ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"08" вересня 2009 р. | Справа № 14-3/200-05-8708/5037 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Жукової А.М.
суддів Величко Т.А., Бойко Л.І.
при секретарі судового засідання: Арбієві А.А.
за участю представників сторін:
від позивача –не з'явився
від відповідача –Осадчий М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Котовської ОДПІ Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2005р.
у справі № 14-3/200-05-8708/5037
за позовом Державного підприємства Дослідного господарства „Новоселівське”
до Котовської ОДПІ Одеської області
про примусове списання прибуткового податку з громадян
встановив:
У вересні 2005р. Державне підприємство Дослідне господарство „Новоселівське” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Котовської ОДПІ з проханням зобов'язати Котовську ОДПІ списати з позивача заборгованість по податку з доходів фізичних осіб за 2002-2003 роки у сумі 350648,90 грн. зі штрафними санкціями та пенею, що виникла внаслідок форс-мажорних обставин. ( т.1 а.с.4-8).
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.11.2005р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено, зобов’язано Котовську ОДПІ списати з ДП ДГ "Новоселівське" заборгованість по податку з доходів фізичних осіб за 2002- 2003 роки у сумі 350648,90 грн. зі штрафними санкціями та пенею; стягнуто з Котовської ОДПІ на користь ДП ДГ "Новоселівське" 85 грн. держмита та 118 грн. за ІТЗ судового процесу.
Не погодившись із вказаним рішенням, Котовська ОДПІ звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила його скасувати, у позові відмовити, посилаючись на не відповідність рішення нормам матеріального та процесуального права та зазначивши, що у суду не було правових підстав для спонукання списати податковий борг з прибуткового податку з громадян за 2002 рік, так як цей борг виник не внаслідок форс-мажорних обставин, а з вини позивача, який у 2002 році нараховував та виплачував у натуральній формі заробітну плату працівникам за вільними (риночними цінами), з якої утримував прибутковий податок, але на протязі року, в порушення законодавства, не перераховував його до бюджету, а використовував на свій розсуд. Щодо податкового боргу 2003 року, то скаржник зазначає, що низький врожай 2003 року з форс-мажорних обставин міг дійсно вплинути на можливість позивача отримати доходи від здійснення господарської діяльності, та вчасно сплачувати податки внаслідок браку коштів, але починаючи саме з липня 2003 року, однак судом не досліджено яка частина заборгованості за 2003 рік пов’язана з форс-мажорними обставинами.
Не погодившись з прийнятим в справі судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Державне підприємство дослідного господарства «Новоселівське»та Котовська об'єднана державна податкова інспекція в Одеській області оскаржили його в касаційному порядку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.01.2009р. касаційні скарги задоволено частково; Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року скасовано, а матеріали справи направлено до суду на новий апеляційний розгляд за правилами Господарського процесуального кодексу України з посиланням на ч. 2 ст. 1, ст. 6, ст. 19 Закону України «Про судоустрій України», ст. 184 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктів 6,7 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу.
Представником Котовської ОДПІ при новому перегляді рішення господарського суду від 23.11.05р. надано заяву ДП ДГ "Новоселівське" №210 від 7.09.09р. відповідно до якої позивач, у зв'язку із тим, що відпала необхідність в подальшому розгляді цієї справи, просить позовну заяву про зобов'язання списати прибутковий податок з громадян залишити без розгляду.
Судова колегія зазначає, що за позовом прийнято рішення, яке є предметом оскарження в апеляційному порядку, а тому заява позивача є безпідставною. Скаржник на даний час від апеляційної скарги не відмовляється, а тому рішення суду переглядається в межах, визначених ст.101 ГПК України.
Доводи представника відповідача про те, що позивач не зареєстрований у ОДПІ платником прибуткового податку, тому у нього не виникло податкового зобов'язання судом не приймаються до уваги.
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Котовською ОДПІ Одеської області здійснена документальна перевірка дотримання Державним підприємством Дослідним господарством „Новоселівське” вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003р. по 01.04.2004р., за результатами якої складено акт № 1390 від 21.07.2004р. Згідно даних перевірки, сума прибуткового податку з громадян, яка не перерахована до бюджету, складає станом на 01.01.2004р. 350648.90грн., у т.ч. за 2002 рік –197443.84грн. (а.с.37).
11 травня 2005 року ДП ДГ „Новоселівське” звернулось до Котовської ОДПІ із заявою про списання безнадійного податкового боргу у вказаній вище сумі у зв’язку із форс-мажорними обставинами, які підтверджені висновками ТПП України від 19.05.2003р. № 4702/05-4, 10.12.2003р. № 15962/05-4. Листом від 21.06.2005р за № 24/00-2399 Котовська ОДПІ повідомила заявника про те, що оскільки 20.01.2004р. скасована дія абзацу 6 пункту 4.2. Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, податкові органи з лютого 2004 року втратили правові підстави для визнання податкового боргу безнадійним при наявності форс-мажорних обставин, так як відсутні норми визначення дати виникнення податкового боргу.( а.с.19).
Державне підприємство Дослідне господарство „Новоселівське” у вересні 2005 року звернулось з позовом до Котовської ОДПІ про зобов’язання списати на підставі п.18.2. ст.18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181 безнадійний податковий борг по податку з доходів фізичних осіб за 2002-2003 роки, що виник внаслідок форс-мажорних обставин, які підтверджені висновками Торгово-промислової палати України від 19.05.2003р. № 4702/05-4, від 10.12.2003р. № 15962/05-4. (а.с.4-8).
Заперечуючи проти задоволення позову, Котовська ОДПІ послалась на те, що в 2005 році дія підпункту „г” п.п.18.2.1 п.18.2. ст.18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” призупинена Законом України від 25.03.2005р. № 2505 „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” (а.с.41-42).
Висновками ТПП України від 19.05.2003р. за № 4702/05-4 та від 10.12.2003р. № 15962/05-4 про форс-мажорні обставини підтверджений факт несприятливих погодних умов, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ДГ „Новоселівське” станом на 16.04.2003р. та на 10.06.2003р. які є форс-мажорними обставинами відповідно до п.18.2. ст.18 Закону № 2181.(а.с.9-10).
Відповідно до п.п.18.2.1., 18.2.3. п.18.2. ст.18 Закону № 2181, підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном „безнадійний” зокрема, слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних) обставин. Податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.
З метою забезпечення практичного провадження пункту 18.2. ст.18 Закону № 2181, наказом ДПА України від 14.03.2001р. № 103 затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, зареєстрований Мінюстом України 10.01.2002р. № 16/6304.
Відповідно до підпункту 3.4. означеного Порядку, під терміном „безнадійний” податковий борг слід розуміти серед іншого також податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов’язань. В частині другій цього ж пункту зазначені організації, які підтверджують факт непереборної сили.
В абзаці 6 пункту 4.2. вказаного Порядку зазначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, передбаченому в пункті 3.4. цього Порядку, –дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили, з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату.
Із змісту цієї підзаконної норми вбачається, що для визнання податкового боргу безнадійним внаслідок дії обставин непереборної сили, такий податковий борг вже повинен існувати на момент дії обставин непереборної сили.
Однак, рішенням господарського суду м. Києва від 05.06.2003р. зі справи № 25/166 визнаний недійсним абзац 6 пункту 4.2. означеного Порядку з тих мотивів, що цей пункт порушує права платника, зокрема право на списання безнадійного податкового боргу, оскільки таке право у останнього випливає зі змісту п.18.2. ст.18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181, але заперечується підзаконним актом –абзацем 6 п.4.2. Порядку списання безнадійного податкового боргу, а тому не відповідає змісту Закону № 2181. На підставі рішення Вищого господарського суду України від 26.12.2003р. у справі № 25/166, ДПА України, наказом № 36 від 20.01.2004р., зареєстрованим Мінюстом України 22.01.2004р. № 98/8697, внесла зміни до вищезазначеного порядку, яким виключила з нього абзац шостий пункту 4.2.
З висновків ТПП України вбачається, що внаслідок несприятливих погодних умов взимку 2002-2003р.р. та весняно-літнього періоду 2003р. на площах ДГ „Новоселівське” загинули посіви озимих сільгоспкультур: пшениці, ячменю, жита, а також посіви цукрових буряків та кукурудзи, чим господарству були завдані збитки в сумі 1518375.00грн. (а.с.9-10, 23-24).
Вирощування та реалізація сільгоспкультур –це основний вид господарської діяльності позивача. Відсутність у 2003р. врожаю виключає можливість останнього отримати доходи від такої діяльності. Відсутність доходів виключає можливість сплати податків позивачем внаслідок браку коштів. Несплачені своєчасно позивачем податкові зобов’язання по прибутковому податку з громадян, згідно із п. 1.3. ст. 1 Закону № 2181 перетворюються в податковий борг. Матеріали та фактичні обставини справи свідчать про те, що податковий борг по сплаті прибуткового податку з громадян за 2003 рік, виник саме внаслідок дії обставин непереборної сили, і згідно із п.п.18.2.1. „г” п. 18.2. ст. 18 Закону № 2181, тому є безнадійний і підлягає списанню відповідно до ч. 1 цього пункту Закону, а не на підставі підзаконного акту.
За висновками ТПП України, несприятливі погодні умови мали місце саме взимку 2002-2003р.р. та весняно-літнього періоду 2003р., а тому у позивача не має підстав вимагати списання податкового боргу з громадян за 2002 рік, оскільки цей борг виник не внаслідок форс-мажорних обставин, з чим погодився представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Вищезазначене не було враховано господарським судом при вирішенні спору, що призвело до прийняття неправильного рішення, у зв’язку з чим воно підлягає скасуванню, а позов –задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України,
суд постановив:
Апеляційну скаргу Котовської ОДПІ Одеської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2005р. у справі № 14-3/200-05-8708/5037 скасувати, позов задовольнити частково.
Зобов’язати Котовську ОДПІ Одеської області списати з Державного підприємства Дослідного господарства „Новоселівське” безнадійний податковий борг по прибутковому податку з громадян за 2003 рік в сумі 153205.06грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Дослідного господарства „Новоселівське” витрати по держмиту в сумі 42.50грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена протягом місяця в касаційному порядку до ВГСУ.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Судді Т.А. Величко
Л.І. Бойко