2-250/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

29  січня  2007  року                       Будьонівський  районий  суд  м.Донецька

у  складі:   головуючого  судді  Шишова  О.О.

при  секретарі                                              Редько  С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до виконкома Будьоннівської районної в м.Донецьку ради про визнання права власності,   -

Встановив:

05  грудня  2006  року ОСОБА_1.  звернулася  до Будьоннівського  районного  суду м.Донецька  з  позовом  у  якому просила  суд  визнати  за  нею право  власності  на  будинок  АДРЕСА_1  в  м.Донецьку  який  є  спадовим майном  після  смерті чоловіка  ОСОБА_2.

У  судовому  засіданні  позивач  підтримала  заявлені  вимоги  в обгрунтування  яких  пояснила,   що  будинок  АДРЕСА_1 в  м.Донецьку  належав  ОСОБА_2.  на  підставі  свідоцтва  про право  власності.  За  життя  будинок  був  частвово  перебудовний.  Крім неї  спадоємцями  майна  є  діти  ОСОБА_3,   ОСОБА_4,   які відмовилися  від  прийняття  спадщини.  Просила  суд  визнати  за  нею право  власності  на  будинок  АДРЕСА_1  в  м.Донецьку. Відповідач   будучи   повідомлений   про   місце   і   час   розгляду справи   у   встановленому   законом   порядку   у   судове   засідання   не з'явився.    Суд   вважає   можливим   розглянути   справу   у   відсутності нез'явившегося   відповідача   та   прийняти   заочне   рішення,    проти якого'позйвачне  заперечувала.

Вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у межах  заявлених  позовних  вимог,   суд  приходить  до  наступного.

Відповідно  технічного  паспорта  будинок  АДРЕСА_1  в  м.Донецьку  зареєстрований  за  ОСОБА_2.  на підставі  свідоцтва  про  право  власності  від  01  грудня  1990року. Жилий  будинок Б-1  збільшений  на  12  м.кв.

Стаття 376 ЦК України в частині 3 передбачає, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй ввідведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку  особі  під  уже  збудоване  нерухоме  майно.

Згідно вимог Закону України "Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно і їхні обмеження" на комунальне підприємство БТІ м.Донецька, до створення державних органів по реєстрації майнових прав на об'єкти нерухомості, покладені функції  по  реєстрації  прав  на  об'єкти  нерухомості.

Перелік                правовстановлюючих                  документів                  передбачених

зазначеною  нормою  на  підставі    яких  здійснюється  реєстрація  прав власності    на    об'єкти   нерухомості    є    вичерпною    і    не    підлягає

                                                                   2

розширеному    тлумаченню,     тобто    ухвалення    спеціального    рішення виконкома  районної  ради  діючим  законодавством не  передбачено.

Частиною   2    ст.    4   Закону   України   "Про   власність''    від   07 лютого      1991року      (з     відповідними     змінами     та     доповненими) передбачено,   що  власник може  вимагати  усунення  будь-яких  порушень йогоправа,   хоча  б  ці  порушення  і  не  були  зв'язані  з  позбавленням володіння  і  відшкоджування  заподіяних  цим  збитків.

Відповідно вимог ст. 41 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право набуття власності відноситься до конституційних прав громадянина, що у силу положень ст. 41 Конституції України не можуть бути обмежені, крім  випадків,   передбачених  Конституцією  України.

Як роз'яснив Пленум Верховного № 9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", в п.2 Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ повинні оцінювати зміст будь-якого закону або іншого нормативного акту з погляду його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як норму прямої  дії.

Тобто суд приходить до висновку що за час життя ОСОБА_2. мав право власності на самовільно перебудований будинок АДРЕСА_1  в  м.Донецьку.

З  свідоцтва  про  смерть  вбачається,  що  ОСОБА_2.  помер  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свідоцтвом  про  одруження  підтверджено,   що  ОСОБА_1.   є дружиною  ОСОБА_2.

Згідно  з  заяви  від  06  вересня  200броку ОСОБА_1. прийняла  спадкове  майно,   яке  полягає  в  будинку  АДРЕСА_1  в  м.Донецьку.  ОСОБА_3,   ОСОБА_4.  заявами підтвердили,   що  від  прийняття  спадщини  відмовляються.

Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа  який  засвідчує  його  право  власності.

Проаналізувавши конкретні обставини справи, оцінивши наведені докази в їхній сукупності відповідно ст.57 ЦПК України, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_2. залишилось спадкове майно яке полягає в будинку АДРЕСА_1 в м.Донецьку яке прийняла належним чином ОСОБА_1. При таких обставинах суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 376, 1220, 1261,   392  ЦК України   (редакції  1963  року),   суд  -,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно перебудований будинок АДРЕСА_1 в м.Донецьку  Донецької  області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його  копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може  бути  подано  протягом  десяти  днів  з  дня  проголошення  рішення.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  двадцяти

                                                                  3

днів  після  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцять днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення  цього  строку.