиконання Позичальником будь-якого з пунктів ст.6 цього договору; за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом Позичальник зобов'язався сплатити Банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення (п.10.3. кредитного договору).

          Додатковою угодою №1 від 05.09.2007р., укладеною між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі начальника Ананьївського відділення Одеської обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” та ПП “Сагрос”, сторони домовились викласти у новій редакції п.6.1. кредитного договору №012/03-65/529 від 06.09.2006р., зокрема погодили, що відсотки за кредит Позичальник сплачує щомісячно на рахунок нарахованих відсотків не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування коштів платіжним дорученням або шляхом договірного списання Банком коштів з поточного рахунку Позичальника; основна заборгованість за кредитом погашається у відповідності до Графіка погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток №2 до цього договору), яким встановлений наступний порядок погашення кредиту: серпень, вересень, жовтень 2008р. по 260000грн. щомісяця; липень, серпень 2009р. по 130000грн.; вересень 2009р. - 100000грн.

          Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором №012/03-65/529 від 06.09.2006р., відкривши Позичальнику позичковий рахунок №20731165117249 та перерахувавши на нього кредитні кошти у розмірі 1140000грн. Проте, Позичальник в порушення п.6.1. договору не виконав взяті на себе зобов'язання: станом на 12.05.2009р.  відповідач повинен був погасити Банку 780000грн. згідно Графіку погашення кредиту від 05.09.2007р., з яких погасив 451000грн. (240000грн. - 17.07.2008р., 20000грн. - 02.09.2008р., 188000грн. - 30.09.2008р., 3000грн. - 10.10.2008р.). Відставання від Графіку становить 329000грн.

          Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено наступне: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

          З останнім положенням Цивільного кодексу кореспондується зміст п.7.4. кредитного договору, тому вимога Банку щодо дострокового повернення Позичальником основної кредитної заборгованості у сумі 689000грн. (1140000грн. - 451000грн.) ґрунтується на законі і умовах кредитного договору, є обґрунтованою і правомірно задоволена судом першої інстанції, а скаржником не заперечується.

          Матеріалами справи (обґрунтованими розрахунками позивача сум заборгованості, банківськими виписками по особовому рахунку відповідача) підтверджується, що станом на 12.05.2009р. ТОВ “САГРОС” має заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом за кредитним договором від 06.09.2006р. у сумі 47624,47грн. Відповідні розрахунки Банка відповідачем не спростовані, альтернативний розрахунок з будь-якими підтвердженнями цієї частини доводів апеляційної скарги суду не представлений, що свідчить про недотримання відповідачем вимог ст.ст.32, 33, 34 ГПК України.

          06.04.2007р. ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі заступника директора Одеської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ПП “Сагрос” був укладений договір №010/11-65/233, за умовами котрого позивач зобов'язався відкрити Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 660000грн. строком до 06.01.2008р. із сплатою 18% річних (п.1.1.), а відповідач зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, повернути кредит та сплатити нараховані відсотки (п.6.1. кредитного договору); п.3.3. договору встановлений наступний порядок погашення заборгованості: в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками, в другу чергу —сума основної заборгованості, в третю чергу —заборгованість за штрафними санкціями, пенею, та  інша безспірна заборгованість Позичальника; при цьому Позичальник надає Кредитору право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення кредитної заборгованості; за запитом Позичальника Банк інформує його у письмовій формі про застосовану черговість погашення кредитної заборгованості; згідно п.6.1. договору Позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати проценти за кредит на рахунок нарахованих процентів Банка №20686265117249 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування Позичальником коштів платіжним дорученням, або шляхом договірного списання Банком коштів з поточного рахунку Позичальника, основну заборгованість за кредитом —у відповідності до Графіка погашення кредитної заборгованості, при цьому погашення основної суми кредиту повинно розпочатися не пізніше, ніж за 3 місяці до кінцевої дати кредитного договору (з урахуванням надання кредиту на строк більше ніж 6 місяців); за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язався сплатити Банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

          ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі начальника Ананьївського відділення Одеської обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” та ПП “Сагрос” 05.09.2007р., 25.12.2007р. та 28.02.2008р. укладались додаткові угоди до кредитного договору №010/11-65/233. Так, додатковою угодою №3 від 28.02.2008р. викладено у новій редакції п.1.1., п.6.1. кредитного договору №010/11-65/233 від 06.04.2007р.: пролонговано дію невідновлювальної кредитної лінії до 31.10.2008р.; погоджено, що проценти за кредит Позичальник сплачуватиме щомісячно на рахунок нарахованих процентів Банка №20686265117249 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування шляхом перерахування коштів платіжним дорученням або шляхом договірного списання Банком коштів з поточного рахунку Позичальника; основна заборгованість за кредитом погашається у відповідності до Графіка погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток №4 до цього договору), згідно якого кінцевою датою погашення кредиту встановлено 31.10.2008р., при цьому, враховуючи, що   кредит наданий на строк більше ніж 6 місяців, погашення основної суми кредиту розпочинається за 3 місяці до кінцевої дати кредитного договору рівними частинами.

          Банк виконав свої зобов'язання по кредитному договору №010/11-65/233 від 06.04.2007р., відкривши відповідачу позичковий рахунок №20620265117249 та перерахувавши на нього кредитні кошти в сумі 660000грн.

          Незважаючи на настання кінцевої дати погашення кредиту 31.10.2008р. Позичальник свій обов'язок по погашенню основної заборгованості в повному обсязі не виконав, погасивши лише 65700грн. з 660000грн. (31.10.2008р. - 4000грн., 14.11.2008р., 60000грн., 03.12.2008р. - 1700грн.), отже заборгованість відповідача за кредитом склала 594300грн., проти існування якої ПП “САГРОС” не заперечує.

          Станом на 12.05.2009р. відповідачеві було нараховано відсотків в сумі 151820,73грн., з яких сплачено протягом дії кредитного договору 111302,81грн.

          Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що ним було сплачено крім 111302,81грн. суму в розмірі 65700грн., яка у відповідності з п.3.3. кредитного договору повинна була бути зарахована Банком в якості погашення заборгованості за нарахованими відсотками.

          Проте, з наявних у матеріалах справи документів (виписок з особових рахунків ПП “САГРОС”, реєстру розрахункових документів) та розрахунків Банка вбачається, що сума у розмірі 65700грн. була зарахована Банком в якості погашення кредиту за кредитним договором №010/11-65/233 від 06.04.2007р.

          ПП “САГРОС” не скористалось своїм правом, передбаченим п.3.3. кредитного договору №010/11-65/233 від 06.04.2007р., та не подало Банку запит щодо застосованої черговості погашення кредитної заборгованості.

          Оскільки докази погашення 40517,92грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за кредитним договором  №010/11-65/233 від 06.04.2007р. ПП “САГРОС” не надало, відповідні позовні вимоги Банку обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

          Правомірність нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ обумовлена змістом п.10.2. кредитного договору та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

          Сума пені за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом складає 66999,39грн.; заперечення ПП “САГРОС” з приводу розміру  нарахування пені за період з 01.11.2008р. по 27.04.2009р. (по тілу кредиту) та за період з 01.01.2009р. по 27.04.2009р. (по відсоткам), з яких Банк просить стягнути 66999,39грн., відсутні.

          Таким чином, загальна заборгованість ПП “САГРОС” по кредитному договору №010/11-65/233 від 06.04.2007р. складає 701817,31грн. та обґрунтовано стягнута з відповідача рішенням господарського суду Одеської області від 15.06.2009р.

          Доводи скаржника щодо порушення судом його прав та інтересів невідстроченням виконання прийнятого рішення не заслуговують на увагу з огляду наступного.

          Вирішуючи питання надання відстрочки виконання рішення суду та використання повноважень за п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, суд повинен виходити з загальних принципів, які полягають у наступному.

          Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом виходячи з наявності підстав вважати, що існує можливість виконання рішення боржником саме у цей строк. При цьому обов'язок доведення відповідних обставин (неможливість виконання рішення безпосередньо після набрання ним законної сили та достатня ймовірність виконання з настанням певного строку) згідно ст.33 ГПК України покладається на відповідача, який заявив таке клопотання. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк.

          Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись у відзиві на позов до суду з проханням відстрочити стягнення заборгованості за кредитними договорами №012/03-65/529 та №010/11-65/233 до 30.10.2009р., ПП “САГРОС” посилалось, зокрема, на скрутне фінансове становище, обумовлене світовою фінансовою кризою, падіння цін на сільгосппродукцію та відсутність на неї попиту; можливістю погашення суми заборгованості за рахунок осіннього врожаю 2009 року.

          Проте, відповідач не надав доказів, що б підтверджували знаходження Позичальника у скрутному фінансовому становищі, відсутність на момент прийняття рішення на його рахунках необхідних коштів для повернення заборгованості Банку, достатньої ймовірності виконання рішення суду до 30.10.2009р.

          Підстави, викладені відповідачем в обґрунтування надання відстрочки, носять загальний характер, однаково можуть бути віднесені до будь-якого господарюючого суб'єкта в сфері виробництва сільськогосподарської продукції в умовах фінансової кризи, отже не свідчать про наявність виключних обставин, які унеможливлюють виконання ПП “САГРОС” рішення суду у встановлений законом строк.  

          Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення суду як не доведеного належними доказами.

          Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що він не позбавлений права на стадії виконання рішення суду  звернутися з відповідною заявою про відстрочку або розстрочку його виконання в порядку ст.121 ГПК України, ст.33 Закону України “Про виконавче провадження” при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (відсутність необхідних грошових коштів) з поданням підтверджуючих документів, а законодавчо виписана процедура примусового виконання рішення суду про стягнення грошових коштів з боржника забезпечує належне встановлення факту відсутності коштів для погашення боргу у відповідача державним виконавцем.

          За таких обставин та відповідно до положень ст.ст.525, 526, 611 ЦК України, умов договору і обґрунтованих розрахунків позивача, позовні вимоги Банку (уточнені) щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 012/03-65/529 від 06.09.2006р. станом на 12.05.2009р. у розмірі 772485,80грн., з яких 689000,00грн. - заборгованість за кредитом, 47624,47грн. - заборгованість по відсоткам, 35861,34грн. - заборгованість по пені; заборгованості за кредитним договором №010/11-65/233 від 06.04.2007р. станом на 12.05.2009р. у розмірі 701817,31грн., з яких 594300,00грн. - заборгованість за кредитом, 40517,92грн. - заборгованість по відсоткам, 66999,39грн. - заборгованість по пені, на законних підставах задоволені судом, у зв'язку з чим рішення суду про стягнення заборгованості у розмірі 1474303,11грн.  підлягає залишенню без змін.

          Проте, враховуючи, що в недотримання вимог ч.2 ст.84 ГПК України оскаржуване рішення про стягнення заборгованості у розмірі 1474303,11грн. не містить висновків щодо розподілу цієї суми на заборгованість по кредиту, заборгованість по відсоткам, пеню та кожним з кредитних договорів, суд апеляційної інстанції викладає оскаржуване рішення в новій редакції.

          Також колегія суддів вважає за необхідне, не змінюючи у зв'язку з цим оскаржуване рішення, виключити з мотивувальної частини рішення від 15.06.2009р. посилання на ст.625 ЦК України, позаяк остання не регулює правовідносин сторін за кредитним договором в частині обов'язку Позичальника сплатити відсотки за користування кредитними коштами, які є платою за користування, та сплату пені за прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів.

          

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

          1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “САГРОС” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2009р. залишити без змін, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

          “1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “САГРОС” на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”  689000,00грн. заборгованості за кредитом, 47624,47грн. заборгованості по відсоткам, 35861,34грн. заборгованості по пені за кредитним договором № 012/03-65/529 від 06.09.2006р.;  594300,00грн. заборгованості за кредитом, 40517,92грн. - заборгованості по відсоткам, 66999,39грн. заборгованості по пені за кредитним договором №010/11-65/233 від 06.04.2007р.; 14743,03грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.”.

          

          Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

          Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя:                                                        Мишкіна М.А.

          Судді:                                                                    Сидоренко М.В.

                                                                                                        Таценко Н.Б.