ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2009 р. | № 9/145 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Добролюбової Т.В. |
суддів | Гоголь Т.Г. |
Швеця В.О. |
розглянувши касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2009 року |
у справі | № 9/145 |
господарського суду | Полтавської області |
за позовом | Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі: 1. Червонозаводської міської ради; 2. Державної екологічної інспекції в Полтавській області |
до | Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" |
про | Стягнення 5 331,36 грн |
за участю представників сторін від:
прокуратури: Громадський С.О. (Генеральна прокуратура України, посв. № 76),
позивача 1): не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
позивача 2): не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
відповідача: Олексієнко М.Г. (дов. від 29.12.08),
ВСТАНОВИВ:
Полтавський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Червонозаводської міської ради, Державної екологічної інспекції в Полтавській області у лютому 2008 року звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (далі - НГВУ "Полтаванафтогаз") про відшкодування збитків, завданих внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Позов обґрунтований посиланням на те, що під час ліквідації гідроутворень в шлейфі свердловини на факельному амбарі свердловини № 121 Руднівсько-Червонозаводського родовища НГВУ "Полтаванафтогаз" спалено 11190,00 куб.м. газу, що призвело до викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання спеціального дозволу.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.01.09, ухваленим суддею Тимошенко К.В., позов задоволено. Судове рішення вмотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог, наявністю передбачених законодавством підстав для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, заподіяних навколишньому середовищу: протиправної поведінки відповідача, доведеності розміру завданих збитків та їх причинного зв’язку.
Київський міжобласний апеляційний господарський суд постановою від 28.04.09, винесеною колегією суддів у складі Мазур Л.М. –головуючого, Жук Г.А., Разіної Т.І. перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав. Окрім цього апеляційний господарський суд вказав на порушення відповідачем норм статей 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Не погоджуючись із постановленими у справі судовими актами ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалені рішення скасувати, постановити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, статей 33, 34, 36, 84 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", статті 250 Господарського кодексу України.
На адресу Вищого господарського суду України надійшли відзиви на касаційну скаргу від Державної екологічної інспекції у Полтавській області та Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора, в яких позивачі стверджують, що судові акти винесені у відповідності до чинного законодавства, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників відповідача і прокуратури, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як установлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 05-07.04.06 в ході перевірки дотримання вимог діючого законодавства щодо охорони атмосферного повітря при видобуванні природного газу, в частині спалювання газу на амбарах газових свердловин, відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього середовища”, Закону України “Про охорону атмосферного повітря” та інших документів, держніспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області, заступником начальника відділу екологічного контролю використання та охорони водних ресурсів і атмосферного повітря Жигаліною Т. І., в присутності заступника начальника НГВУ “Полтаванафтогаз” по охороні праці і екологічної безпеки Угинчука Р. Б., начальника служби екологічної і радіаційної безпеки Шугая А.М. та інженера еколога Байрака К. П., встановлено викиди забруднюючих речовин в повітря 18.04.05, 09.05.05, 11.05.05, 04.12.05 та 31.12.05, внаслідок чого було спалено 11 190 куб. м. газу, що призвело до викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: діоксиду азоту –0,0185 тонн, сажі –0,2745 тонн, вуглецю оксиду –2,2825 тонн, вуглеводнів граничних - 10,2745 тонн без отримання спеціального дозволу в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області на факельні амбари свердловини № 121 Рудівсько-Червонозаводського родовища. За наслідками проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог повітряноохоронного законодавства на НГВУ “Полтаванафтогаз”ВАТ “Укрнафта” (далі за текстом - Акт). З вказаним вище Актом відповідач був ознайомлений, приписи до виконання прийняв, один примірник Акту отримав, про що свідчить відтиск печатки товариства на підписі начальника НГВУ “Полтаванафтогаз” Наслєднікова С. В. НГВУ “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнатфта” було надіслано припис Державного управління екології та природних ресурсів в Полтавській області від 23.02.06 про організацію розробки відповідних матеріалів та отримання скоригованого дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням раніше неврахованих джерел викидів, надання довідки про фактичну кількість забруднюючих речовин, які були викинуті неврахованими джерелами з моменту їх виявлення до дати видачі дозволу. Відповідачу також було надіслано припис Державного управління екології та природних ресурсів в Полтавській області від 13.03.06 про надання довідки про кількість окремо по кожній забруднюючій речовині, які викинуті в атмосферне повітря без дозволу протягом 2005 року на всіх свердловинах Полтавської області. 05.07.06 Державне управління екології та природних ресурсів в Полтавській області пред'явило НГВУ “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнафта” претензію № 79 про добровільне відшкодування збитків, заподіяних внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 5 331,36 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди обох інстанцій виходили з правової природи заявленої до стягнення суми саме як завданих відповідачем збитків, перевіривши наявність обставин, що є підставою для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто, заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел визначено у статті 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” (надалі - Закону). Зокрема, відповідно до частини п’ятої цієї статті Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря визначено у статті 33 Закону, до них, зокрема, віднесено:
перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;
викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;
перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Згідно зі статтею 2 Закону відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом. Таким чином з проаналізованих вище положень законодавства вбачається, що відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря у вигляді відшкодування заподіяної шкоди носить цивільний характер. Згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Мінекобезпеки України від 18.05.95 N 38, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції під час перевірки підприємств. За результатами обстеження складається акт” (пункт 5.1). Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, визначаються Методикою, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.95 № 38, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.95 за № 157/693, яка встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з порушенням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть винні особи. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Приймаючи судові рішення, місцевий господарський суд встановив, що відповідач здійснює ліквідацію гідратоутворень в шлейфі свердловини на факельному амбарі свердловини № 212 Рудівсько-Червонозаводського родовища, що призводить до викидів забруднюючих речовин в атмосферу, без спеціального дозволу, зареєстрованого у встановленому порядку, врахувавши вищезазначені норми законодавства, дійшли обґрунтованого висновку про наявність вини відповідача в заподіяній шкоді, яка виникла внаслідок порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 5331,36 грн, причинно-наслідковий зв’язок між ними, та дослідивши суму заподіяної шкоди на її відповідність розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі відповідно до вищезазначеної Методики, правомірно задовольнив позов.
Таким чином, у постанові суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права і обґрунтовано відмовив позивачеві в задоволенні заявлених позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування рішень у справі, оскільки спростовуються обставинами встановленими судом. Скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких суд дійшов висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, не віднесена до компетенції касаційної інстанції. За таких обставин справи, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційного суду відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 108, 1115 , 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2009 року у справі № 9/145 Господарського суду Полтавської області - без змін.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т. Гоголь
В. Швець