ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.08.09 р.                                                                                     Справа № 37/206пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Прокурора м. Горловки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради м. Горлівка

до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка

про:

-          розірвання договору оренди №8960001 від 01.04.2001р.

-          стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 20729грн.79коп. та пені в розмірі 1583грн.32коп.

за участю представників:

від позивача: Мещерякова Н.Ю. – за дов. від 20.07.2009р.

від відповідача: ОСОБА_1 – за дов. від 11.08.2009р.

прокурор: Пономарьов А.О. – посвідчення №2644 дійсне до 14.07.2010р.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 12.08.2009р. по 18.08.2009р.

СУТЬ СПРАВИ: Прокурор м. Горловки звернувся в інтересах держави в особі Горлівської міської ради, м. Горлівка до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка з позовом про розірвання договору оренди нежилого приміщення №8960001 від 01.04.2001р., укладеного між сторонами, стягнення заборгованості за орендної плати за час користування майном відповідно до договору в сумі 20729грн.79коп. та пені в розмірі 575грн.99коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди нежитлового приміщення №8960001 від 01.04.2001р.; додаткову угоди від 02.03.2007р., претензії від 06.05.2008р. та від 26.09.2008р., акти обстеження від 23.04.2008р. та 29.08.2008р., розрахунки суми боргу та пені, листи про зміну договору.

Прокурор заявою №3047 від 17.12.2008р., погодженою з позивачем, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив суму позовних вимог в частині пені до 1583грн.32коп., надавши відповідний розрахунок

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до підписання рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, з урахуванням цього суд розглядав справу з урахуванням спільної заяви прокурора та позивача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.01.2009р. позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

За наслідками касаційного провадження, постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2009 року у справі №37/206пд було скасовано, а справа №37/206пд направлена до Господарського суду Донецької області на новий розгляд через неповідомлення відповідача належним чином про час і місце засідання місцевого господарського суду.

Ухвалою від 19.06.2009р. справа №37/206пд була прийнята до розгляду та призначене судове засідання.

Під час судового провадження позивач та прокурор підтримували заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягали на стягненні з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 20729грн.79коп. за період з 21.12.2007р. по 21.10.2008р., пені у розмірі 1583грн.32коп. та розірванні договору оренди нежилого приміщення №8960001 від 01.04.2001р.

У відзиві №3/09 від 20.07.2009р. відповідач заперечував проти заявлених вимог на полягаючи на їх необґрунтованості.

Відповідач зазначив, що платіжним дорученням №33 від 08.02.2008р. ним була сплачена заборгованість в розмірі 2000грн. З урахуванням викладеного, період виникнення суми боргу в розмірі 17072грн. становить з лютого по грудень 2008р.

Посилаючись на сімейні обставини відповідач просить відмовити у розірванні договору оренди.

Також заявлено клопотання про розстрочення погашення заборгованості з орендної плати в розмірі 17072грн. на 2 роки.

У письмових поясненнях, наданих до суду 18.08.2009р., представник позивача вказав, що платежі, які надходили від Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка спрямовувались на погашення заборгованості за минулі періоди.

Заслухавши доводи сторін та прокурора, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін та прокурора, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Між Горлівською міською радою (далі – орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі – орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень №8960001 від 01.04.2001р. (далі – договір №8960001 від 01.04.2001р.), згідно із яким орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування приміщення площею 140,60мІ під закусочну розташовану по вул. Безсонова в будинку №22. Вказаний договір укладений 01.04.2001р. до 01.04.2002р.

Договором визначено, що орендна плата по договору №8960001 від 01.04.2001р. складає у місяць 239грн.51коп. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендар самостійно щомісяця перераховує орендну плату згідно даних статуправління та вносить її на рахунок орендодавця без додаткового повідомлення. Встановлену в п. 4 договору №8960001 від 01.04.2001р. орендну плату орендар зобов’язаний вносити шляхом перерахування на розрахунковий рахунок до 20 числа місяця наступного за звітним.

Згідно змін до договору №8960001 від 01.04.2001р. орендна плата не житлового приміщення площею 140,60мІ з 01.02.2003р. у місяць складає 316грн.74коп.

Подальшими змінами №2-1840 від 21.04.2004р. до договору №8960001 від 01.04.2001р. визначено, що площа оренди з 11.03.2003р. складає 137,90мІ, а плата за оренду цього не житлового приміщення дорівнює 314грн.08коп.; загальна площа оренди з 06.04.2004р. складає 97,70мІ, плата за оренду – 237грн.30коп.

Відповідно до змін №1-2564 від 10.06.2004р. до договору №8960001 від 01.04.2001р. пункт 2 попередніх змін стосовно зменшення площі оренди до 97,70мІ та плати за оренду цього нежитлового приміщення у розмірі 237грн.30коп. втратив чинність. Плата за оренду не житлового приміщення площею 137,90мІ з 17.05.2004р. складає 158грн.32коп. Крім того, змінами №1-2564 від 10.06.2004р. продовжений термін дії договору №8960001 від 01.04.2001р. до 31.03.2005р.

В подальшому, документами під назвою „зміни до договору”, оформлені листами позивача, передбачалась зміна певних умов договору, зокрема –щодо терміну його дії, розміру площі орендованого майна та орендної плати.

Додатковою угодою від 02.03.2007р. сторони, серед іншого, продовжили строк оренди до 26.03.2010р., орендну плату з 02.03.2007р. встановили у розмірі 1552грн., у тому числі – 258грн.67коп. ПДВ, а також – доповнили договір п. 25, в якому встановили відповідальність орендаря за прострочення орендної плати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожен день прострочення.

Протягом орендних правовідносин об’єкт оренди обстежувався комісією позивача, за результатами чого складалися акти від 23.04.2008р. та 29.08.2008р.

З урахуванням п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, оцінка правовідносин здійснюється судом відповідно до норм законодавства, чинного на момент виникнення відповідних обставин (фактів).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов’язання, доказів припинення відповідних зобов’язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач не мав підстав для ухилення від виконання обов’язку з оплати орендної плати за період з 21.12.2007р. по 21.10.2008р. в розмірі 20729грн.79коп.

Прокурор та позивач наполягають на стягненні суми пені у розмірі 1583грн.32коп.

В обґрунтування вказаної вимоги посилаються на пункт 25 договору про оренду будинків і споруд №8960001 від 01.04.2001р., відповідно до якого, за прострочення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати за кожен день прострочення платежів.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею); договором може бути встановлений інший вид забезпечення виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом перевірено дотримання позивачем вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо строків нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.

Разом з цим, користуючись правом наданим пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи матеріали справи та пояснення представника відповідача, суд зменшує розмір пені, який підлягає стягненню, до 20грн.

Також прокурор та позивач наполягають на розірванні договору оренди нежитлового приміщення №8960001 від 01.04.2001р.

Відповідно до положень пункту 17 зазначеного договору, він може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний у випадку невиконання сторонами своїх зобов’язань та в інших випадках, передбачених законодавством України.

За статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 6 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як встановлено судом, підставою для звернення прокурора до суду з позовом про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №8960001 від 01.04.2001р.  було невиконання відповідачем істотних умов договору щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, наслідком чого стало утворення заборгованості з орендної плати, наслідком чого стало утворення заборгованості з орендної плати за період з 21.12.2007р. по 21.10.2008р. в розмірі 20729грн.79коп.

Відповідач не спростував факт наявності вищевказаних порушень та не надав відповідні докази. Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем обов’язків за договором оренди №8960001 від 01.04.2001р. підтверджений судом.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань підтверджений матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє вимоги прокурора м. Горловки в інтересах держави  в особі Горлівської міської ради м. Горлівка до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка в частині розірвання договору оренди нежилого приміщення №8960001 від 01.04.2001р. та стягнення заборгованості з орендної плати за час користування майном відповідно до договору в сумі 20729грн.79коп. та пені у розмірі 20грн.

У задоволенні вимог про стягнення суми пені в розмірі 1563грн.32коп. відмовити через зменшення розміру пені судом.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на 2 роки через недоведеність.

Разом з тим, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідною заявою про розстрочення виконання рішення в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідне право може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями), Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 46, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Прокурора м. Горловки в інтересах держави  в особі Горлівської міської ради м. Горлівка до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка про розірвання договору оренди нежилого приміщення №8960001 від 01.04.2001р. та стягнення заборгованості з орендної плати за час користування майном відповідно до договору в сумі 20729грн.79коп. та пені у розмірі 1583грн.32коп. – задовольнити частково.

Розірвати договір оренди нежилого приміщення №8960001 від 01.04.2001р., укладений між міською радою міста Горлівки та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Горлівської міської ради (84646, Донецька область, м. Горлівка, пр. Перемоги, 7, ідентифікаційний код 24164887) заборгованість в сумі 20729грн.79коп.  та пеню в сумі 20грн.

У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 1563грн.32коп. відмовити у зв’язку зі зменшенням її розміру судом.

Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету державне мито в сумі 292грн.50коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні від 18.08.2009р. за згодою представників сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Повний текст виготовлено: 21.08.2009р.

Суддя                                                                                              

Надруковано 5 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 2 –прокуратурі; 1 –до справи