ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.08.2009  року                                                                      Справа № 10/95

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                              Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Єжової С.С.

                                                  Парамонової Т.Ф.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Антонової І.В.

та представників сторін:

від позивача                                        - повноважний та компетентний представник у

судове засідання не прибув;

від відповідача                             - Попов Є.В., довіреність б/н від 01.01.09;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні          

апеляційну скаргу                              Приватного підприємства „Хімпостачальник”,

м. Сєвєродонецьк Луганської області     

на рішення

господарського суду             Луганської області

від            25.06.09 (підписано 30.06.09)

у справі           № 10/95 (суддя –Мінська Т.М.)

за позовом                                        Товариства з обмеженою відповідальністю „Єдина Торгова Система-Київ”, м. Київ

до відповідача                              Приватного підприємства „Хімпостачальник”,

м. Сєвєродонецьк Луганської області     

про                                                   стягнення 251513 грн. 76 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Єдина Торгова Система-Київ”,                 м. Київ (далі за текстом –ТОВ „Єдина Торгова Система-Київ”, позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до приватного підприємства „Хімпостачальник”, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом –ПП  „Хімпостачальник”, відповідач, заявник апеляційної скарги) про стягнення 251513 грн.            76 коп., яка складається з: суми основного боргу за договором поставки товару № 10 від 10.01.08 в сумі 200000 грн. 00 коп., пені у розмірі 27323 грн. 14 коп., 3 %  річних у розмірі 3402 грн. 64 коп.,  інфляційних нарахувань у розмірі  20787 грн. 98 коп., а також просив стягнути з відповідача державне мито у розмірі 2515 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у розмірі  118 грн. 00 коп.

Заявою про збільшення позовних вимог, яку було здано у судовому засіданні 11.06.09, позивач  просив стягнути з відповідача 257029 грн. 71 коп., яка складається з: суми основного боргу за договором поставки товару № 10 від 10.01.08 в сумі 197000 грн. 00 коп., пені у розмірі 29171 грн. 14 коп., 3 %  річних у розмірі 4485 грн. 59 коп.,  інфляційних нарахувань у розмірі  26372 грн. 98 коп., а також стягнути державне мито у розмірі 2570 грн. 30 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у розмірі  118 грн. 00 коп. та  вартість проїзду до місця виклику (господарський суд Луганської області) у сумі 911 грн.  10 коп.

Клопотанням  від 25.06.09 позивач просив  розподілити судові витрати по справі наступним чином: стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у розмірі  118 грн. 00 коп. та вартість проїзду до місця виклику (господарський суд Луганської області) у сумі 1274 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.06.09 позов  задоволено частково. Стягнуто  з відповідача на користь позивача  заборгованість в сумі 195000 грн. 00 коп., пеню в сумі 29171 грн. 14 коп., 3 %  річних в сумі  4485 грн. 59 коп.,  інфляційні втрати в сумі  26372 грн. 98 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2570 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі  118 грн. 00 коп.

Дане судове рішення мотивовано ст. ст. 16, 526, 546, 549, 610, 625, 627, 692 Цивільного кодексу України; ст. 232, 233 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 09.07.09 якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі № 10/95 від 25.06.09 та прийняти нове рішення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує на те, що: при винесенні рішення від 25.06.09 судом були неповно з’ясовані всі обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права; що судом не були прийняті до уваги пояснення відповідача стосовно  часткової заборгованості і що суд  не скористався своїм правом при прийнятті рішення зменшувати  в виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 23.07.09,  на підставі ст. 28 Закону України „Про судоустрій України”, для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 25.06.09 у справі № 10/95 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Баннова Т.М., судді –Єжова С.С., Парамонова Т.Ф.

Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 23.07.09  прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача. Справу було призначено на 18.08.09.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.08.09,  на підставі ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з виходом з відпустки судді Семендяєвої І.В. та з метою забезпечення рівномірного навантаження на суддів, головуючу суддю Баннову Т.М. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної  скарги у справі № 10/95 та введено до складу колегії головуючого суддю Семендяєву І.В.

Представником ТОВ „Єдина Торгова Система-Київ” суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу б/н  від 12.08.09 яким  позивач просить  залишити рішення господарського суду Луганської області від 25.06.09 без змін, а скаргу відповідача без задоволення.

Відповідач надав суду  доповнення до апеляційної скарги б/н від 17.08.09, яким повністю підтримує свою апеляційну скаргу та просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 25.06.09 частково в розмірі нарахування пені та прийняти нове рішення. Також доповненням до апеляційної скарги від 17.08.09 відповідач вважає, що сума пені, яку задовольнив суд першої інстанції у розмірі              29171 грн. 14 коп., є незаконною, оскільки, згідно діючого законодавства, за розрахунком відповідача вона має складати 21294 грн. 00 коп.

Постанова приймається 18.08.09.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявник апеляційної скарги не оспорює  рішення господарського суду  про часткове задоволення збільшеного розміру позовних вимог щодо стягнення боргу, але вважає  необґрунтованим висновок господарського суду  щодо неможливості  зменшити розмір нарахованої пені, у зв’язку з чим просить  частково змінити рішення в частині стягнення пені (зменшити її розмір).

Як встановлено місцевим  господарським судом та свідчать матеріали справи, на підставі договору поставки товару № 10 від 10.01.08, укладеного між  позивачем та відповідачем, позивач поставив відповідачу товар за накладною № РН-0018093 від 18.09.08 на суму 253512 грн. 00 коп. Згідно умов п. 5.2 Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати поставки, тобто до 18.10.08.

Судом встановлено, що на момент подання позову заборгованість становила 200000 грн. 00 коп., на час розгляду  справи –195000 грн. 00 коп., при цьому після подання позову оплачено 3000 грн. 00 коп. та  2000 грн. 00 коп.   

Відповідно до ст. ст. 526, 610 Цивільного кодексу України суд першої інстанції підставно визначив суму  заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 195000 грн. 00 коп.

Крім того, до стягнення підлягають 3% річних у сумі 4485 грн. 59 коп. та інфляційні втрати в розмірі 26372 грн. 98 коп., нарахування яких передбачено  законом (ст. 625 Цивільного кодексу України) і які  по своїй правовій природі не  є штрафними санкціями.

Тому є обґрунтованим нарахування також пені, застосування якої передбачено законом (ст. 549 Цивільного кодексу України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”) і п. 8.3 договору № 10 від 10.01.08.

Розмір пені за рішенням господарського суд складає 29171 грн. 14 коп.

У відзиві на позовну заву від 05.06.09 (а. с. 66) відповідач просив зменшити розмір нарахованої позивачем пені, пославшись на скрутне фінансове становище, скорочення обсягу реалізованої продукції (за довідкою відповідача обсяг реалізації продукції за січень-травень 2008 року склав 24522976 грн. 78 коп., а за цей період 2009 року –6477084 грн. 27 коп.

Згідно наказу по підприємству відповідача № 125 від 02.12.08 робочий день на підприємстві скорочено до 5-ти годин, а 5-тиденний робочий тиждень –на 1 робочий день.

Заява відповідача про зменшення пені була відхилена господарським судом за необґрунтованістю.

У доповненні до апеляційної скарги від 17.08.09 відповідач зазначив про те, що сума пені 29171 грн. 14 коп.  за період з 19.10.08 по 11.06.09 нарахована помилково та схвалена судом першої інстанції незаконно, оскільки п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо  інше не  встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.  Позивач збільшив свої позовні вимоги в частині стягнення пені за  більш тривалий період, ніж  у позові, і перебільшив 6-місячний строк, в межах якого  може бути нарахована пеня.

Відповідач вважає, що пеня може бути  стягнена за період з 19.10.08 по 19.04.09 в сумі 21294 грн. 00 коп.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зауважує, що 6-ти місячний строк нарахування пені по заяві позивача про збільшення позовних вимог закінчується 11.06.09, у зв’язку з чим 6-ти місячний період нарахування пені починається з 11.12.08.

Прострочення платежу по видатковій накладній № РН-0018093 від 18.09.08 на суму 253512 грн. 00 коп. для обчислення пені склало 88 днів за період  з 11.02.08 по 11.06.09, пеня за цей період складає 14723 грн. 98 коп., після часткової сплати 04.06.09 та 23.06.09  пеня нарахована  згідно  розрахунку відповідача в сумі  5412 грн. 00 коп. Всього за  позовом збільшена сума пені, яка підлягає  до стягнення за період з 11.12.08 по 19.04.09  складає 20135 грн. 98 коп.

Суд апеляційної інстанції вважає за можливе відповідно до  ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір зазначеної суми пені на 50%, оскільки відповідач приймав заходи по оплаті суми боргу, про що свідчать надані платіжні  доручення №№  1751, 2040, 2084, 2105, 2156, 2280, 2531, 2571, 2611, 2703, 2784,  які були сплачені в період з 04.06.09 по 06.08.09.

Слід прийняти до уваги також те, що  відповідач за своєю  статутною діяльністю займається хімічним виробництвом, яке є специфічним і має певне коло споживачів та постачальників, що в умовах світової економічної кризи також має значення як свідчення скрутного становища. На даний час він скоротив обсяг випуску своєї  продукції, про що свідчать  вищевказані  довідка відповідача про обсяг реалізації продукції та наказ по підприємству відповідача № 125 від 02.12.08 про скорочення робочого часу.

Згідно викладеному, рішення господарського суду підлягає  зміні в частині стягнення суми  пені, яка складає 20135 грн. 98 коп., а з урахуванням її  зменшення відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського  процесуального кодексу України  на 50% - 10067 грн. 99 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за апеляційною скаргою в сумі 45 грн.17 коп. покладається на позивача по даній справі, оскільки  змінюється  розмір обґрунтовано нарахованої пені. Державне мито за позовом та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі обґрунтовано заявлених вимог.

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, за згодою представника відповідача, оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, п. 3 ст. 83, ст. ст. 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 3                 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу  приватного підприємства „Хімпостачальник”,                            м. Сєвєродонецьк Луганської області б/н від 09.07.09 на рішення господарського суду Луганської області від 25.06.09 по справі № 10/95 задовольнити.

2. Рішення  господарського суду Луганської області від 25.06.09 у справі                   № 10/95  змінити в частині стягнення  пені.

3. Стягнути за позовом з приватного підприємства  „Хімпостачальник”, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Селікатна, 10, ідентифікаційний код 13395997 на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю  „Єдина Торгова Система-Київ”, 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 68, ідентифікаційний код  32959643 заборгованість в сумі 195000 грн. 00 коп., пеню в сумі 10067 грн. 99 коп., 3% річних в сумі 4485 грн. 59 коп. та інфляційні втрати в розмірі 26372 грн. 98 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2479 грн. 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113 грн. 85 коп.

4. Повернути за апеляційною скаргою приватному підприємству „Хімпостачальник”, м. Сєвєродонецьк Луганської області з Державного бюджету України на його розрахунковий рахунок  зайве сплачене  платіжним дорученням  № 2257 від 08.07.09 державне мито в сумі 1139 грн. 29 коп.

Підставою для повернення зайве сплаченого державного мита є дана постанова, завірена гербовою печаткою суду.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п’ятиденний строк з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                            І.В. Семендяєва

Суддя                                                                                 С.С. Єжова

Суддя                                                                                Т.Ф. Парамонова