ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2009 року Справа № 25/81-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідача
суддів: Стрелець Т. Г., Чус О.В.
при секретарі: Ревкова Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Стольберг Р.Ф., довіреність від 08.01.09
від відповідача: представник у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Піраміда” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2009р. у справі №25/81-09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Піраміда”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Механіка”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 137 172,67 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2009 р. у даній справі (суддя Чередко А.Є.) відмовлено в задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 121 472,67 грн. за невиконання зобов’язань по введенню будівлі в експлуатацію за договором №М 7-5 на участь у дольовому будівництві від 30.03.2007 р., укладеного між сторонами, та 15 700,00 грн. збитків у зв’язку з вимушеною орендою позивачем аналогічного приміщення для використання під офіс. Рішення мотивовано відсутністю вини в діях відповідача як обов’язкової підстави для стягнення неустойки та відсутністю причинного зв’язку між орендою позивачем іншого приміщення та несвоєчасним введенням відповідачем будівлі в експлуатацію.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу про його скасування та задоволення позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими. Позивач вказує на необґрунтоване посилання судом першої інстанції на преюдиціальне значення рішення Новомосковського міжрайонного суду від 21.05.2009 р. для вирішення даної справи, оскільки у цьому рішенні не встановлено жодного такого факту. У зв’язку з тим, що відповідач своєчасно не передав позивачу введений в експлуатацію об’єкт, той вимушений орендувати аналогічне приміщення, у зв’язку з чим несе збитки по оплаті офісного приміщення, що є реальними збитками, які виникли з вини відповідача.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, вказує на правомірність оскаржуваного рішення суду першої інстанції та його відповідність нормам чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.
По справі оголошувалась перерва до 08.09.2009р.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно укладеного між сторонами у справі договору №М7-5 на участь у дольовому будівництві від 30.03.2007 р., відповідач взяв на себе зобов’язання організувати та виконати будівництво адміністративної будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Мечникова, 8, прийняти позивача у дольове будівництво будівлі та передати йому у власність офісне приміщення (об’єкт), згідно базовому рівню комплектації (додаток №1 до договору), з будівельним №7-5, розташоване на 7 поверсі будівлі. Позивач зобов’язався сплатити свою частку участі у будівництві на умовах договору. Відповідно до п. 2.1 договору розмір дольової участі позивача у будівництві будівлі визначається з урахування наведеної площі об”єкту та складає 1 226 998, 86 грн.
Відповідно до наданих в матеріали справи копій платіжних документів (платіжні доручення №680 від 28.04.2007 р., №622 від 24.04.2007 р., №629 від 24.04.2007 р.) позивачем за договором сплачено загалом 1 226 998, 86 грн.
Згідно п. 3.1.1. договору відповідач зобов’язався виконати увесь комплекс робіт з будівництва будівлі, з дотриманням вимог проектної документації та діючих державних будівельних норм України, а також у строк до 30.09.07 р. по акту приймання-передачі передати позивачу об’єкт, вказаний у п. 1.1. даного договору у погодженій сторонами базовій комплектації. (додаток №1) для виконання обробних робіт.
Відповідно до п. 3.1.2 договору відповідач зобов’язався ввести будівлю в експлуатацію в установленому законом порядку у третьому кварталі 2007 р.. Датою введення будівлі в експлуатацію є дата прийняття виконкомом Дніпропетровської міської ради рішення про затвердження акту державної комісії про прийняття будівлі в експлуатацію.
Відповідно до п. 5.1. договору на участь в дольовому будівництві у випадку затримки строку введення в експлуатацію будівлі понад 90 днів відповідач сплачує за кожний наступний день прострочки пеню у розмірі 0,03% від суми перерахованих позивачем грошових коштів, однак не більше 10%.
На час вирішення спору будівля не введена в експлуатацію, що сторонами не спростовується.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.
При цьому згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Судова колегія вважає обґрунтованим посилання суду першої інстанції на преюдиціальне значення для вирішення даної справи в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.05.2009 р. у справі №2-2723/2009, яким відмовлено в задоволенні позову Задарожньої І.О. до Міносян Я.П. та ТОВ “Механіка” про стягнення неустойки за несвоєчасне введення в експлуатацію зазначеної вище будівлі. Згідно зазначеного рішення міськрайонного суду не введення будівлі в експлуатацію в передбачені строки відбулось з незалежних від відповідача обставин та за відсутності його вини, а саме внаслідок невиконання дольниками своїх зобов’язань по своєчасному прийняттю збудованих об’єктів за актами приймання-передачі, про що дольники повідомлялись відповідачем у 2007 та у 2008 р., та невиконання дольниками, яким є і позивач, робіт в офісних приміщеннях, які передбачені п. 3.2. договору, що унеможливило прийняття будівлі в експлуатацію, виходячи з норм порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затв. постановами КМ України №923 від 08.10.2008 р. та №1243 від 22.09.2004 р. При цьому вказаним рішенням встановлено, що відповідаче6м були вжиті всі залежні від нього заходи, щоб своє зобов’язання за договором (зокрема щодо введення будівлі в експлуатацію) виконати належним чином та у встановлені строки.
Також обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо не підтвердження матеріалами справи причинного зв’язку між орендою позивачем приміщення у ПП “Дніпропетровське агентство товарів та нерухомості” за договором оренди від 20.12.2001 р. і сплатою за ним орендної плати та несвоєчасним введенням відповідачем будівлі в експлуатацію. Строк зазначеного договору оренди від 20.12.2001 р. подовжувався сторонами та згідно додаткової угоди від 20.12.2006 р. був встановлений до 31.12.2008 р., тобто задовго до настання строку введення будівлі в експлуатацію був визначений і на період після настання цього строку, а відтак оренда приміщення не обумовлювалась несвоєчасним введенням відповідачем будівлі в експлуатацію.
Заявлені позивачем до стягнення 4 632,45 грн. витрат на послуги адвоката за змістом ст. 44 ГПК України відносяться до складу судових витрат, які у випадку відмови у позові покладаються на позивача.
За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які відповідають обставинам справи. Оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а визначені законом підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Піраміда” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2009р. у справі №25/81-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України
Головуючий суддя | В.Ф. Мороз |
Суддя
| Т. Г. Стрелець |
Суддя
| О.В.Чус |