ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.09.2009 року Справа № 9/172пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Семендяєвої І.В.
суддів Бойченка К.І.
Єжової С.С.
за присутністю секретаря
судового засідання Антонової І.В.
та представників сторін:
від заявника - Колесніченко В.І., посвідчення № 806, старший
прокурор відділу представництва інтересів
громадян та держави в судах прокуратури області;
від позивача - ОСОБА_4, довіреність № 35/10021-1 від
26.12.2008, заступник начальник юридичного
відділу;
від відповідача - Юрченко Є.О., довіреність № 850 від 29.05.2009,
представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Молодогвардійськ Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 10.07.2009
у справі № 9/172пд (суддя –Ворожцов А.Г.)
за позовом Прокурора м. Краснодону Луганської області
в інтересах держави
в особі Краснодонської міської ради міської ради
м. Краснодон Луганської області
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Молодогвардійськ Луганської області
про зобов’язання укласти договір оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Краснодону Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Молодогвардійськ Луганської області (далі за текстом –ФОП ОСОБА_6, відповідач, заявник апеляційної скарги) про зобов’язання відповідача виконати рішення Краснодонської міської ради № 26/1855 від 28.03.2008 та укласти договір оренди земельної ділянки в редакції проекту договору, наданого позивачем.
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.07.2009 позов задоволено повністю. Зобов’язано відповідача укласти договір оренди земельної ділянки з позивачем, Краснодонською міською радою, в редакції проекту договору, умови якого визначені з урахуванням рішення позивача від 28.03.2008 № 26/1855; стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.
Дане судове рішення мотивовано ст. 12, ч. 1 ст. 93, ч. 1 ст. 116, ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України; Рішенням Краснодонської міськради № 26/1855 від 28.03.2008.
Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н б/д якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі № 9/172пд від 10.07.2009 і постановити нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні позову.
Заявник апеляційної скарги вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції безпідставним, нормативно необґрунтованим та таким, що протирічить загальним засадам цивільного законодавства щодо зобов’язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, у тому числі на умовах, що одноособово визначені позивачем.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує на те, що:
- оскаржуване рішення ухвалене без врахування наявного в матеріалах справи відгуку та без оцінки наведених в ньому доводів;
- що при ухваленні рішення не враховано те, що у заяві, яку подав відповідач позивачу, було зазначено про встановлення розміру орендної плати на рівні 3-5 %, а позивачем безпідставно визначено на рівні 12 %;
- що судом не враховано положень Земельного кодексу України, відповідно до яких відповідач набув права користування земельною ділянкою в момент набуття права власності на нерухомі об’єкти, що розташовані на земельній ділянці;
- що відповідач не отримував пропозиції щодо укладення договору, а надана заявником позову копія повідомлення про отримання кореспонденції не може бути належним доказом з огляду на відсутність підпису саме відповідача при зазначенні про отримання листа особисто.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 23.07.2009 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 10.07.2009 у справі № 9/172пд призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Баннова Т.М., судді –Єжова С.С., Парамонова Т.Ф.
Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 23.07.2009 прийняв до провадження апеляційну скаргу відповідача, справу було призначено на 18.08.09.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.08.2009, на підставі ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з виходом з відпустки та з метою рівномірного навантаження на суддів, головуючу суддю Баннову Т.М. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 9/172пд та введено до складу колегії головуючого суддю Семендяєву І.В.
У зв’язку з надходженням від представника відповідача клопотання б/н б/д, судова колегія відклала розгляд справи № 9/172пд на 08.09.2009.
Представником позивача 18.08.2009 було надано суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, яким позивач просить суд відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2009 по справі № 9/172пд залишити без змін.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.2009, на підставі ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відпусткою, суддю Парамонову Т.Ф. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 9/172пд та введено до складу колегії суддю Бойченко К.І.
Прокуратура Луганської області надала суду відзив від 08.09.2009 № 05-вих на апеляційну скаргу відповідача яким вважає рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2009 законним, обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи і просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.
Постанова приймається 08.08.2009.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог прокурора м. Краснодону в інтересах держави в особі Краснодонської міської ради до ФОП ОСОБА_6 про зобов’язання відповідача виконати рішення Краснодонської міської ради № 26/1855 від 28.03.2008 та укласти договір оренди земельної ділянки в редакції проекту договору, наданого позивачем, суперечить діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
У апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що при винесені господарським судом Луганської області оскаржуваного рішення, були порушені норми процесуального та матеріального права.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апеляційної скарги про те що, підставою для скасування рішення у справі є те, що у описовій частині рішення суд помилково зазначив про відсутність відзиву відповідача, в той час як відповідач 19.06.2009 надав відзив на позов, у якому повідомив про те, що не згоден з визначеним у спірному рішенні Краснодонської міської ради від 28.03.2008 № 26/1855 розміром орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і вважає, що його розмір занадто високим ат готує необхідні для позивача матеріали щодо розгляду питання про зменшення розміру орендної плати.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу передбачає, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Отже, господарський суд має право розглянути справу і у відсутність відзиву сторони. У даному випадку у відзиві (а. с. 29) відповідач, заперечуючи проти позову, послався тільки на норми права і ніякі документи до відзиву не додав. Обов’язок господарського суду застосувати законодавство, яке регулює правовідносини сторін у даному спорі, закріплені у ст. 4 Господарського процесуального кодексу України. Судом першої інстанції застосоване саме те законодавство, на яке посилається відповідач і яке регулює спірні правовідносини, але висновок господарського суду про задоволення позовних вимог є помилковим.
Відповідач також вважає, що позивачу не надано повноважень щодо визначення конкретного розміру орендної плати одноособово, без згоди відповідача.
Зазначені доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не складав протокол розбіжностей до пропонованого позивачем проекту договору по п. 6 договору і взагалі не відповів на пропозицію позивача укласти договір. Рішення господарського суду у даній справі підлягає скасуванню з таких підстав.
Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом автозаправна станція „Лідер” належить на праві приватної власності відповідачу з 17.10.2007 (а. с. 13-14) та розташована на земельній ділянці територіальної громади м. Краснодону.
Відповідач 14.03.2008 звернувся до позивача із заявою про надання йому в оренду земельної ділянки площею 0,3199 га для обслуговування автозаправної станції „Лідер”, яка розташована за адресою: м. Краснодон, пр-т 60-річчя СРСР, 10.
Рішенням Краснодонської міськради № 26/1855 від 28.03.2008 відповідачеві надано в оренду земельну ділянку площею 0,3199 га строком на 5 років та зобов’язано відповідача укласти договір оренди земельної ділянки протягом 30 днів з дня прийняття цього рішення (п. 2 рішення).
Також у рішенні позивача 28.03.2008 № 26/1855 орендну плату було визначено на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 55092 грн. 26 коп. на рік, що відповідачем у встановленому порядку не було оскаржено.
Позивач звернувся листом № 24/966-5/20 від 17.02.2009 з пропозицією щодо укладення відповідного договору за проектом, доданим до цього листа, однак відповідач на пропозицію міськради не відповів, договір оренди землі не уклав. Разом з тим, відповідач фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, орендна плата не сплачується.
Відповідач не погодився укласти договір на умовах, пропонованих позивачем, проект договору не підписав та позивачу на його пропозицію про укладення договору не відповів. Свою незгоду на пропоновану позивачем орендну плату на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 55092 грн. 26 коп. на рік, шляхом складення протоколу розбіжностей, як того вимагає п. 4 ст. 181 Господарського кодексу України, не висловив.
У відзиві на позов та апеляційній скарзі відповідач вказує, що орендна плата згідно ст. 15 Закону України „Про оренду землі” повинна бути узгоджена сторонами та що він (відповідач) набув право власності на земельну ділянку в момент набуття права власності на нерухоме майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці.
Вказані доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, але разом з тим неможливо зобов’язати відповідача укласти договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Взаємовідносини з надання суб’єктам підприємницької діяльності земельної ділянки в оренду регулюються Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”.
Пунктом 2 статті 4 Земельного кодексу України передбачено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Отже, зазначене законодавство спрямовано на захист прав землекористувачів та передбачає випадки обов’язковості та порядку укладення договорів оренди саме з ініціативи землекористувачів, а не навпаки.
Як вірно зазначили прокурор м. Краснодону та Краснодонська міська рада, користування земельною ділянкою відповідно до ст. 2 Закону України „Про плату за землю” використання земельної ділянки є платним, отже, неукладенням договору оренди земельної ділянки, на якій розташована автозаправна станція „Лідер”, яку відповідач придбав на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 17.10.2007, порушується право позивача на отримання ним плати за землю. Але прокурором не вірно обраний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки примусове укладення договору земельної ділянки з землекористувачем діючим законодавством не передбачено. Відновити свої порушені права позивач може шляхом подання позову про звільнення земельної ділянки, оскільки відповідач займає її без достатніх правових підстав і придбання права власника на нежитлову будівлю не породжує автоматичного придбання права на користування земельною ділянкою, оскільки ця земельна ділянка залишається у власності позивача.
Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки рішення господарського суду від 10.07.2009 підлягає скасуванню з інших, ніж у апеляційній скарзі, підстав.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за апеляційною скаргою покладається на позивача у справі –Краснодонську міську раду.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Молодогвардійськ Луганської області б/н б/д на рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2009 по справі № 9/172пд задовольнити.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2009 у справі № 9/172пд скасувати.
3. Прийняте нове рішення.
4. У задоволенні позову відмовити.
5. Стягнути з Краснодонської міської ради, 94400, Луганська область, м. Краснодон, пл. Леніна, 8, ідентифікаційний код 26130711 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 державне мито за апеляційною скаргою у сумі 42 грн. 50 коп.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п’ятиденний строк з дня її прийняття.
Головуючий суддя І.В. Семендяєва
Суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова