ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2009 року                                    Справа №  15/70

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  судді Науменка І.М. –доповідача

суддів: Білецької Л.М., Герасименко І.М.

при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Корольчук Марія Федорівна,

                        довіреність №5/3 від 19.05.09, представник.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства “Трейд Лайн Кіровоград” товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД”, м.Кіровоград, на рішення господарського суду Кіровоградської області  від 18.06.2009р. у справі №15/70

за позовом        дочірнього підприємства “Трейд Лайн Кіровоград” товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД”, м.Кіровоград

до                          фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Новоукраїнка Кіровоградської області

про                     стягнення  11 392,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2009р.                       (суддя Мохонько К.М.) у справі №15/70 частково задоволено позовні вимоги дочірнього підприємства “Трейд Лайн Кіровоград” товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД”, м.Кіровоград.

З фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Новоукраїнка Кіровоградської області, на користь дочірнього підприємства “Трейд Лайн Кіровоград” товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД”, м.Кіровоград, стягнуто 2 240,00 грн. основного боргу, 98,56 грн. інфляційних, 14,40 грн. 3% річних, 116,00 грн. пені, 24,68 грн. державного мита та 67,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним вище рішенням суду першої інстанції,  скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове, додатково стягнувши з відповідача 7 777,60 грн. основного боргу та 900,00 грн. витрат на надання правової допомоги. Також, скаржник просить покласти на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір, 171,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі заперечень, скаржник зауважує на невірному застосуванні господарським судом до спірних правовідносин норм матеріального права в частині визнання позовних вимог у розмірі  7 777,60 грн. такими, що задоволенню не підлягають у зв’язку із невизначеністю строку розрахунків за поставлений товар. Окрім того, скаржник заперечує проти відмови судом першої інстанції в стягненні з відповідача 900,00 грн. витрат на надання юридичної допомоги, з огляду на те, що, на думку господарського суду,  дана допомога для сторін не має обов’язкового характеру, а адвокат участі у слуханні справи не приймав.

У судове засідання для участі в розгляді апеляційної скарги відповідач не з’явився, доказів погашення спірної заборгованості за договором, а також, відзив на апеляційну скаргу на вимогу суду не надав, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

22.12.2008р. між сторонами був укладений договір про довгострокові поставки №85, за умовами якого Постачальник (позивач у справі) зобов’язався поставляти Покупцеві (відповідач) окремими партіями продукцію - шини автомобільні, а Покупець, в свою чергу, взяв на себе зобов’язання даний товар прийняти та оплатити.

На виконання умов договору, позивачем відповідачеві був поставлений товар за видатковими накладними №РН-000001084 від 22.12.2008р. на суму                             6 057,60 грн., №РН-000001083 від 22.12.2008р. на суму 1 720,00 грн. та №31 від 15.01.2009р. на суму 2 240,00 грн.,  тобто, на загальну суму 10 017,60 грн. Однак, відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв’язку з чим позивач був змушений звернутись за захистом порушених прав до суду.

Тобто, предметом спору є неналежне виконання грошових зобов’язань за договором поставки.

Як видно із матеріалів справи, розділом 5 договору передбачено наступні умови оплати товару: 100% передоплата або оплата товару з відстрочкою платежу, при цьому тривалість відстрочки має бути зазначена Постачальником у видатковій накладній.

Отже, у видатковій накладній №31 від 15.01.2009р., як-то і передбачено умовами договору, визначено відстрочку платежу строком у 30 днів. Проте, у накладних №РН-000001084 від 22.12.2008р. та №РН-000001083 від 22.12.2008р. на загальну суму 7 777,60 грн. строк розрахунку визначений не був, що і стало підставою для відмови судом першої інстанції в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Окрім того, ст.625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не передбачений договором або законом.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання доведеною та такою, що підлягає стягненню з відповідача суми основної заборгованості за видатковою накладною №31 від 15.01.2009р. у розмірі 2 240,00 грн. та нарахованих на неї 98,56 грн. інфляційних, 14,40 грн. 3% річних та 116,00 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Однак, колегія суддів вважає помилковою відмову господарського суду Кіровоградської області в задоволенні позовних вимог на суму 7 777,60 грн. з причини невизначеності на видаткових накладних №РН-000001084 від 22.12.2008р. на суму 6 057,60 грн. та №РН-000001083 від 22.12.2008р. на суму 1 720,00 грн. строку розрахунку за поставлений товар, з огляду на наступне:

Згідно п.2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Звернувшись до господарського суду з позовною заявою про стягнення боргу за договором поставки, позивач, згідно вимог ст.56 Господарського процесуального кодексу, направив її копію відповідачеві, що, на думку судової колегії, і слід вважати вимогою щодо сплати боргу у розумінні п.2 ст.530 Цивільного кодексу України, тому ніщо не заважало відповідачеві розрахуватись з позивачем у передбачений чинним законодавством України семиденний термін.

Окрім того, відповідачем було проігноровано ухвалу суду першої інстанції з вимогою надати, зокрема, відзив на позов або документи на підтвердження сплати боргу у разі задоволення ним вимог позивача. У судові засідання як суду першої інстанції, так і до Дніпропетровського апеляційного господарського суду відповідач за відсутності поважних причин не з’явився, що, на думку судової колегії, свідчить лише про бажання боржника уникнути виконання договірних зобов’язань.

Також, іншої позиції дотримується апеляційна інстанція щодо підстав стягнення з відповідача витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, тощо, які, в разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

          На підтвердження понесених витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги, позивачем суду надано наявний у матеріалах справи договір №2 від 28.08.2009р. та платіжне доручення №258 від 20.05.2009р. на суму 900,00 грн.                    на оплату юридичних послуг за даним договором. /а.с.37-38/. Отже, на думку судової колегії, вимоги позивача щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Новоукраїнка Кіровоградської області, 900,00 грн. витрат на юридичні послуги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, стягненню з відповідача, як зі сторони, з вини якої виник спір, підлягають понесені позивачем витрати на оплату державного мита та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Отже, враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2009р. в частині відмови у позові помилковим, а, відповідно, апеляційну скаргу дочірнього підприємства “Трейд Лайн Кіровоград” товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД”, м.Кіровоград,  обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства “Трейд Лайн Кіровоград” товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД”, м.Кіровоград,  –задовольнити у повному обсязі.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2009р. у справі №15/70 –скасувати частково, а саме, в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Новоукраїнка Кіровоградської області, на користь дочірнього підприємства “Трейд Лайн Кіровоград” товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД”, м.Кіровоград,                7 777,60 грн. основної заборгованості та 900,00 грн. витрат за надання юридичної допомоги.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Новоукраїнка Кіровоградської області, на користь дочірнього підприємства “Трейд Лайн Кіровоград” товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайн ЛТД”, м.Кіровоград, 171,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2009р. у справі №15/70 –залишити без змін.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

           Головуючий  суддя                                                                     І.М. Науменко

           Суддя                                                                                  Л.М. Білецька                                                                          

           Суддя                                                                                             І.М. Герасименко