ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

01.07.09р.

Справа № 33/202-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіпендент", м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія "Регіон", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 242 171 грн. 64 коп.

    

                                                                                                                   Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Гуденко Н.А., доручення за вих. № 01-28 від 27.04.2009 року

Від відповідача: Іванова О.М., довіреність б/н від 01.06.2009 року 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індіпендент" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю  "Будівельна компанія "Регіон" про стягнення  120 323 грн. 85 коп. - основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 5 859 грн. 31 коп. - 3% річних, 115 988 грн. 48 коп. - пені та витрат по справі.

03.06.2009 року позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ "Індіпендент" просить стягнути з ТОВ "Будівельна компанія "Регіон" 120 361 грн. 65 коп. - основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 5 859 грн. 31 коп. - 3% річних, 13 608 грн. 00 коп. - штрафних санкцій.

В судове засідання 01.07.2009 року з’явилися представники сторін.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.07.2009 року та у своєму відзиві від 16.06.2009 року заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд при розгляді справи застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі в зв’язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України  в судовому засіданні   за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарський суд, -

Встановив:

         02.08.2004 року між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (генпідрядник) був укладений договір субпідряду № 04-149 на виконання будівельно-монтажних робіт (далі –Договір).

       Відповідно до умов Договору генпідрядник поручає, а субпідрядник зобов’язується на свій ризик виконати роботи.

       Відповідно до пункту 4.2. Договору роботи, передача будівельної готовності, поставка конструкцій повинні проводитися у відповідності з графіком виконання робіт.

       Відповідно до пункту 5.1. Договору генпідрядник, по мірі надходження коштів від замовника, проводить щомісячно платежі субпідряднику за виконані роботи на підставі наданого рахунку, податкової накладної та довідки виконаних робіт по формі КБ3.

    Відповідно до пункту 5.3. Договору оплата виконаних робіт проводиться генпідрядником на протязі 10 днів з моменту підписання довідки форми КБ3 (при надходженні коштів від Замовника).

        Позивач в уточненій позовній заяві посилається на підписані довідки форми КБ-3 за серпень 2004 року-грудень 2004 року та Акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в за серпень 2004 року-грудень 2004 року.   

         Позовна заява позивача датована 03.04.2009 р. та отримана  судом  09.04.2009 р.

   Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

   Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

   Оскільки ця можливість є суб'єктивним правом, що виникає за наявності певних юридичних фактів (складу правопорушення тощо), то вона може бути припинена таким юридичним фактом як закінчення строку позовної давності.

   Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

   Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача (кредитора) право вимоги про виконання зобов'язання  відповідачем на оплату продукції  (звернення з позовом до суду) виникло з грудня 2004 року,  а позовна заява подана лише 09.04.2009 р. з пропуском трьох річного строку  в межах якого особа може звернутися до суду про захист свого цивільного права або інтересу.         

  Згідно вимог ст. 267 Цивільного кодексу України  позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

 Таким чином, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

        Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

 Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються  на  позивача.

Керуючись ст.ст. 4-7, 22,  33,  44, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України,  ст. 257, 267 Цивільного кодексу України,   господарський суд,  -

                                        ВИРІШИВ :

  В  задоволенні  позову відмовити.

Судові витрати по справі покладаються на позивача.

  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                      І.А. Рудовська

Рішення оформлене

відповідно  до ст. 84 ГПК України  - 14.09.2009 р.