ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.08.2009  року                                                            Справа № 11/132

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Парамонової Т.Ф.

Семендяєвої І.В.

секретаря

судового засідання                     Антонової І.В.

та за участю

представників сторін:

         від позивача                              повноважний та компетентний

                                                        представник не прибув;

від  відповідача                               повноважний та компетентний

                                               представник не прибув;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Житомир

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  15.06.2009 (підписано –22.06.2009)

по справі                                         №11/132 (суддя –Москаленко М.О.)

за позовом                                        Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Житомир

до  відповідача                              Приватного підприємства „Гавриліна і К”,

м.Стаханов Луганської області

про                                               стягнення 20610 грн. 31 коп.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м.Житомир (далі за текстом –ФОП ОСОБА_3, позивач, заявник апеляційної скарги)  звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до приватного підприємства „Гавриліна і К”, м.Стаханов Луганської області (далі за текстом –ПП „Гавриліна і К”, відповідач) про стягнення боргу за надані згідно із разовим договором-заявкою на транспортування вантажу автомобільним транспортом №14/11-08 від 14.11.2008 та договором №3 від 14.11.2008 на транспортне обслуговування у сумі 14630 грн. 00 коп., штрафу у розмірі 2980 грн. 31 коп. та 3000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої неналежним виконанням договірних зобов’язань.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.06.2009 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 15.06.2009 фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м.Житомир звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 30.06.09, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.07.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Житомир на рішення господарського суду Луганської області від 15.06.2009 по справі 11/132 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий,   Баннова Т.М.- суддя,  Парамонова Т.Ф.–суддя.

Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 09.06.2009 прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача, справу  було призначено на 30.07.2009.

Позивач по справі надав суду клопотання б/н від 24.07.2009, яким підтримує  свою апеляційну скаргу в повному обсязі та  просить  розглядати скаргу без її участі.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 28.07.2009, на підставі ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відрядженням, суддю Парамонову Т.Ф виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги та введено суддю Якушенко Р.Є.

У судовому засіданні 30.07.2009, у зв’язку зі зміною складу судової колегії та необхідністю витребування додаткових документів, а також враховуючи подане позивачем клопотання від 24.07.2009, судова колегія вирішила розгляд справи відкласти до 20.08.2009.

Від ФОП ОСОБА_3 17.08.2009 надійшло клопотання б/н, яким вона підтримує  свою апеляційну скаргу в повному обсязі, просить задовольнити скаргу, а також  розглянути справу, відкладену на 20.08.2009,  без її участі.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.08.2009, на підставі ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відпусткою, суддів Баннову Т.М. та Якушенко Р.Є.  виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги по справі №11/132 та введено до складу колегії суддів Парамонову Т.Ф. та   Семендяєву І.В.  

Постанова приймається 20.08.2009.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Сторони не скористався своїми правами, встановленими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в судове засідання не прибули, хоча про місце, дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Справа розглядається за наявними матеріалами справи без участі сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 15 Цивільного кодексу України  встановлює право особи на захист свого  цивільного права у разі його  порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 1 Господарського процесуального  кодексу України встановлює право фізичних осіб, які здійснюють  підприємницьку діяльність, звертатися  до  господарського суду  за захистом своїх  порушених або оспорюваних  прав і  охоронюваних законом інтересів.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, до яких  віднесені договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно з пунктом  1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від  14.10.1997, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України  20.02.1998 за № 1268/2568 (далі за текстом – Правила)  договір про  перевезення  вантажів  -  двостороння  угода між перевізником,   вантажовідправником  чи  вантажоодержувачем,  що є юридичним документом,  яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів,  права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Відповідно до приписів пунктів 3.1, 3.8, 3.9  Правил договори   про   перевезення   вантажів    автомобільним транспортом  укладаються між фізичними та юридичними особами,  які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі    -    Перевізники),    та    вантажовідправниками    або вантажоодержувачами (надалі -  Замовники). Заявка   подається   Перевізнику   у  строк,  визначений Договором.    За погодженням  із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів  телефонограмою,  телетайпом,  телеграфом, телексом,  іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість  вантажу,  адреси вантаження та розвантаження,  відстані перевезення та рід упаковки. Перевізники   можуть   перевозити   вантажі  за  разовим Договором.

Позивач, як на підставу  своїх позовних вимог,  посилається на разовий договір-замовлення від 14.11.2008, який  укладено між  позивачем та приватним підприємством „Гавриліна і К” –відповідачем по даній справі у вигляді договору –замовлення  № 14/11-08 від 14.11.2008.

Як вбачається із матеріалів справи, між цими ж сторонами 14.11.2008 укладений договір № 3 на транспортне обслуговування, згідно якого  Експедиція (відповідач у даній справі) доручає, а Перевізник (позивач у даній справі) приймає на себе зобов’язання  здійснювати перевезення вантажу, заявленого Експедицією; конкретні умови завантаження визначаються у разових договорах –замовленнях на  перевезення, які передаються за допомогою факсимільного  зв’язку; кількість та тип вантажу, маршрути, вантажовідправники та вантажоотримувачі,  графік подачі транспорту, суми оплат фрахтів відмічаються у разових договорах-замовленнях на перевезення, які є невід’ємною частиною договору та надаються Експедицією  Перевізнику перед кожним конкретним перевезенням.

Пунктом 2.1.6 договору визначено, що Перевізник виконав свої зобов’язання з перевезення з моменту передачі вантажу вантажоотримувачу, отримання свого примірника СМR або товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу та надання Експедиції усіх обумовлених договором –заявкою документів на оплату перевезення.

Відповідно до умов пунктів 3.1 та 3.2 договору ціни за договором встановлюються в українських гривнях; ціни, які  відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень), зазначаються у разових договорах –заявках, які є невід’ємною частиною договору.

Договір-заявку від 14.11.2008 № 14/11-08 сторонами у  справі було укладено шляхом обміну факсограмами, що відповідає приписам Правил та не суперечить нормам Цивільного кодексу України, зокрема, ст. ст. 205,  207 Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в  належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 909 Цивільного кодексу України визначає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 916 Цивільного кодексу України, а саме частиною 1 вказаної норми, встановлено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами; провізна плата визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, ціна є суттєвою умовою договору перевезення та договору на транспортне обслуговування, за якими між сторонами у справі виникли правовідносини.

Умови разового договору –заявки, що є невід’ємною частиною договору на транспортне обслуговування, укладеного між сторонами у  даній справі, не містять конкретного визначення (розміру) ціни договору. Умови щодо               1900 у.о. за курсом НБУ без НДС, як зазначено у договорі –заявці, не містять ані валюти платежу, ані дати, на яку повинен визначатися курс НБУ. Крім того, вказана умова суперечить умовам пунктам 3.1 та 3.2 договору на транспортне обслуговування, відповідно до якого ціна договору визначається в українських гривнях.

З урахуванням викладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду  вважає, що господарський  суд Луганської області обґрунтовано дійшов висновку про те, що сторони у справі під час укладення  разового договору –заявки, на підставі якого позивачем стягується провізна плата, не досягли згоди щодо суттєвої умови договору перевезення –його ціни і згідно чинного законодавства договір –заявка № 14/11-08 від 14.11.2008 є неукладеним.  

За таких обставин господарський суд Луганської області обґрунтовано дійшов висновку, що у позивача відсутні правові підстави за даним позовом вимагати від відповідача борг, оскільки  підставою даного позову  позивач визначив договір-замовлення  № 14/11-08 від 14.11.2008,  який відповідно до чинного законодавства  вважається  неукладеним і відмовив у задоволенні  позову в частині стягнення боргу.

Обґрунтовано господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні  позову в частині стягнення пені,  інфляційних нарахувань та моральної шкоди, оскільки ці вимоги ґрунтуються на  обґрунтованості вимог про стягнення боргу.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 15.06.2009 по справі №11/132 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита відносяться на заявника – фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, м.Житомир.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Житомир на рішення господарського суду Луганської області від 15.06.2009 по справі №11/132 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 15.06.2009 по справі №11/132 –без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  С.С. Єжова

Суддя                                                                      Т.Ф.Парамонова

Суддя                                                                       І.В.Семендяєва