Справа№ 2 А-1/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2007 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої судді АГЕЄВОЇ Є.О
з участю секретаря КЛЕВЕЦЬКОЇ О.М.,
з участю позивача ОСОБА_1 представника.позивача ОСОБА_2
представника відповідача - ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КОВЕЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ-
ПІВНЯ Г.В.
представника відповідача - РЕМОНТНОГО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
№2 - ДЗИВУЛЬСЬКОЇ Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КОВЕЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ , РЕМОНТНОГО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА №2 м.Ковеля про зобов'язання суб"єкта владних повноважень укласти договір найму жилого приміщення,
встановив:
ОСОБА_1 заявлено позов до виконавчого комітету Ковельської міської Ради та ремонтного житлово-комунального підприємства №2 міста Ковеля про зобов'язання суб"єкта владних повноважень до укладення договору найму жилого приміщення . Позовні вимоги обгунтовано тим , що вона , будучи неповнолітньою разом з батьками вселилася в квартиру АДРЕСА_1 місті Ковелі житловою площею 13,7 кв.м., яка була виділена їх сім"ї . В кінці ІНФОРМАЦІЯ_1року батько як військовий пенсіонер від Міністерства оборони України отримав в іншому населеному пункті в селі Вербка Ковельського району двокімнатну квартиру та разом з матір"ю переїхав туди. ІНФОРМАЦІЯ_2 року звернулася з письмовою заявою до ремонтного житлово-комунального підприємства № 2 міста Ковеля про укладення з нею договору найму жилого приміщення в якому проживала на яку виконавчим комітетом Ковельської міської Ради вчинено відмову з підстав включення її в ордер на заняття квартири в селі Вербка Ковельського району. Вважає вчинену відмову неправомірною, так як до наданого її батьку житла вона не має ніякого відношення , зазначена квартира надавалась Дубівською сільською Радою , а не виконавчим комітетом Ковельської міської Ради, ніяких зобов'язань ні вона ні батько щодо отримуваного житла не надавали , як повнолітня має свою сім"ю та проживає окремо від батьків. Просить визнати відмову виконавчого комітету Ковельської міської Ради щодо зміни договору найму квартири АДРЕСА_1неправомірною та зобов'язати виконавчий комітет укласти з нею договір найму зазначеного житла.
В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали в повному об"ємі та пояснили , що позивачка була вселена в якості члена сім"ї наймача військовослужбовця в квартиру АДРЕСА_1 місті Ковелі, яке на момент вселення перебувало на балансі житлових органів Міністерства оборони України , а пізніше було передано на баланс ремонтного житлово-комунального підприємства №2 м.Ковеля. Наприкінці ІНФОРМАЦІЯ_1року батькові позивачки як військовослужбовцю було виділено житло в новозбудованому будинку в селі Вербка Ковельського району , про свою згоду на включення в ордер та вселення в житло яке виділялося позивачка не заявляла , на момент прийняття рішення житловою комісією являлась повнолітньою, проживала окремою сім"єю від батьків , залишившись проживати в квартирі наймачем якої був її батько. ІНФОРМАЦІЯ_2 року звернулася з письмовою заявою до РЖКП №2 про укладення з нею договору найму житла, на яку тривалий час ніхто не давав відповіді, а лише після неодноразових звернень в кінці ІНФОРМАЦІЯ_3 року отримала відповідь міського голови про вчинену відмову. Вважає відмову неправомірною , оскільки як член сім"ї бувшого наймача має право на укладення з нею договору найму житла, свою згоду на включення в ордер та вселення в житло яке надавалось на сім"ю батька не давала. Просять задовольнити заявлені позовні вимоги в повному об"ємі.
Представник відповідача - виконавчого комітету Ковельської міської Ради - ОСОБА_3 позовні вимоги позивачки не визнав , спростовуючи їх наступними доводами. Згідно протоколу засідання житлової комісії від ІНФОРМАЦІЯ_4року батькові позивачки виділено двокімнатну квартиру в селі Вербка Ковельського району на сім"ю з трьох чоловік в тому числі і дочку -ОСОБА_1 - позивачку в справі. З метою залишення житла в якому раніше проживала сім"я позивачки остання терміново прописалася в квартирі у місті Ковелі , хоча в зв"язку з виїздом на навчання була виписана і прописана у місті Львові. Сама позивачка в позовній заяві визнала той факт , що житло в якому проживала сім"я являлося тимчасовим, зазначене житло було передано на баланс РЖКП №2 м.Ковеля і договір найму ні з ким із членів сім"ї не укладався, твердження позивачки про те, що вона постійно проживає в місті Ковелі спростовується тим . що остання являючись студенткою денної форми навчання постійно проживає у місті Львові. Просить відмовити в задоволенні заявленого позову позивачки.
Представник відповідача - ремонтного житлово-комунального підприємства № 2 міста Ковеля - Дзивульська Л.В. позов ОСОБА_1. не визнала та пояснила , що вимоги позивачки задоволенню не підлягають , оскільки остання була включена в ордер на отримання житла батьками і має вселитися в надане їм житло. Після передачі квартири в якій проживала сім"я батьків позивачки житловими органами Міністерства оборони України договір найму житла з РЖКП ніким з жильців не укладався , тому позивачка не вправі претендувати на зазначене житло. Просить відмовити в задоволенні заявленого позову.
Заслухавши сторони, з"ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку , що заявлений позивачкою ОСОБА_1. позов підставний й підлягає до задоволення з наступних підстав.
Позивачка ОСОБА_1. в ІНФОРМАЦІЯ_5 році вселилася разом з батьками: батьком -ОСОБА_4 та матір"юОСОБА_5 в однокімнатну квартиру жилою площею 13,7 кв.м, АДРЕСА_1 в місті Ковелі., що стверджується довідкою відповідного житлового органу - ремонтного житлово-комунального підприємства №2 , якої вбачається , що наймачем зазначеного житла являється ОСОБА_4 , а позивачка в справі ОСОБА_1. вселена як дочка ОСОБА_4. Відповідно до ст. 64 ЖК УКРАЇНИ члени сім"ї наймача , які проживають разом з ним користуються нарівні з наймачем усіма .правами . До членів сім"ї наймача належать дружина наймача , їх діти і батьки. В судовому засіданні встановлено , що позивачка на законних підставах в якості члена сім"ї наймача вселилася в спірне житло , набувши при цьому всіх прав та обов'язків члена сім"ї наймача згідно житлового законодавства України.
Рішенням сесії Ковельської міської Ради від 27.06.2003 року житло , яке перебувало на балансі будинкоуправління №2 Володимир_Волоинської КЕЧ району передано у комунальну власність громади міста Ковеля та передано на баланс відповідних житлових органів , зокрема, АДРЕСА_1 передано на баланс РЖКП №2 м.Ковеля. Посилання представників відповідача на ту обставину , що після передачі спірного житла на баланс новому житловому органу ніхто з членів сім"ї ОСОБА_4 не уклав житловим органом відповідного договору як на підставу для відмови позовним вимогам позивачки суд не може прийняти до уваги , оскільки відповідачами не представлено суду відповідних даних про те , що сім"я ОСОБА_4відмовлялася від укладання відповідного договору, крім того відповідний договір мав бути укладеним при вселенні сім"ї ОСОБА_4 в житло , передача житла до іншого житлового органу не є піставою для розірвання раніше укладеного договору. Враховуючи те , що позивачка на законних підставах вселилася в спірне житло , даних щодо порушення обов'язків наймача житла відповідачами суду не представлено суд приходить до висновку , що ОСОБА_1. набула всії прав члена сім"ї наймача житла з моменту вселення туди , непереукладення договору з новим житловим органом на баланс якого було передано жиле приміщення не порушує прав осіб , які проживають в зазначеному житлі.
Відповідно до ст. 104 ЖК УКРАЇНИ член сім"ї наймача вправі вимагати укладення з ним окремого догору найму жилого приміщення. Згідно ст. 106 ЖК УКРАЇНИ повнолітній член сім"ї наймача вправі вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Як встановлено судом і дана обставина не оспорюється відповідачами наймач спірного житла ОСОБА_4 виселився та вселився в жиле приміщення в с.Вербка Ковельського району. На момент виселення останнього позивачка являлась повнолітньою. Оскільки позивачка ОСОБА_1. як повнолітня проживає як окрема сім"я від сім"ї її батьків вона вправі вимагати укладення з нею договору найму жилого приміщення . Посилання представників відповідача на те, що ОСОБА_1., яка влючена в ордер на вселення в жиле приміщення в с.Вербка Ковельського району як на підставу щодо відмови позивачці в укладенні з нею договору найму житла судом не приймається до уваги. Статтею 33 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ гарантована свобода вільного вибору місця проживання. Судом встановлено , що на момент прийняття рішення житлової комісії про включення позивачки як члена сім"ї наймача в житло , яке виділялосяОСОБА_4 позивачка, яка була повнолітньою не заявила про свою згоду на включення до ордеру та вселення в зазначене житло , відповідні дані відсутні за місцем обліку нового житла батьків позивачки в селі Вербка Ковельського району відсутні, про що ствердив суду свідок ОСОБА_6 та що підтверджено відповідними довідками виконкому Дубівської сільської Ради. ОСОБА_4 та особи , які проживали в жилому приміщенні наймачем якого являвся останній не дали письмових зобов'язань щодо звільнення займаного ними житла. Суд вважає , що вище зазначені обставини дають підстави на вимогу позивачки ОСОБА_1. для укладення з нею договору найму займаного нею приміщення згідно вимоги останньої , а тому відмова виконавчого комітету у зміні договору найму квартири АДРЕСА_1в місті Ковелі є неправомірною.
Посилання представника відповідача на те , що ОСОБА_1. умисно з метою залишення за нею житла повернулась і прописалась в спірному жилому приміщенні після виїзду для навчання до м.Львова суперечить правам позивачки гарантованим ст.ЗЗ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ та ст.71 ЖК УКРАЇНИ та не може прийматися судом як підстава для відхилення вимог позивачки. Суд також не вважає за таку підставу посилання представника відповідача та те, що ОСОБА_1. сама визнала в позовній заяві , що спірне жиле приміщення являється тимчасовим , оскільки доказів щодо відповідності статусу зазначеного житла суду не представлено. Будь-яких зобов'язань щодо звільнення зазначеного житлаОСОБА_1не давала. Виходячи із встановлених обставин суд вважає підставними вимоги позивачки щодо заявлених нею позовних вимог.
Керуючись ст.ст.8-11,86,94,159,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. 33 Конституції України , ст.ст.64,104,106 ЖК УКРАЇНИ, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії виконавчого комітету Ковельської міської Ради щодо відмови ОСОБА_1і у зміні договору найму квартири АДРЕСА_1в місті Ковелі, та переоформленні особистого рахунку наймача.
Зобов"язати виконавчий комітет Ковельської міської Ради змінити договір найму квартири АДРЕСА_1в місті Ковелі , визнавши ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_1в місті Ковелі, та переоформити особистий рахунок на ОСОБА_1. Стягнути з виконавчого комітету Ковельської міської Ради на користь ОСОБА_1 судові витрати : 8 ,50 грн держмита та 7,50 грн оплати за інформаційно-технічне забезпечення , а разом 16 /шістнадцять/ грн..
На дану постанову до Ковельського міськрайонного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження . Крім того , апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.