ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.09.2009  року                                                            Справа № 10/94

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                              Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Бойченко К.І.

                                                  Парамонової Т.Ф.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Антонової І.В.

та представників сторін:

від позивача:                              представник за довіреністю Каракотін О.О.,

довіреність №б/н від 10.08.2009;

відповідач:                                           підприємець ОСОБА_4, паспорт серії ЕН

№580097, виданий Краснодонським МВ УМВС

України в Луганській області 16.05.2007;

від відповідача:                              представник без повноважень ОСОБА_5

розглянувши у відкритому

судовому засіданні          

апеляційну скаргу                            Дочірнього підприємства „Ніколь”,  м. Луганськ   

на рішення                      

господарського суду                    Луганської області

від                                                   17.07.2009 (підписано  22.07.2009)  

у справі                                        № 10/94 (суддя - Мінська Т.М.)

за позовом                                        Дочірнього підприємства „Ніколь”,  м. Луганськ

до відповідача                                     Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Краснодон Луганської області   

про                                                          стягнення 65182 грн. 84 коп.

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство „Ніколь”, м. Луганськ (далі за текстом –ДП  „Ніколь”, позивач, заявник апеляційної скарги) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Краснодон Луганської області (далі за текстом –ФОП                  ОСОБА_4, відповідач) про стягнення збитків в сумі 65182 грн. 84 коп. та про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу (нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1).

Ухвалою господарського суд Луганської області від 08.09.2008 про відкладення розгляду справи клопотання позивача щодо забезпечення позову  шляхом накладення арешту на майно відповідача  відхилено.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.07.2009 по справі № 10/94 у задоволенні позову відмовлено повністю.  Дане судове рішення мотивовано ст. ст. 22, 623 Цивільного кодексу України; ст.ст.142, 225 Господарського кодексу України; умовами договору оренди нежитлового приміщення від 27.02.2007 б/н.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н б/д  якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі № 10/94 від 17.07.2009 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП „Ніколь”.

Відповідач вважає, що висновки, викладені у  рішенні господарського суду Луганської області від 17.07.2009 по справі № 10/94 такі, що  не відповідають обставинам справи.  

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги дочірнього підприємства „Ніколь”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 17.07.2009 по справі №10/94 призначена судова колегія у складі: Семендяєва І.В.- суддя –головуючий,   Єжова С.С. - суддя, Парамонова Т.Ф. –суддя.

Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 10.08.2009 прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача, розгляд справи  було призначено на 01.09.2009.

У зв’язку з ненаданням представниками сторін витребуваних ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 про порушення апеляційного провадження  документів та необхідністю витребування додаткових документів та пояснень судова колегія відклала розгляд справи на 15.09.2009. Постанова приймається 15.09.2009.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 14.09.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги дочірнього підприємства „Ніколь”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 17.07.2009 по справі №10/94 у зв’язку з відпусткою судді Єжової С.С. її виключено із складу колегії та введено суддю Бойченка К.І.

Доповненням до апеляційної скарги б/н від 15.09.2009 позивач просить скасувати оскаржуване рішення або направити справу на новий розгляд.

Згідно ст.811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засідання за клопотанням відповідача здійснювалась звукова фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що  27.02.2007 між позивачем та відповідачем  було укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою:                                   АДРЕСА_1.

У п. 2.1  договору сторони передбачили розмір орендної  плати – 100 грн.      00 коп. на місяць, яка вноситься Орендодавцю  щомісячно,  шляхом готівкового розрахунку не пізніше 10-го  числа поточного місяця.

Площу нежитлового приміщення, яке  передається в оренду, сторони у договорі (п. 1.1) не вказали, але  із акту приймання-передачі від 27.02.2007 (а. с. 32) та свідоцтва  на право власності на підприємство –ПП ОСОБА_4 реєстраційний №50 (а.с.24) слідує, що орендоване приміщення має площу 50,8 кв.м., що сторонами не заперечується.

Згідно  п.3.1 договору відповідач зобов’язаний передати Орендарю ключі від орендованого  приміщення, надати реальну можливість  його цілодобового використання та забезпечити безперебійну подачу в орендоване приміщення електроенергії (за винятком відключення електроенергії у результаті аварії в енергосистемі), забезпечити Орендарю вільний доступ до  розподільчого щитку електроживлення приміщення.

За умовами  п. 1.1 договору нежитлове приміщення передано в оренду для  цілодобового використання у якості залу гральних автоматів, але кількість гральних автоматів, які  розміщуються на  орендованій площі, у договорі не  зазначена.

Як встановлено місцевим господарським судом, між  відповідачем і  Краснодонською  РЕС  ТОВ  „ЛЕО” було  укладено договір  на  поставку електричної енергії  в орендоване позивачем  приміщення, 07.07.2008 відповідач  звернулась до  Краснодонської  РЕС  ТОВ „ЛЕО” із  заявою  про припинення поставки електричної енергії в приміщення за  адресою: м. Молодогвардійськ,                        кв.Кошового, 3,  в результаті  чого  Краснодонської  РЕС  ТОВ „ЛЕО” було  07.07.2008  припинено поставку електричної енергії   в орендоване  позивачем  приміщення.         

Як вбачається з відповіді начальника Краснодонського РЕС від 08.07.2009 № 01-4/1-388, у 2008 році  поставка  електроенергії для  ПП ОСОБА_4 здійснювалась на підставі договору  від 14.07.2004 № 735; 07.07.2008 ОСОБА_4 звернулась із заявою  про тимчасове припинення  поставки   електроенергії  в    приміщення за  адресою: АДРЕСА_1.  

07.07.2008  здійснено відключення,  але  договір не розірваний. Причини  звернення  позивача  з  вищевказаною заявою невідомі.

Звернення  до енергопостачальника про припинення енергопостачання в спірне орендоване приміщення 07.07.2008 вона пояснює тим, що  позивач 07.07.2008 залишив  орендоване приміщення, але акт приймання-передачі при цьому не складався.

Позивач вважає, що невиконання зобов’язань за договором оренди в частині безперебійної подачі в приміщення електроенергії (п. 3.1 Договору) спричинило йому збитки, які за його розрахунком складаються з:  41608 грн. 35 коп. -  збитки  від простою 17 гральних автоматів;  1233 грн. 00 коп. -  оплата послуг охорони;  2590 грн. 00 коп.  -  заробітна плата  працівникам; 10200 грн. 00 коп. - щомісячна плата  орендодавцю гральних автоматів; 7178 грн. 80 коп. -  оплата  вартості  17 –ти  патентів;  2172 грн. 69 коп. -  передплата  за  електроенергію;           200 грн. 00 коп. –щомісячна  орендна плата.

Господарський суд визнав вимоги позивача необґрунтованими з тих підстав, що позивачем невірно і необґрунтовано визначено розмір збитків, крім того, недоведеною є вина відповідача.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України  боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати  кредиторові  завдані  цим збитки.  

Згідно  ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно  ст.  623 Цивільного кодексу України,  на  яку  посилається  заявник  в обґрунтування  своїх вимог,  розмір  збитків,  завданих  порушенням  зобов’язання,  доказується  кредитором.  

Статтею 225 Господарського кодексу України  встановлено, що до складу  збитків  включається,  зокрема: вартість  втраченого, пошкодженого або знищеного майна,  визначена  відповідно до вимог законодавства, додаткові  витрати  (штрафні санкції,  сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо),  понесені стороною,  яка  зазначила збитків внаслідок  порушення зобов’язання  іншою стороною), неодержаний  прибуток  (втрачена вигода),  на який  сторона  могла  розраховувати у разі належного виконання  зобов’язання  іншою стороною.

Як зазначає господарський суд у рішенні, що оскаржується, позивач включив до розрахунку збитків витрати, які не є додатковими витратами, а є  звичайними витратами господарської діяльності (заробітна плата, орендна плата, оплата вартості  патентів та інші) з чим погоджується суд апеляційної інстанції. Крім того, понесення таких витрат позивач не довів документально, оскільки не надав відомості на  видачу заробітної плати  зазначеним працівникам                           ( ОСОБА_9,  ОСОБА_10, ОСОБА_11, а.с.103-105) з підписом цих працівників; а також не надав докази їх прийняття на роботу.

Також  позивач не надав доказів фактичної оплати саме 17 патентів на  гральні автомати, які знаходились в орендованому приміщенні. Є недоведеним внесення орендної  плати як за гральні автомати, так і за оренду приміщення за спірний період (з 07.07.2008 по 12.08.2009), яка при цьому повинна сплачуватись незалежно від  результатів господарської діяльності, в тому числі простою гральних автоматів.

Позивач не надав доказів фактичної оплати за спірний період послуг охорони (в матеріалах справи маються тільки акти здачі-приймання виконаних робіт за липень-серпень 2008 року (а.с.109, 111); акти виконаних робіт від 31.08.2008 (а.с.107) та від 31.07.2008 (а.с.108);  рахунки №60 від 26.08.2008 (а.с.107), №53 від 24.07.2008 (а.с.108), рахунки-фактури №ОПФ-01092 від 31.08.2008 (а.с.110), №ОПФ-00995 від 31.07.2008 (а.с.112)); на вимогу суду апеляційної інстанції позивач платіжні доручення або квитанції на сплату послуг охорони за період 07.07.2008-12.08.2008 не надав.

Згідно  заяви на переказ готівкою № 54 від 04.07.2008 на суму 35 грн. 62 коп. та квитанції №55 від 04.07.2008 на суму 2137 грн. 07 коп. (а.с.22) передплата за електроенергію здійснена від імені ОСОБА_4, а не позивачем.

Є обґрунтованим висновок господарського суду  про те, що заявлена до  стягнення сума неодержаного прибутку  в  сумі  41608 грн. 35 коп. (збитки  від простою 17 гральних автоматів) обрахована  як загальна  виручка готівкою (валовий доход), яка  не  може вважатися прибутком, оскільки відповідно до ст. 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб’єкта  господарювання  є  показником  фінансових  результатів  його господарської діяльності, що визначається  шляхом  зменшення  суми валового доходу  суб’єкта  господарювання  за певний період  на суму  валових витрат та суму  амортизаційних  відрахувань.   

Позивач не спростував доводи відповідача про те, що він  не знаходився у  орендованому у позивача нежитловому приміщенні після 07.07.2008; на вимогу суду апеляційної інстанції щодо надання пояснень про укладення договорів з приватним підприємцем ОСОБА_12  одночасно від 07.07.2008 та 12.08.2008 позивач усно пояснив, що договір оренди з приватним підприємцем ОСОБА_12 від 07.07.2008 та акт приймання-передачі від 07.07.2008 є попередніми, але запис у цих документах, що вони є попередніми, відсутній.

Відповідач надав суду апеляційної інстанції лист виконавчого комітету Молодогвардійської міської ради №24/568 від 15.07.2008, за змістом якого позивачу було надано згоду на реконструкцію житлової квартири №21 в будинку №5 в м.Молодогвардійську кв.Кошового для магазину непродовольчих товарів, але позивач використовує це приміщення не за призначенням, оскільки розташував у ньому зал гральних автоматів. Отже, викладене свідчить про те, що станом на 15.07.2008 гральні автомати були розміщені не в орендованому у позивача приміщенні, а за договором оренди з приватним підприємцем ОСОБА_12, що підтвердив виконавчий комітет.

Крім того, відповідач надав відповідь на вищезазначений лист самого позивача №175 від 04.08.2008, у якому позивач вказує на те, що він 07.07.2008 уклав договір з приватним підприємцем ОСОБА_12 на оренду нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, прийняв це приміщення за актом та розташував там гральні автомати, які експлуатуються згідно з законодавством України на підставі Ліцензій і що узгодження режиму роботи залу ігрових автоматів з радою не потребується, а визначається ліцензіатом.

Таким чином, документально доведено, що позивач не тільки не довів розмір заявлених збитків, а взагалі не міг їх понести, оскільки з 07.07.2008 не знаходився у орендованому у відповідача приміщенні.

Таким чином, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, зокрема, підпунктом “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.93 „Про державне мито” передбачено, що за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення господарського суду, розмір державного мита,  що підлягає сплаті із спорів майнового характеру складає 50 відсотків ставки, виходячи з оспорюваної суми (в даному випадку оспорювана сума  65182 грн.              84 коп.). Тому, сума державного мита за подання апеляційної скарги по даній справі, виходячи із оспорюваної суми, складає 325 грн. 92 коп. Фактично заявником сплачено 326 грн. 00 коп. Таким чином, заявник апеляційної скарги – дочірнє підприємство „Ніколь” переплатило  00 грн. 08 коп., які суд вважає необхідним повернути з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок заявника апеляційної скарги.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за апеляційною скаргою покладається на заявника апеляційної  скарги (позивача у справі).

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, за згодою представників сторін, оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства „Ніколь”, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 17.07.2009 у справі № 10/94  залишити без задоволення.

2. Рішення  господарського суду Луганської області від 17.07.2009 у справі № 10/94    залишити без змін.

3. У відповідності з п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” повернути на р/р дочірньому підприємству „Ніколь”, 91005, м.Луганськ, вул. Дьоміна, буд. 7 офіс 20, ідентифікаційний код 31783975 державне мито в сумі 00 грн. 08 коп., що зайве сплачене за квитанцією №9902571 від 01.08.2009, яка знаходиться в матеріалах справи.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п’ятиденний строк з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                            І.В. Семендяєва

Суддя                                                                                 К.І. Бойченко

Суддя                                                                                Т.Ф. Парамонова

Помічник судді                                                                       С.І. Заєць