2-3255/06 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2006 року Будьонівський районий суд м.Донецька
у складі: головуючого судді Шишова О.О.
при секретарі Редько С.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Донецьку справу за позовом ОСОБА_2 до виконкома Будьоннівської районної в м.Донецьку ради про визнання права власності, -
Встановив:
24 листопада 2006року ОСОБА_2. звернувся у Будьонівський районний суд м.Донецька з позовною заявою у якій просив визнати за ним право власності на житловий будинок № АДРЕСА_1.
Представник позивача ОСОБА_1. підтримав позовні вимоги в обгрунтування яких пояснив, що на земельній ділянці, яка була надана на підставі договору НОМЕР_1 про надання земельної ділянки у безстрокове користування, був побудований житловий будинок, який був прийнятий в експлуатацію 08 жовтня 1997 року. В наступному будинок був перепланований, внаслідок чого відбулася зміна площі будинку. Оскільки перепланування будинку інших інтересів не чипляє та перепланування позивач зробив своєї власності, просив суд визнати за ОСОБА_2. право власності на житловий будинок літ."А-4" загальною площею 387,5 м.кв., жилої площі - 188,8 м.кв., будівлю басейну літ.Б, гаража-сарая літ."В", з надворними спорудами, що розташовані за адресою: Донецьк, АДРЕСА_1.
Представник КП "Бюро технічної інвентаризації", представник виконкома Будьоннівської районної в м.Донецьку ради у судове засідання не з'явилися будучи повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином. Суд вважає розглянути справу у відсутсність незчявившихся осіб на підставі наявних матеріалів .справи.
Вислухав пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
З технічного паспорта вбачається, що будинок АДРЕСА_1 в м.Донецьку зареєстрований за ОСОБА_3. За цією адресою знаходиться жилой будинок літ."А-4", будівля басейну, літ "Б", гараж, сарай літ "В".
У судовому засіданні представник позивача вказував, що ОСОБА_2. самовільно перебудував будинок.
Частина 4 статті 375 ЦК України вказує, що правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній діляні, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю, ОСОБА_2 належить земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
2
Стаття 376 ЦК України в частині 3 передбачає, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй ввідведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно технічного висновку по обстеженню, житловий будинок № АДРЕСА_1 в м.Донецьку знаходиться в доброму стані, до подальшої експлуатації придатний, інженерне обладнання, санітарно-гігієнічні умови, об' ємно-планирововчних рішень житлового будинку відповідають вимогам ДБН 79-92 "Житлові будинки для інівідуальних забудовників України".
Згідно вимог Закону України "Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно і їхні обмеження" на комунальне підприємство БТІ м.Донецька, до створення державних органів по реєстрації майнових прав на об'єкти нерухомості, покладені функції по реєстрації прав на об'єкти нерухомості.
Перелік правовстановлюючих документів передбачених
зазначеною нормою на підставі яких здійснюється реєстрація прав власності на об'єкти нерухомості є вичерпною і не підлягає розширеному тлумаченню, тобто ухвалення спеціального рішення виконкома районної ради діючим законодавством не передбачено.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про власність" від 07 лютого 1991року (з відповідними змінами та доповненями) передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча б ці порушення і не були зв'язані з позбавленням володіння і відшкоджування заподіяних цим збитків.
Відповідно вимог ст. 41 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право набуття власності відноситься до конституційних прав громадянина, що у силу положень ст. 41 Конституції України не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Як роз'яснив Пленум Верховного № 9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", в п.2 Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ повинні оцінювати зміст будь-якого закону або іншого нормативного акту з погляду його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як норму прямої дії.
Оцінюючи наведені позивачем у відповідності зі ст. 57 ЦПК України докази у їх сукупності суд важає можливим визнати за ОСОБА_2. право власності на будинок 16 з спорудами по АДРЕСА_1 в м.Донецьку.
На підставі викладеного і керуючись ст. 48 Закону України "Про власність", ст.ст. 375, 376 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 215 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовільнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок літ."А-4", загальною площею 387,5 м.кв., у тому числі^ жилої площі - 188,8 м.кв., будівлю басейна літ."Б", гараж-сарай літ. "В", з надворними спорудами які розташовані за адресою: Донецьк, АДРЕСА_1.
3
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів піля подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцять днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.