ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
15.06.2009 | Справа №2-8/1440.1-2009 |
1. Міністерства будівельної політики і архітектури АР Крим, м. Сімферополь
2. Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, м. Ялта
До відповідачів –
1. Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради, смт. Кореїз
2. Громадського об'єднання «Місхор», м. Ялта
3. КП «Ялтинське БТІ», м. Ялта
Третя особа –
1. Рескомітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь.
2. Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, м. Сімферополь.
3. Кореїзська селищна рада, смт Кореїз
Про скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва та скасування державної реєстрації.
СуддяЧумаченко С.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача –
1. не з'явився.
2. Руденко В.П. по довіреності від 27.04.09р. №371
Від відповідачів –
1. 1-2 не з'явилися.
2. Мельников Ю.А. по довіреності від 16.02.09р.
Треті особи – не з'явилися.
Прокуратура АР Крим – Кулібаба С.Е. по свідчення
Сутність спору:
Прокурор м. Ялти в інтересах держави в особі Міністерства будівельної політики і архітектури АР Крим та Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, звернувся до відповідачів – Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради, Громадського об'єднання «Місхор» та КП «Ялтинське БТІ», із позовною заявою, просить суд:
- скасувати рішення Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради № 108 від 23.04.2008року;
- скасувати рішення Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради № 176 від 08.07.2008року;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане Виконавчим комітетом Кореїзської селищної ради 17.07.2008року ГО «Місхор»;
- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Ялта, смт. Кореї, вул. Алупкінське шосе, 7ж, за ГО «Місхор» вчинену КП Ялтинським БТІ.
Представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради № 108 від 23.04.2008року;
- визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради № 176 від 08.07.2008року;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане Виконавчим комітетом Кореїзської селищної ради 17.07.2008року ГО «Місхор»;
- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Ялта, смт. Кореї, вул. Алупкінське шосе, 7ж, за ГО «Місхор» вчинену КП Ялтинським БТІ.
Представник відповідача КП «Ялтинське БТІ» надав суду пояснення по справі, згідно до якого не заперечує проти позовних вимог Прокурора м. Ялти.
Представник позивача, Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, надав суду пояснення по справі, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
19 листопада 2004 року Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради зареєстрована як юридична особа Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, про що видане Свідоцтво серії А01 №066501.
Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, яка створена відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.05.2004 року №196 на базі Адміністрації парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійськ», «Масандрівський», «Місхорський», є бюджетною установою та входить до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
Як посилається позивач у своєї позовної заяві, Прокуратурою м. Ялта під час перевірки за зверненням Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в діяльності виконкому Кореїзської селищної ради встановлено суттєві порушення.
А саме, Рішенням №108 від 23.04.08 виконком Кореїзської селищної ради дозволив громадському-об'єднанню „Місхор" установку легких архітектурних форм для торгівлі сувенірною та курортно. продукцією в смт. Кореїз, в районі набережній „Русалка", строком на 15 років. В подальшому виконком Кореїзської селищної ради рішенням № 176 від 08.07.08 затвердив рішення міжвідомчої комісії при виконкомі Кореїзської селищної ради щодо можливості реєстрації права власності на самочинно збудовану споруду - торгівельний павільйон за ГО „Місхор".
На підставі вказаного рішення БТІ м. Ялти зареєстровано право власності на нежитлову-будівлю, яка знаходиться за адресою: вул. Алупкінське шосе, буд.7-ж, смт. Кореїз, м. Ялті Виконавчим комітетом Кореїзської селищної ради громадському об'єднанню „Місхор" надано: свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю торговельних павільйоні] загальною площею 87,2 м.кв. (приміщення №№ 1-1 павільйон пл.9.7 м.кв., 2-1 павільйон пл.9.5 м.кв., 3-1 павільйон пл.9,8 м.кв., 4-1 павільйон пл.10,0 м.кв., 5-1 павільйон пл.10,0 м.кв., 6-павільйон пл.10.0 м.кв., 7-1 павільйон пл.9,6 м.кв., 8-1 павільйон пл.9,6 м.кв., 9-1 павільйон пл.9.0 м.кв.).
Так, прокурор вважає, що вищезазначені рішення суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню.
Суд розглянувши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.
По перше, відповідно до ст.3 Кодексу Адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів, до якої віднесені спори фізичних чи юридичних осію із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно до п.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Так, відповідачем у даній позовній заяві дійсно зазначений суб’єкт владних повноважень, але даний спір не має публічно-правового характеру, оскільки предметом спору у даній справі є відновлення порушеного права позивача.
Тобто, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
23 квітня 2008 року Виконавчим комітетом Кореїзської селищної ради прийнято рішення №108 «Про дозвіл громадському-об'єднанню „Місхор" установку легких архітектурних форм на теріторії смт Кореїз».
Відповідно до п.1 рішення №108 від 23.04.08р. вирішено – дозволити громадському-об'єднанню „Місхор" установку легких архітектурних форм для торгівлі сувенірною і курортною продукцією в смт Кореїз, в районі набережна «Русалка», строком на 15 років.
25 червня 2008 року Міжвідомчою комісією виконкому Кореїзської селищної ради було вирішено – дозволити ГО «Місхор» реєстрацію в БТІ торговельного павільйону по вул. Алупкінське шосе, 7ж в смт Кореїз.
08 липня 2008 року Виконавчим комітетом Кореїзської селищної ради прийнято рішення №176 «Про дозвіл Громадському об’єднанню громадян «Місхор» реєстрації в БТІ торговельного павільйону літ. А за адресою смт Кореїз, вул. Алупкінське шосе,7ж і видачі свідоцтва про право власності».
Відповідно до п.1 рішення №176 від 08.07.08р. вирішено – затвердити рішення міжвідомчий комісії від 25 червня 2008 року за №55.
Пунктом 2 рішення №176 від 08.07.08р. вирішено – дозволити ГО «Місхор» реєстрацію в БТІ м. Ялта торговельних павільйонів літ. А по вул. Алупкінське шосе,7 в смт Кореїз.
17 липня 2008 року Виконавчим комітетом Кореїзської селищної ради видане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого власником нежитловій будівлі, за адресою м. Ялта, смт Кореїз, шосе Алупкінське,7ж, є Громадське об’єднання «Місхор».
Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, яка створена відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.05.2004 року №196 на базі Адміністрації парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійськ», «Масандрівський», «Місхорський», є бюджетною установою та входить до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
Згідно до розділу 2 Положення про Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.07.2004 року №294 із змінами від 14.06.2005 р. №209, на Держадміністрацію парків-пам'яток покладено завданням по забезпеченню проведення державної політики у галузі збереження, охорони та використання території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, здійснення управління в галузі збереження, охорони, відтворення та регулювання використання природних ресурсів у межах території парків-пам'яток та організації, проведення і координації робіт щодо охорони та збереження унікальних комплексів паркового будівництва й інших об'єктів парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.
Розділом 3 Положення про Держадміністрацію парків-пам'яток визначено перелік парків-пам'яток, які передані йому в управління відповідно до покладених на Держадміністрацію парків-пам'яток завдань, у тому числі Місхорський парк площею 23 га, який було засновано в кінці XVIII століття, та який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. №584 «Про зміну деяких рішень Уряду України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено як парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Крім того, п.1 постанови Верховної Ради України від 16.06.1992 р. «Про введення в дію Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено раніше створені парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва республіканського значення вважати парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Таким чином, з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Місхорський парк є парком-пам'ятком садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та відповідно до ст. 11 цього Закону знаходиться в управлінні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України як центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
За актом приймання-передачі парків-памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, майна та матеріальних цінностей від Ялтинського об'єднання СКУП АТЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» на баланс Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.04.98р. були передані під відповідальну охорону та забезпечення цільового використання садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення площею 108,9кв.м., з них Місхорський парк площею 21,3га.
Рішенням 1-ї сесії Кореїзської селищної ради 24-ого скликання від 28.01.03р. №425 з урахуванням землекористувачів було затверджено межі Місхорського парку площею 23,0га, у томі числі за Адміністрацією парків-памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський», «Масандрівський», «Місхорський» було визначено площу 13,96га.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися:
1. у природоохоронних цілях;
2. у науково-дослідних цілях;
3. в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;
4. в освітньо-виховних цілях;
5. для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Згідно до абз.5 п.4.1. розділу 4 Положення про Держадміністрацію парків-пам'яток на Держадміністрацію парків-пам'яток покладені функції розроблення проектів Лімітів на використання природних ресурсів на територіях ввірених їй Парків, у тому числі Місхорського парку-пам'ятки, у відповідності до Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавнеого значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.01.2008 р. №27.
У відповідності до встановленого ст.8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заповідного режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду та виданого Республіканським комітетом АР Крим по охороні навколишнього природного середовища згідно до ст.53 цього Закону Держадміністрації парків-пам'яток Охоронного зобов'язання №ППСПИ/з-6-1 від 26.05.2008 р., на землях природоохоронного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об’єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням, у тому числі розміщення торгових місць, ларьків, кіосків і таке інше в порушення вимог діючого законодавства.
Згідно до ч.3 ст.84 Земельного кодексу України, землі, що знаходяться під об’єктами природно-заповідного фонду, що мають загальнодержавне значення, є землями державної власності та не можуть передаватись у комунальну власність, та відповідно не можуть використовуватись не за цільовим призначенням.
Згідно до п «в» ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Крім того, в порушення вимоги діючого законодавства Кореїзська селищна рада при прийнятті рішення №176 від 08.07.08р. фактично, прийняла в експлуатацію самовільно збудовану господарську споруду без відповідно затвердженого акту державної приймальної комісії, а також наявності у ГО «Місхор» відповідного дозволу на проведення будівельних робіт.
Вищезазначений факт, підтверджується Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим від 21 липня 2008 року за №143, відповідно до якого на ГО «Місхор» був накладений штраф за правопорушення у сфері містобудування.
Згідно до ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудовану нерухомість може бути визнано лише після відведення у встановленому порядку земельної ділянки та на підставі рішення суду.
Діючим законодавством не передбачена можливість органів місцевого самоврядування визнавати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Отже, суд вважає, що Виконавчий комітет Кореїзської селищної ради, приймаючи рішення вищезазначені рішення, вийшов за межі наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень, чим порушив права та законні інтереси позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов’язанні діяти тільки на підставі та в межах компетенції.
Відповідно до ч. 2 Роз’яснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів. Зокрема, при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції (наприклад, про відмову в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта), суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.
Крім того, позивач просить суд Визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане Виконавчим комітетом Кореїзської селищної ради 17.07.2008року Громадському об’єднанню «Місхор» (м. Ялта, вул. Бірюкова,22).
Однак, відповідно до п.9 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р № 01-8/98р «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані зі здійсненням права власності і його захистом» свідоцтва про право власності на певний об’єкт майна, не можуть виступати і предметом спору, таким може бути лише правовстановлювальний документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.
В свою чергу, пунктом 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачена підвідомчість Господарським судам справ у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Як визначається у Роз’ясненні Президії Вищого Арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000, нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Отже, суд вважає, що оскаржуване свідоцтво, видане ГО «Місхор» на підставі Рішення №176 Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради від 08.07.2008 року, не підпадає під визначення акту ані нормативного ані локального характеру у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
Само по собі свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб’єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. Адже, у відповідності до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання недійсним свідоцтво про право власності, видане Виконавчим комітетом Кореїзської селищної ради 17.07.2008року Громадському об’єднанню «Місхор», не підлягають задоволенню.
При таких обставинах, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В судовому засіданні 15.06.2009 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення підписано 22.06.2009 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України,
суд
ВИРIШИВ:
1. Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради № 108 від 23.04.2008року «Про дозвіл громадському-об'єднанню „Місхор" установку легких архітектурних форм на теріторії смт Кореїз».
2. Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради № 176 від 08.07.2008року «Про дозвіл Громадському об’єднанню громадян «Місхор» реєстрації в БТІ торговельного павільйону літ. А за адресою смт Кореїз, вул. Алупкінське шосе,7ж і видачі свідоцтва про право власності».
3. Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Ялта, смт. Кореї, вул. Алупкінське шосе, 7ж, вчинену Комунальним підприємством Ялтинським бюро технічної інвентаризації (м. Ялта, вул. Дзержинського,4) за Громадським об'єднанням «Місхор» (м. Ялта, вул. Бірюкова,22).
4. В задоволенні позовних вимог, щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності, видане Виконавчим комітетом Кореїзської селищної ради 17.07.2008року Громадському об’єднанню «Місхор» - відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.