Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27 червня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої – Боднар О.В.
суддів – Кеміня М.П., Джуги С.Д.
при секретарі – Гаврилко В.С.
з участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду від 17 лютого 2014 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної власності та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Рахівська міська рада, про визначення порядку користування присадибною земельною ділянкою, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до рідного брата ОСОБА_3, вимоги по якому уточнила заявами від 22.09.2008 р. (т.1, а.с.102-103) та від 12.08.2013 р. (т.2, а.с. 107-112) і просила:
- залишити будинок № 108 (110) по вул.Довженка в м.Рахові у її власності, оскільки нею проводився догляд за вказаним будинком;
- залишити ОСОБА_3 господарську споруду, що знаходиться в урочищі «Пучинка» у м. Рахові.
Посилалась на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 лютого 2007 року, виданого державним нотаріусом ОСОБА_4 Рахівської державної нотаріальної контори, вона та відповідач успадкували в цілому будинок № 108 по вул.Довженка у м. Рахові, однак розмір часток у праві спільної власності не встановлений, що утруднює користування спільним майном. Крім того, будинок 108 (110) по вул.Довженка у м. Рахові, згідно акту від 12.12.2002 року, знаходиться на її земельній ділянці, нею проводився догляд за вказаним будинком, а тому цей будинок треба залишити їй, а ОСОБА_3 – будинок № 164 по вул.Довженка у м. Рахові.
У червні 2010 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (т.1, а.с.139-140), вимоги по якому уточнив заявами від 16.02.2011 р. (т.1, а.с.206-207) та від 12.02.2014 р. (т.2, а.с.243) і просив:
- припинити право ОСОБА_1 на 1/2 частку у спільній власності на житловий будинок № 110 по вул. Довженка у м. Рахові;
- в рахунок компенсації залишити ОСОБА_1 житловий будинок № 164 по вул. Довженка у м. Рахові;
- залишити йому у власності житловий будинок № 110 по вул. Довженка у м. Рахові.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи реальний розподіл житлових будинків № 108 (110) та № 164 неможливий, будинок № 110 непридатний для проживання, ОСОБА_1 має у власності інший будинок № 203, між ними склалися неприязні стосунки і подальше спільне користування будинком № 110 неможливе.
Ухвалою від 17 червня 2010 р. обидва позови були об’єднані в одне провадження (т.1, а.с.161).
Рішенням Рахівського районного суду від 17 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Визначено частки у праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Припинено ОСОБА_1 право на 1/2 частину житлового будинку № 110 (108) по вул. Довженка у м. Рахові та прилеглій до нього земельній ділянці.
Житловий будинок № 108 (110) разом з надвірними та господарськими спорудами та прилеглою до нього земельною ділянкою площею 0,10 га по вул. Довженка у м. Рахові залишено у власності та користуванні ОСОБА_3
Житловий будинок № 164 разом з надвірними та господарськими спорудами та з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 25 000 кв.м., що знаходиться по вул. Довженка у м. Рахові, надано у власність та користування ОСОБА_1
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 800,00 грн. судових витрат (т.3, а.с.10-15).
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким:
- житловий будинок № 110 разом з надвірними та господарськими спорудами та прилеглою до нього земельною ділянкою згідно акту встановлення меж від 12.12.2002 року залишити у її власності та користуванні;
- житловий будинок № 164 разом з надвірними та господарськими спорудами та прилеглою до нього присадибною земельною ділянкою, що знаходиться по вул. Довженка в урочищі «Пучинка» у м. Рахові, залишити у власності та користуванні ОСОБА_3;
- звільнити її від сплати судових витрат.
В скарзі зазначає, що під час розгляду справи 12.08.2013 р. вона з урахуванням висновку експертизи заявила клопотання про присудження їй житлового будинку № 110 (108) по вул. Довженка у м. Рахові, оскільки за життя батьків і до теперішнього часу поточний ремонт і догляд за будинком проводиться за її рахунок. Крім того, земельну ділянку за адресою вул. Довженка, 110 у м. Рахові площею 0,74 га рішенням Рахівської міської ради від 24.11.2000 р. № 174 їй надано в оренду під сінокіс, з нею укладено договір на право тимчасового користування цією земельною ділянкою, рішенням Рахівської міської ради від 9.09.2002 р. їй передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за адресою вул. Довженка, 203, 110 площею 12 000 кв.м. Житловий будинок № 164 зруйнований, технічний стан непридатний, присадибна земельна ділянка в земельному кадастрі не значиться.
Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є два житлові будинку № 110 (108) та № 164 по вул. Довженка у м. Рахові.
Обидва будинки належали на праві власності ОСОБА_5, яка є матір’ю сторін. Будинок № 108 на підставі рішення Рахівського районного суду від 3 жовтня 2006 року, справа № 2-о-64/06, а будинок № 164 – згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 6 серпня 1992 р., виданого Рахівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 1984 (т.1, а.с.9, 65).
10 червня 2005 року ОСОБА_5 померла і після її смерті відкрилася спадщина.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 лютого 2007 р., виданого державним нотаріусом ОСОБА_4 Рахівської державної нотаріальної контори, зареєстрованого у реєстрі за № 452 (т.1, а.с.9), ОСОБА_1 та ОСОБА_3 успадкували за померлою будинок № 108 по вул. Довженка у м. Рахові.
ОСОБА_4 спільної приватної власності на вказаний будинок зареєстровано за сторонами по 1/2 частки за кожним, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 14472716 від 07.05.2007 р. (т.1, а.с. 10).
Відповідно до ч.2 ст.1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, тому із змісту цієї норми вбачається, що спадкоємець приймає (або не приймає) спадщину в повному обсязі. З матеріалів справи вбачається, що спадкоємці вже прийняли спадщину, проте свідоцтво про право на спадщину за законом було видано спадкоємцям лише на будинок № 108, розташований по вул. Довженка в м.Рахові.
Відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, яка була чинною на момент існування даних правовідносин, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.
Отже, спадкоємці повинні були звернутися до нотаріуса з письмовою заявою про видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок № 164 по вул. Довженка в м.Рахові, після чого у встановленому законом порядку зареєструвати право власності на цей будинок, оскільки відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, що ними зроблено не було.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
В листі № 399 від 29.05.2008 р. повідомляється, що в КП «БТІ» Рахівської районної ради згідно реєстрової книги житловий будинок з надвірними спорудами за № 164 по вул.Довженка в м.Рахові зареєстровано за громадянкою ОСОБА_5 Інвентарна справа в КП «БТІ» Рахівської районної ради відсутня (т.1, а.с. 64).
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, провідний спеціаліст із земельного обліку виконавчого комітету Рахівської міської ради ОСОБА_6 12.02.2014 р., пояснив, що в міській раді та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо житлового будинку № 164 по вул.Довженка в м.Рахові. Ця обставина підтверджується також інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 17669925 від 12.02.2014 р. та інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об’єкта нерухомого майна № 17669783 від 12.02.2014 р. (т.2, а.с. 240-242).
В матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у видачі сторонам свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок № 164 по вул.Довженка в м.Рахові.
За таких обставин, сторони не набули права власності на будинок № 164 по вул.Довженка в м.Рахові, а тому рішення суду в частині передання у власність ОСОБА_1 будинку № 164 по вул. Довженка в м.Рахові не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.
Рішення суду в частині визначення часток у праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягає скасуванню, оскільки за кожним з них, як уже зазначалося, зареєстровано в ЕДР право на 1/2 частку за кожним і, крім того, ОСОБА_3 не заявляв таких вимог.
Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи реальний розподіл житлових будинків № 108 (110) та 164 по вул.Довженка в м.Рахові відповідно до визначених ідеальних долей 1/2 та 1/2 неможливий (т.2, а.с. 13-23).
Крім того, при вирішенні спору, суд вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_3 І В., припинивши ОСОБА_1 право на прилеглу до житлового будинку № 108 (110) по вул.Довженка в м.Рахові земельну ділянку; залишивши у власності та користуванні ОСОБА_3 прилеглу до житлового будинку № 108 (110) по вул.Довженка в м.Рахові земельну ділянку, площею 0,10 га; надавши у власність та користування ОСОБА_1 прилеглу до житлового будинку № 164 по вул.Довженка в м.Рахові земельну ділянку, площею 25 000 кв.м. Вирішення таких питань не входить до компетенції суду.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що реальний поділ житлових будинків №№ 108 (110), 164 по вул.Довженка в м.Рахові неможливий. ОСОБА_4, в порушення вимог ч.2 ст.365 ЦК України припинив ОСОБА_1 право на 1/2 частину житлового будинку № 110 по вул. Довженка в м.Рахові, без попереднього внесення ОСОБА_3 вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції в частині припинення за ОСОБА_1 права на 1/2 частину житлового будинку № 110 (108) по вул.Довженка в м.Рахові та прилеглої до нього земельної ділянки та залишення його у власності та користуванні ОСОБА_3; надання у власність та користування ОСОБА_1 житлового будинку № 164 по вул.Довженка в м.Рахові та прилеглої до нього земельної ділянки; визначення часток у праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, як таке, що ухвалене судом з порушенням норм матерального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявляла клопотання про проведення експертизи. Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи було заявлено ОСОБА_3 (т.1, а.с. 231). За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 1 800,00 грн. судових витрат підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України у зв'язку з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про надання у власність сторонам житлових будинків №№ 108 (110) та 164 по вул.Довженка в м.Рахові заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами судді Рахівського районного суду від 16.03.2011 р. та від 06.06.2011 р. (т.1, а.с. 213-214, 226-227), підлягають скасуванню.
Що стосується висновку суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині рішення є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам ст.ст.213-215 ЦПК України і передбачених ст.ст. 209, 310 цього Кодексу підстав для його скасування в цій частині немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 309, 316 ЦПК України, ст.ст.328, 331, 365, 1268 ЦК України, ст. 67 Закону України «Про нотаріат» колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рахівського районного суду від 17 лютого 2014 року в частині припинення права ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку № 110 (108) по вул.Довженка в м.Рахові та прилеглої до нього земельної ділянки та залишення його у власності та користуванні ОСОБА_3; надання у власність та користування ОСОБА_1 житлового будинку № 164 по вул.Довженка в м.Рахові та прилеглої до нього земельної ділянки; визначення часток у праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 800,00 грн. судових витрат скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про припинення права власності ОСОБА_1 на 1/2 частку у спільній власності на житловий будинок № 110 (108) по вул.Довженка у м.Рахові; залишення ОСОБА_1 в рахунок компенсації житлового будинку № 164 по вул.Довженка в м.Рахові; залишення у власності ОСОБА_3 житлового будинку № 110 по вул.Довженка у м.Рахові; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 800,00 грн. судових витрат – відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами судді Рахівського районного суду від 16.03.2011 р. та від 06.06.2011 р.
В решті рішення Рахівського районного суду від 17 лютого 2014 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9