ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2009 року Справа № 41/180-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Сакало П.А., довіреність від 25.05.2009
від відповідача: Аржанухін В.Л., довіреність від 30.12.2008
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трофі" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009р. у справі №41/180-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трофі", м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 46468,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009р. у справі №41/180-09 (суддя Орєшкіна Е.В.) провадження по справі припинено.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, як прийняту з порушенням норм процесуального права та направити справу до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті, посилаючись на наступне:
- судом було встановлено, що договір поставки від 07.08.2008 №804656 у встановленому законом порядку у повному обсязі або в частині п.1.6 недійсним не визнано. Дане ствердження суду є хибним, оскільки саме ч.3 ст.1 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною;
- оскаржуваною ухвалою було порушено конституційне право позивача, передбачено ст.55 Конституцією України, а саме право будь-яким не забороненим законом засобом захищати свої права і свободи від протиправних посягань, тощо.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 40941,41грн., інфляційних збитків - 4912,97грн., 3% річних –614,12грн., а всього –46468,50грн., посилаючись на порушення відповідачем прийнятого на себе зобов'язання щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за умовами укладеного між сторонами договору № 804656 від 07.08.2008 року.
В ході розгляду справи відповідачем було подано заяву про припинення провадження у справі у зв’язку з підсудністю даного спору іншому суду, яка обґрунтовувалась тим, що пунктом 6.1 договору № 804656 від 07.08.2008 року сторони дійшли згоди, що у випадку неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів, вони підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при Українській асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції.
Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.
Статтею 1 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 5 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Таким чином, господарський суд повно та обґрунтовано дійшов до висновку, що провадження у справі підлягає припиненню, оскільки сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Доводи скаржника про те, що судом порушені його конституційні права, а укладена між сторонами третейська угода не відповідає вимогам ч.3 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки п.6.1 договору в установленому порядку недійсним не визнано.
Більш того, позивач своє право на звернення до постійно діючого третейського суду, як це передбачено п.6.1 договору, не реалізував.
Таким чином, підстав для скасування ухвали суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Помилково сплачене платіжним дорученням №20 від 7.07.2009р. мито в сумі 232,35грн. за перегляд справи в апеляційному порядку (а.с.33) підлягає поверненню скаржникові відповідно до ст.8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009 року по справі №41/180-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Помилково сплачене мито в сумі 232,35грн. за перегляд справи в апеляційному порядку повернути скаржникові відповідно до ст.8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”.
Видачу довідки про повернення мита доручити господарському суду Дніпропетровської області
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді А.О.Логвиненко
Т.Г. Стрелець