АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3080/ 2006 Головуючий у справі в суді першої
інстанції Ібадова Н.П.
Доповідач Свинцова Л.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого судді Свинцової Л.М.
Суддів Карташова О.Ю., Гаврилюка В.К.,
При секретарі Ковальчук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в місті Луганську апеляційну скаргу начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в місті Ровеньки Луганської області на рішення місцевого Ровеньківського міського суду Луганської області від 18 серпня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в місті Ровеньки Луганської області про стягнення суми страхових виплат,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Ровеньківського міського суду Луганської області від 18 серпня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені повністю: з відповідача на користь позивачки стягнуто недоплачені суми страхових виплат за період часу з 25 лютого 2005 року до 30 червня 2006 року у сумі 8502,8грн.. недоплачену суму одноразової допомоги -48688.8 грн.., одноразову допомогу на утриманця - 9737,76 грн. На відповідача покладено обов'язок виплачувати на користь позивачки з 01 липня 2006 року щомісячні страхові виплати у розмірі 1015,67 грн. з урахуванням пенсії за віком потерпілого на день його смерті, з подальшим коригування цієї суми.
Начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в місті Ровеньки Луганської області не погодився з таким рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв'язку з їх необґрунтованістю.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилався на те, що суд першої інстанції при розгляді даної справи неправильно застосував норми матеріального права, а тому ухвалив незаконне рішення.
Так, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, безпідставно включив до суми розрахунку одноразової страхової виплати, а також щомісячних страхових виплат пенсію за віком, яку отримував померлий чоловік позивачки, що не відповідає закону.
Судом невірно встановлено початок строку виникнення у позивачки права на отримання щомісячних страхових виплат з ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто з дня смерті чоловіка позивачки. Таке право виникло у позивачки з 23 червня 2005 року, коли МСЕК встановлено зв'язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням.
Заперечення на апеляційну скаргу від позивачки не надходили.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачка та померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.12.2002 року. До часу смерті ОСОБА_2 позивачка мешкала разом з чоловіком у АДРЕСА_1.
Смерть ОСОБА_2 настала внаслідок хронічної легенєво-серцевої недостатності, хронічного легеневого серця, хронічного обструктивного бронхіту з антракосилікозом змішаної форми. Смерть ОСОБА_2 зв'язана з професійним захворюванням.
Позивачці були призначені відповідачем страхові виплати одноразової допомоги у разі смерті потерпілого у сумі 33147грн., одноразової допомоги в разі смерті потерпілого особам, які мають на це право: дружині ОСОБА_1 - 6629,4грн., щомісячних платежів у сумі 276,23 грн. безстроково. З березня 2006 року сума щомісячної страхової виплати складає 332,20 грн.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, прийшла до висновку про обгрунтованість апеляційної скарги, що підлягає задоволенню, про незаконність оскаржуваного рішення, яке підлягає скасуванню, за наступних підстав.
Відповідно до п.9 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у випадку смерті потерпілого, який одержував страхові виплати та не працював, розмір відшкодування шкоди особам, вказаним у ст.33 цього ж закону, визначається, виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат у відповідності зі ст.29 цього закону.
На день смерті, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2, чоловік позивачки, одержував пенсію за віком у сумі 811,48грн., отримував щомісячні страхові виплати від відповідача у відшкодування шкоди, заподіяної його здоров'ю у зв'язку з професійним захворюванням.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Комісією обласних спеціалістів по встановленню причинно-наслідкового зв'язку смерті з професійним захворюванням встановлено, що смерть ОСОБА_2 пов'язана з його професійним захворюванням ( висновок від 28.04.2005 року).
Позивачка, яка була дружиною померлого, до смерті ОСОБА_2 постійно проживала з останнім, вела з ним спільне господарство.
За заявою позивачки відповідач після смерті ОСОБА_2 призначив їй страхові виплати, у зв'язку із смертю годувальника у сумі 331147грн., одноразову допомогу особам, які мають на це право, тобто позивачці - у сумі 6629,4грн., щомісячні страхові виплати позивачці у сумі 276,23грн. безстроково, починаючи з 24.04.2005 року. З 01.03.2006 року такі виплати становлять 332,3грн.
З висновком суду першої інстанції про те, що до суми розрахунку страхових виплат позивачці у разі смерті потерпілого (її чоловіка) повинна ураховуватися пенсія за віком, яку той отримував за життя, колегія суду погодитися не може тому, що, як обґрунтовано довів в апеляційній скарзі відповідач, щомісячні страхові виплати та пенсія, що були призначені ОСОБА_2 за його життя, нараховувалися з заробітної платні ОСОБА_2, але за різними Законами України та за різних підстав: пенсія у зв'язку з досягненням потерпілим певного віку, а страхові виплат - у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання.
Як встановлено ст.21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", всі страхові виплати повинні бути пов'язані з ушкодженням здоров'я застрахованої особи, що відбулося внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.
В даному випадку пенсія за віком, призначена потерпілому ОСОБА_2, не має зв'язку із страховим випадком, а тому не може бути урахована при призначенні страхових виплат позивачці.
Пенсія за віком не є об'єктом оподаткування при сплаті прибуткового податку та при сплаті страхових внесків до Фонду обов'язкового державного соціального страхування, тому що пенсія за віком є видом соціального страхування громадян.
Чинне законодавство України не містить таких положень, щодо яких одна соціальна страхова
виплата (пенсія за віком) могла б бути взята у розрахунок для призначення іншої страхової
виплати, як у даному випадку - для нарахування щомісячних страхових виплат та одноразової
допомоги позивачці.
Обґрунтований довід апеляційної скарги щодо невірно встановленого початку строку виникнення у позивачки права на отримання страхових виплат після смерті її чоловіка, тому що право у позивачки на отримання цих виплат виникло тільки з дня, коли спеціальною медичною комісією було встановлено причинно-наслідковий зв'язок між смертю ОСОБА_2 та професійним захворюванням, що відповідає вимогам ст. 40 вказаного вище закону.
За таких підстав колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі у зв'язку з безпідставністю таких вимог.
Ураховуючи викладене, на підставі ст. ст. 21,29, п.9 ст.34, 40, 46 Закону України „Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", керуючись ст.ст. 307, 309,
313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в місті Ровеньки Луганської області задовольнити.
Рішення місцевого Ровеньківського міського суду Луганської області від 18 серпня 2006 року скасувати та ухвалити нове про відмову ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в місті Ровеньки Луганської області про стягнення недонарахованих страхових виплат за безпідставністю таких вимог.
На рішення може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.