ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2009 року Справа № 31/83-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Антонов Олександр Михайлович, представник, довіреність № б/н від 22.07.2009 року;
від відповідача: Пермінова Наталя Олександрівна, головний юрисконсульт, довіреність № 841 від 08.04.2009 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області”, м.Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2009р. у справі № 31/83-09
за позовом: Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, м.Бориспіль
до: закритого акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області”, м.Нікополь
про стягнення 55 484 822, 39 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, м.Бориспіль звернулося з позовом до закритого акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області”, м.Нікополь про стягнення 56 958 136, 99 грн., з яких 49 000 000 грн. основного боргу за договором про відкриття “Депозитної лінії” № № 02.2.2-24.77Д-2 від 27.03.2007 року, 3 415 232, 88 грн. - пені, нарахованої за період з 10.10.2008 року по 23.01.2009 року, 426 904, 11 грн. –3% річних за той же період, 2 642 685, 40 грн. інфляційних втрат.
15.06.2009 року позивач звернувся з заявою про збільшення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та просив стягнути в цій частині 4 116 000 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2009 року по справі № 31/83-09 (суддя Єременко А.В.) позовні вимоги задоволені частково: з відповідача стягнено 49 000 000 грн. основного боргу, 3 408 014, 37 грн. пені, 426 001 грн. 3% річних, 4 116 000 грн. інфляційних втрат.
Задовольняючи позовні вимоги суд послався на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що пунктом 2.2 депозитного договору, передбачено повернення грошових коштів з депозитного рахунку на підставі лише листів, ця умова договору суперечить нормам матеріального права, а саме: правилам безготівкових розрахунків між юридичними особами, встановлених ст. 1088 Цивільного кодексу України, п.3 ст. 341 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, ст. 51 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.
Також скаржник зазначає, що всі перерахування коштів з рахунків позивача здійснювалися виключно за платіжними дорученнями, ініціатором яких було державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”.
Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі керуючого філією “Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області” та державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” 27.03.2007 року укладено договір № 02.2.2-24.77Д-2 про відкриття “Депозитної лінії” (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого вкладник передає, а банк приймає від вкладника на депозитний рахунок № 2615630179395 (договір від 15.05.2008 року про внесення змін до Договору (а.с.15.т.1)) в філії “Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області” МФО 305534, грошові кошти (далі - депозит) в сумі 50 000 000 гривень з правом поповнення суми депозиту та зменшення суми депозиту. Сума депозиту протягом дії договору не може становити менше 30 000 000 грн. (пункт 1.2 Договору).
Вкладник передає банку депозит шляхом перерахування в безготівковій формі з свого поточного рахунку на депозитний рахунок одночасно з підписанням (або протягом 3 банківських днів з дати підписання) цього договору.
Сторони узгодили Додатковою угодою від 04.02.2008 року дату повернення коштів –05.02.2009 року.
Пунктом 2.7 Договору сторони передбачили, що вкладник має право достроково отримати депозит або його частку, письмово попередивши про це банк не менш ніж за 3 (три) банківські дні до дня фактичного повернення депозиту або його частини. У випадку визначення дати повернення всієї суми депозиту згідно з п.п. 2.6, 2.7 Договору проценти за період користування депозитом виплачуються разом з поверненням депозиту, при цьому депозит повертається банком вкладнику у порядку п.2.2 Договору, а саме: повернення депозиту з депозитного рахунку на поточний рахунок вкладника № 2600431521301 в філії АБ “Південний” в м.Києві, МФО 320917 (далі –поточний рахунок) здійснюється на підставі листа, що надається вкладником банку в день депозиту в операційний час банку.
Згідно з пунктом 1.3 договору про внесення змін від 21.07.2008 року до Договору за користування депозитом, розміщеним вкладником на депозитному рахунку, банк виплачує проценти з розрахунку 15% річних. Базова кількість днів для нарахування процентів 365 (366) днів.
На виконання умов Договору позивач платіжними дорученнями від 02.04.2007 року № 1 на суму 5 000 000 грн., від 30.03.2007 року № 2 на суму 980 000 грн., від 28.03.2007 року № 338 на суму 9 700 000 грн., від 30.03.2007 року № 341 на суму 1 900 000 грн., від 02.04.2007 року № 342 на суму 2 000 000 грн., від 05.04.2007 року № 364 на суму 30 000 000 грн., від 28.03.2007 року № 1754 на суму 300 000 грн., від 28.03.2007 року № 1794 на суму 100 000 грн., від 02.04.2007 року № 1811 на суму 20 000 грн. перерахував грошові кошти на депозитний рахунок № 2615630179395. Всього було перераховано 50 000 000 грн., що не заперечувалося відповідачем.
26.09.2008 року позивач відповідно до умов договору звернувся до відповідача з листом № 05.1-30-213 (відправлене 03.10.2008 року) про повернення частини суми депозиту – 49 000 000 грн. на поточний рахунок № 2600431521301, відкритий у філії АБ “Південний”, МФО 320917. Лист отриманий відповідачем 06.10.2008 року.
Доказів відповіді на лист відповідач не надав.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 названого кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 599 наведеного кодексу вбачається, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Статтею 1058 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно підпункту 7.1.1 статті 7 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” вкладний (депозитний) рахунок –рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.
Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками (п.п. 7.1.4 ст.7 наведеного Закону).
Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку (далі - банки), поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземній валютах субєктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам –інвесторам, виборчим блокам політичних партій (далі - клієнти) регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція).
За пунктом 1.5 Інструкції умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.
Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу –вкладні (депозитні рахунки). Вкладний (депозитний) рахунок –рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору (п.1.8 Інструкції).
Відповідно до п. 9.6.1 Інструкції кошти на вкладний (депозитний) рахунок субєкта господарювання перераховуються з його поточного рахунку і після настання обставин їх повернення, визначених договором банківського вкладу, повертаються на поточний рахунок субєкта господарювання, крім випадків, передбачених законодавством України.
Відповідачем не надано доказів повернення частини депозиту у розмірі 49 000 000 грн. на поточний рахунок позивача № 2600431521301, відкритий у філії АБ “Південний” в м.Києві, МФО 320917, у передбачений п.2.7 Договору термін, чим порушено приписи статті 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526 Цивільного кодексу України щодо виконання зобовязання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону.
Також відповідачем не надано доказів зміни умов Договору в частині умов порядку повернення депозиту, а саме пункту 2.2 Договору в установленому законом порядку.
Відповідачем по платіжним дорученням перерахована частково сума депозиту на розрахунковий рахунок № 2600430179395, в той час коли п.2.2 Договору передбачено повернення суми депозиту на поточний рахунок вкладника № 2600431521301 в філії АБ “Південний” в м.Києві.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення основного боргу у сумі 49 000 000 грн.
Доводи скаржника про те, що судом не прийнято до уваги рішення Нікопольського міського суду від 25.05.2009 року, яким встановлена відсутність вини працівника банку, який безпосередньо здійснював операції по списанню грошових коштів з депозитного рахунку позивача, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Рішеням Нікопольського міського суду Дніпропетровської області від 25.05.2009 року по справі № 2-3614/09 за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області” до Ліхачової І.В. було встановлено і не оспорювалося позивачем, що відповідач (Ліхачова І.В.) особисто не приймає від платника грошово-розрахункові документи. Ці документи надходять до неї від керівництва банку, а вона здійснює перерахування коштів. Ліхачова І.В. не була наділена правом перевіряти факт особистого подання клієнтом розрахункових документів. А тому суд не вбачав в діях відповідача порушень вимог п.22.5 ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.
В даній господарській справі відповідачем є Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області”, встановлення вини якого по справі № 2-3614/09 не було предметом спору.
Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відхилено клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи з метою встановлення осіб, які здійснили підроблення платіжних доручень, оскільки відповідачем не визначено коло осіб відносно яких повинні бути здійснені дослідження.
Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обовязковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Вказаних доказів відносно осіб, які вчинили підробку банківських документів суду не надано.
У разі прострочення виконання грошового зобовязання, винна сторона зобовязана сплатити іншій стороні за кожний день прострочення пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п.4.1 Договору).
Пунктом 4 Постанови Правління Національного банку України від 07.10.2008 року № 308 “Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)” з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 року до 06.04.2009 року.
Згідно з пунктом 2 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансово-економічні санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань перед кредиторами та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).
Отже позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 3 415 232, 88 грн. задоволенню не підлягають, у звязку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи викладене та ретельно перевіривши розрахунок позовних вимог, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог у сумі 426 001 грн. 3% річних, а також 4 116 000 грн. втрат від інфляції.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.
Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області”, м.Нікополь залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2009 року по справі № 31/83-09 в частині стягнення пені скасувати, і в задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 3 415 232, 88 грн. відмовити.
В частині розподілу господарських витрат рішення змінити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області”, м.Нікополь на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, м.Бориспіль 23 970, 61 грн. державного мита, 110,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В решті рішення залишити без змін.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Виноградник