2-119/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2007 року м.Донецьк
Будьоннівський районний суд м.Донецька у складі:
головуючого: Шишова О.О.
при секретарі: Редько С.В.
за участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Встановив:
12.09.0бр. ОСОБА_1 звернулась до Будьонівського районного суду м.Донецька з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2. В заяві вказала, що в 1997 року шлюбні відношення припинені, разом з чоловіком не проживають. Просила розірвати шлюб.
Позивачка у судовому засіданні пояснила, що причиной розірвання шлюбу є те, що з 1997 року чоловік почав зловживати спиртними напоями, вчиняти скандали, не працював та з цього часу шлюбні відношення припинені. Від шлюбу є неповньолітня дитина -ОСОБА_3, 1991 р.н. Почуття любові та взаємоповаги були втрачени. Просила розірвати шлюб.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти заявлених позовних вимог та просив розірвати шлюб.
Перевіривши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог суд приходить до наступного.
У відповідності з ч.1 ст.51 Конституції України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрували шлюб 28 липня 1990 року у відділі ЗАГСа Будьоннівського РВК м.Донецька, актовий запис НОМЕР_1.
Статтею 105 СК України у частині 3 передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, у відповідності зі ст. 110 СК України.
З матеріалов справи вбачається, що 12 вересня 2006 року ОСОБА_1 був подан позов про розірвання шлюбу. При розгляді справи подружжю надавався строк для примирення. Під час наданого строку примирення не відбулось.
У відповідності з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
2
Оцінюючи наведені у відповідності зі ст. 57, 60 ЦПК України докази у їхній сукупності, суд визнає, що між подружжям виникли неприязнені відношення, вони фактично не проживають однією сім'єю, під час наданого строку примирення не відбулося, позивач не бажає в подальшому підтримувати шлюб. Зважаючи на тривалість, характер конфлікту між сторонами, суд приходить до висновку про неможливість спільного проживання позивача та відповідача і збереження їхньої сім'ї, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
При прийнятті рішення про розподіл судових витрат, суд вважає покласти їх на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 105 ч.3, 110 ч.1, 112 Сімейного Кодексу України суд, ст. 57, 60, 209,"215 Цивільно-процесуального кодексу України,
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити повністю,
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 28 липня 1990 року у відділі ЗАГСа Будьоннівського РВК м.Донецька, актовий запис НОМЕР_1 -розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави державне мито у розмірі 17 грн., звільнив від сплати ОСОБА_2.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів піля подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцять днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.