ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.2009 року Справа № 9/328-08(5/329-07(28/172-07))
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Чохи Л.В., Тищик І.В.,
секретар судового засідання Врона С.В.
представники сторін:
від позивача: Перетятько А.В. юрисконсульт, довіреність №4040 від 29.12.08;
від відповідача: Лихин М.М. юрисконсульт, довіреність №5-Д від 19.01.09;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.09р. у справі №9/328-08(5/329-07(28/172-07))
за позовом дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ в особі Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, смт.Радушне Криворізького району Дніпропетровської області
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 317 831 грн. 86 коп.
В С Т А Н О В И В:
01 березня 2007 року дочірня компанія “Укртрансгаз“ Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ в особі управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі - ДК “Укртрансгаз“ НАК “Нафтогаз України” в особі УМГ “Харківтрансгаз” в особі Криворізького ЛВ УМГ) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” (далі - ВАТ “Криворіжгаз”) за договором № 2-с на транспортування природного газу на власні потреби та виробничо-технологічні витрати та втрати від 01.01.2004 року 276 056, 35грн. основного боргу, 23 613,86 грн. пені, 18 161,65 грн. трьох відсотків річних та судових витрат.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р. позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2008р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р. змінено, стягнено з відповідача 261 862,76 грн. основного боргу, 14 624,18 грн. три відсотки річних та судові витрати.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2008р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2008р. скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
15.01.2009р. позивачем подано уточнення до позовних вимог, де позивач просить стягнути з відповідача 270 424, 11грн. основного боргу, 23 613, 86грн. пені, 18 161, 65 грн. три відсотки річних та судові витрати (т. 2 а.с.99).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009р. (суддя Подобєд І.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ “Криворіжгаз” на користь ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі УМГ “Харківтрансгаз” в особі Криворізького ЛВ УМГ 270 401, 42грн. основного боргу, 22 933, 97 грн. пені, 18 161, 65грн. 3% річних, 3 116, 48 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 1 558, 17грн. витрат на державне мито по касаційній скарзі та 115, 69грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ “Криворіжгаз” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровського області від 15.01.2009р. у справі №9/328-08(5/329-07(28/172-07)) та прийняти нове рішення.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що з огляду на п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, яким встановлено строк позовної давності для стягнення неустойки в один рік, у позивача у липні 2006 року сплив строк позовної давності для стягнення пені; протягом 2005-2007 років відповідач здійснював оплату шляхом укладення угод про залік зустрічних однорідних вимог, а суд першої інстанції не дав належної оцінки усім наявним в матеріалах справи угодам, збільшив безпідставно суму основного боргу на 8 538, 66 грн.
Позивач в відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 січня 2004р. між ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (газотранспортна організація) та ВАТ “Криворіжгаз” (газорозподільна організація) було укладено договір №2-С на транспортування природного газу на власні потреби та виробничо-технологічні витрати та втрати зі строком дії до 31.12.04р.
Згідно з п. 4.1 договору тариф на транспортування природного газу становить 42 , 30 грн. за 1000 куб. м.
11.05.04р. сторонами було укладено додаткову угоду №1, в якій згідно з постановою НКРЕ диференційований тариф на транспортування 1000 куб. м. газорозподільній організації установлюється в розмірі 44 , 64 грн.
03.01.05р. договір №2-с був пролонгований додатковою угодою №2 до 31.12.05р. в частині транспортування газу, а в частині проведення розрахунків за послуги - до повного їх здійснення.
За період з січня по червень 2005р. на виробничо-технологічні потреби відповідачу було протранспортовано 7 403 617 куб. м. на суму 330 497, 47грн., на власні потреби було протранспортовано 406 170 куб. м. на суму 18 131, 43грн., що підтверджується відповідними щомісячними двосторонніми актами про виконання робіт по транспортуванню природного газу по магістральних газопроводах.
Пунктом 5.1 договору №2-с сторони передбачили, що розрахунки за виконані послуги здійснюються шляхом перерахування на рахунок газотранспортної організації грошових коштів. За умовами пункту 5.2 вказаного договору, остаточні розрахунки за послуги по транспортуванню природного газу, що були надані у звітному місяці, здійснюються на підставі актів на послуги з транспортування природного газу у термін до 10 числа місяця наступного за звітним.
Угоди про залік зустрічних однорідних вимог №11 від 05.12.05р. на суму 4307, 25 грн., №1 від 23.02.06р. на суму 427, 63 грн., №2 від 23.02.06р. на суму 5457, 13 грн., №4 від 30.03.06р. на суму 3343, 92 грн., №5 від 30.03.06р. на суму 838, 03 грн., №11 від 19.10.06р. на суму 966, 81 грн., №17 від 30.11.06р. на суму 57, 94 грн., №18 від 30.11.06р. на суму 1481, 08 грн. та заяви про припинення зобов'язань заліком однорідної вимоги №114 від 13.02.07р. на суму 1196, 40 грн., №177 від 21.03.07р. на суму 3621, 29 грн., №345 від 26.06.07р. на суму 788, 80 грн., №421 від 30.07.07р. на суму 33, 37 грн., №422 від 30.07.07р. на суму 1436, 99 грн., №713 від 20.11.07р. на суму 96, 03 грн., платіжне доручення №891 від 18.02.08р. на суму 2713, 46 грн., свідчать про сплату відповідачем наданих йому у 2005 році послуг всього на загальну суму 26 766,13 грн.
Наведені взаємозаліки не містять певних ознак, за якими їх можна віднести на погашення заборгованості ВАТ “Криворіжгаз” у певному періоді 2005 року, а саме, у першому чи у другому кварталі.
Отже, господарський суд першої інстанції вірно визначився, що станом на дату пред’явлення позову до суду (01.03.2007р.) відповідачем погашено шляхом взаємозаліку заборгованість з оплати послуг з транспортування природного газу у 1 півріччі 2005 році на власні потреби на суму 18 076, 19грн. (угоди про залік зустрічних однорідних вимог №11 від 05.12.05р. на суму 4307, 25 грн., №1 від 23.02.06р. на суму 427, 63 грн., №2 від 23.02.06р. на суму 5457, 13 грн., №4 від 30.03.06р. на суму 3343, 92 грн., №5 від 30.03.06р. на суму 838, 03 грн., №11 від 19.10.06р. на суму 966, 81 грн., №17 від 30.11.06р. на суму 57, 94 грн., №18 від 30.11.06р. на суму 1481, 08 грн. та заява про припинення зобов'язань заліком однорідної вимоги №114 від 13.02.07р. на суму 1196, 40 грн.), яка за правилами бухгалтерського обліку виникла у більш ранньому періоді.
Таким чином, враховуючи, що вартість наданих послуг з транспортування природного газу за І півріччя 2005 року на власні потреби становить 18 131, 43 грн., то на дату пред’явлення позивачем позову до суду (01.03.2007р.) у відповідача була наявна заборгованість з оплати цих послуг у сумі 55,24 грн.
Станом на час розгляду справи господарським судом першої інстанції за угодами про залік зустрічних однорідних вимог, заявами про припинення зобов'язань заліком однорідної вимоги та по платіжному дорученню №891 від 18.02.08р на суму 2 713, 46грн. відповідач здійснив повне погашення заборгованості з оплати послуг з транспортування природного газу на власні потреби за весь 2005 рік, а окрім того частина цих коштів у сумі 96,05 грн. (26 670,08 грн. –26 766,13 грн. = - 96,05 грн.) була віднесена позивачем на оплату наданих відповідачу у 2005 році послуг з транспортування природного газу на виробничо-технологічні витрати.
Також за послуги з транспортування природного газу на виробничо-технологічні витрати відповідачем було сплачено 20 000, 00грн. за січень 2005р. 31.01.2005р., 20 000, 00грн. за лютий 2005р. 24.02.2005р. та 20 000, 00грн. за березень 2005р. 31.03.2005р.
Оскільки вартість наданих послуг з транспортування природного газу за І півріччя 2005р. на виробничо-технологічні витрати становить 330 497, 47грн., то на дату пред’явлення позову (01.03.2007р.) заборгованість відповідача становила 270 497,47 грн. (330 497,47 грн. –60 000,00 грн. = 270 497, 47грн.), а загальний розмір заборгованості відповідача на дату пред’явлення позову був 270 552,71 грн. (270 497, 47грн. + 55, 24грн. = 270 552, 71грн.), станом на час розгляду справи судом першої інстанції, з урахуванням повної оплати послуг з транспортування природного газу на власні потреби, борг за перше півріччя 2005р. становив 270 401, 42 грн. (270 497,47 грн. –96,05 грн. = 270 401,42 грн.).
Щодо зазначеної позивачем в заяві про уточнення позовних вимог від 15.01.2009р. суми 270 424, 11грн. основного боргу (270 497, 47грн. –73, 36грн. = 270 424, 11грн.), то позивачем безпідставно віднесена сума 22, 69 грн., що входить до складу вищевказаної суми 96, 05грн. (73, 36грн. + 22, 69грн. = 96, 05грн.), на оплату наданих відповідачу послуг з транспортування природного газу на виробничо-технологічні витрати у 2 півріччі 2005 року, а саме за грудень місяць.
Враховуючи часткову оплату основного боргу шляхом взаємозаліку в зазначеній сумі після пред’явлення позову до суду, грошові зобов’язання в розмірі 22, 69грн. в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України на час розгляду справи судом є припиненими, між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів, провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання перед позивачем з оплати наданих послуг, чим порушив умови укладеного договору, позовні вимоги про стягнення суми 270 401, 42грн. основного боргу за надані послуги з транспортування природного газу на виробничо-технологічні витрати у першому півріччі 2005 року вірно задоволені судом першої інстанції.
Щодо зауважень скаржника на неврахування господарським судом першої інстанції заяв та угод про залік зустрічних однорідних вимог на суму 8 538, 66грн. та на безпідставне збільшення суми основного боргу на 8 538, 66грн., то слід зазначити, що 8 538, 65грн. –це сума послуг з транспортування природного газу на власні потреби за друге півріччя 2005р. (26 670, 08грн. за весь 2005р. –18 131, 43грн. за перше півріччя 2005р. = 8 538, 65грн.).
В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції чітко визначено, що станом на час розгляду справи за угодами про залік зустрічних однорідних вимог, заявами про припинення зобов'язань заліком однорідної вимоги та платежу по платіжному дорученню №891 від 18.02.08р на суму 2 713, 46грн. відповідач здійснив повне погашення заборгованості з оплати послуг з транспортування природного газу на власні потреби за весь 2005 рік.
Отже, зазначена скаржником сума 8 538, 66грн. врахована позивачем та господарським судом в рахунок погашення боргу відповідача за послуги з транспортування природного газу на власні потреби за друге півріччя 2005р., оскільки відповідні взаємозаліки та платіж по платіжному дорученню №891 від 18.02.08р на суму 2 713, 46грн. відбулися після 01.03.2007р. (пред’явлення позову до господарського суду).
Пунктом 6.2 договору №2-с встановлено, що за несвоєчасне перерахування коштів на розрахунковий рахунок газотранспортної організації газорозподільна організація сплачує на користь газотранспортної організації крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів за кожний день прострочення згідно Закону України № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.
В силу п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позов пред’явлений до суду 01.03.2007р. Відповідачем 25.03.2008р. подана заява про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені (т.1 а.с.139).
Виходячи з умов розрахунків за надані послуги, визначених договором №2-с, строк позовної давності для стягнення пені за січень 2005 р. закінчився у лютому 2006р., за лютий 2005р. - у березні 2006р., за березень 2005р. - у квітні 2006р., за травень 2005р. - у червні 2006р., за червень 2005р. - у липні 2006р.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована ним за період з 30.07.06р. по 30.01.07р., тобто за межами позовної давності.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір 3% річних в сумі 18 161, 65грн. був обчислений позивачем виходячи із розміру основного боргу в сумі 330 497, 47 грн. без врахування здійснених відповідачем станом на день звернення з позовною заявою оплат. Таким чином, розмір 3% річних, що підлягають стягненню становить 14 624, 18грн. В решті позовних вимог про стягнення 3 537, 47грн. 3% річних (18 161,65грн. –14 624, 18грн.=3 537, 47грн.) слід відмовити.
Судові витрати у справі згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стосовно припинення згідно п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині суми 5503,64 грн. основного боргу у зв’язку з відмовою позивача від позовних вимог, то підстави для припинення провадження у справі на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у господарського суду були відсутні, оскільки часткова відмова від позову можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимоги, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог. Якщо ж позовна заява містить тільки одну вимогу, то відмова позивача від її частини має розглядатися як зменшення розміру позовних вимог, що і мало місце в даному випадку.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.
Сторонами по справі надані докази про зміну стану здійснення розрахунків між сторонами на момент апеляційного перегляду рішення господарського суду внаслідок проведення заліків зустрічних однорідних вимог 16.02.2009р. на суму 6 036,55грн., 12.05.2009р. на суму 6 352, 73грн., 30.06.2009р. на суму 3 077, 24грн. під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
Частиною 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає вичерпний перелік підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, не передбачено можливості скасування (зміни) рішення суду першої інстанції у зв’язку із зміною стану розрахунків між сторонами, яка сталася після прийняття рішення місцевого господарського суду ( п. 32 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. №01-8/164).
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009р. у справі №9/328-08(5/329-07(28/172-07)) скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:
“Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ в особі Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів 270 401, 42грн. основного боргу, 14 624, 18грн. три проценти річних, 2 850, 25грн. держмита за подання позовної заяви, 1 450, 90грн. держмита по касаційній скарзі, 107, 74грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині позовних вимог на суму 22, 69грн. основного боргу провадження у справі припинити.
В частині позовних вимог про стягнення 23 613, 86грн. пені та 3 537, 47грн. трьох процентів річних відмовити”.
Стягнути з Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” 135, 76грн. витрат за апеляційною скаргою.
Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2009р. про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009р. по справі №9/328-08(5/329-07(28/172-07)) в частині стягнення 22 933, 97грн. пені, 3 537, 47грн. трьох процентів річних, 266, 23грн. витрат на держмито за подання позовної заяви, 107, 27грн. витрат на держмито по касаційній скарзі, 7, 95грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу вважати таким, що не підлягає виконанню.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя Л.В. Чоха
Суддя І.В. Тищик