ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2009 року Справа № 1/129-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача-1: Селяков Олег Валентинович, представник, довіреність № 386 від 01.01.2009 року;
від відповідача-2: Тітов Олександр Вікторович, представник, довіреність № 4085/24 від 19.06.2009 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Ясинівській коксохімічний завод”, м. Макіївка на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2009р. у справі № 1/129-09
за позовом: відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя
до відповідача-1: державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ
відповідача-2: відкритого акціонерного товариства “Ясинівській коксохімічний завод”, м. Макіївка
про стягнення 10 189, 66 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя звернулося з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ, відкритого акціонерного товариства “Ясинівській коксохімічний завод”, м. Макіївка про стягнення 10 189,66 грн. вартості недостачі коксового горішку за накладною № 51329201.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2009 року по справі № 1/129-09 (суддя І.А.Рудь) у звязку із відсутністю вини в нестачі в задоволенні позовних вимог до залізниці відмовлено, відповідальність за недостачу коксового горішку покладена на вантажовідправника –відкрите акціонерне товариство “Ясинівській коксохімічний завод”.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач-2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, посилаючись на невірне застосування судом норм процесуального та матеріального права, а саме ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 110, 129 Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів. Скаржник зазначає, що виявлена на станції призначення виїмка на поверхні вантажу свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу, так як у залізничній накладній відповідної відмітки немає.
Позивач також просить стягнути вартість недостачі з державного підприємства “Придніпровська залізниця” (а.с.76).
Державне підприємство “Придніпровська залізниця” вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відкрите акціонерне товариство “Ясинівській коксохімічний завод” відвантажило на адресу відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” за накладною № 51329201 коксовий горішок із зазначенням маси вантажу у вагоні № 63512040 - 44 000 кг.
Видача вантажу вантажоодержувачу здійснювалась залізницею з перевіркою ваги вантажу. При цьому виявлена недостача, що підтверджується комерційним актом від 30.09.2008 року БН № 755965/777.
Докази оплати позивачем коксового горішку за накладною № 51329201 маються в матеріалах справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.
Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Пунктом 2 розділу 28 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України) затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Пунктом 5 Інструкції П-6 встановлено, що в усіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюється пошкодження чи порча вантажу, невідповідність найменування чи ваги вантажу та кількості місць, зазначених у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, вантажоодержувач зобовязаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту, а у разі неправомірної відмови органу транспорту від складання комерційного акту, вантажоодержувач зобовязаний відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову та здійснити приймання продукції у порядку, передбаченому даною Інструкцією.
Відповідно до комерційного акту від 30.09.2008 року БН № 755965/777, який складений згідно з Правилами складання актів, вантаж у вагоні № 63512040 прибув за меншою на 5850 кг вагою ніж зазначено у накладній, вагон технічно справний, без дверний, люки закриті, течі вантажу немає, навантаження в вагоні “шапкою” вище бортів на 20 см, вантаж не маркований в порушення “Правил перевезень вантажів”, праворуч по ходу поїзда виїмка по всій довжині вагону шириною 150 см, глибиною 50 см.
Відповідно до параграфу 3 Розділу ІІ Технічних умов навантаження та кріплення вантажів встановлено, що незалежно від роду вантажу, який містить дрібні фракції, його поверхня після навантаження на відкритий рухомий склад повинна бути розрівняна та ущілена.
В розділі 1 накладної № 51329201 вказано, що вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 1-6 розділу 2 Технічних умов правильно. Наведене засвідчено підписом представника відправника Назаренко (а.с.16 обор. стор.).
Враховуючи те, що 28.09.2008 року Донецькою залізницею вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, що засвідчено штемпелем станції Кринична Донецької залізниці в розділі “Календарні штемпелі” в графі “Приймання вантажу до перевезення” (а.с.16 обор. стор.), і оскільки даними наведеного комерційного акту засвідчено, що праворуч по ходу поїзда виїмка по всій довжині вагону шириною 150 см, глибиною 50 см, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про задоволення позовних вимог за рахунок вантажовідправника, оскільки в даному випадку саме залізницею не забезпечено схоронне перевезення.
Відповідно до статей 114 та 115 Статуту залізниць України залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.
За довідкою відкритого акціонерного товариства “Ясинівський коксохімічний завод” вартість 1 тони сухої ваги коксового горішку у вересні 2008 року складала 1940 грн. без урахуванням ПДВ (а.с. 34).
Розрахунок суми позову зроблений позивачем з урахуванням норми природної втрати та вологості вантажу, вартість недостачі у сухій вазі розрахована за ціною 1940 грн. за 1 тону і складає 10 189, 66 грн.(а.с.22).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов задоволенню за рахунок відповідача-1, в задоволенні позовних вимог щодо відповідача-2 слід відмовити.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на відповідача-1.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Ясинівській коксохімічний завод”, м. Макіївка –задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2009 року по справі № 1/129-09 –скасувати.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” 10 189, 66 грн. вартості недостачі коксового горішку, 102, 00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В позовних вимогах до відповідача-2 відмовити.
Видати наказ.
Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства “Ясинівській коксохімічний завод”, м. Макіївка 51, 00 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Виноградник