№ 1-230/09
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 серпня 2009 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Гибала О.І.
при секретарі Водяній А.М.
з участю прокурора Іванова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Приморського краю РФ, а жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, не працюючого, військовозобов’язаного, раніше не судимого, -
- за ч. 1 ст. 286 КК України,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 4 листопада 2008 року близько 11 год. керуючи маршрутним автобусом «ПАЗ 32054» № НОМЕР_1 належним приватному підприємцю ОСОБА_2 та рухаючись по території центрального автовокзалу, що по вул. Леніна в м. Сміла зі швидкістю 32 км/год в порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який в нетверезому стані вийшовши з салону стоячого маршрутного мікроавтобуса «Мерседес 811» № НОМЕР_2 почав переходити територію автостанції справа наліво. В результаті наїзду пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритих підголовчастих переломів 3-5 плюсневих кісток зі зміщенням уламків, перелому основ 2-3 плюсневих кісток, скалкового перелому основної і нігтьової фаланги 1 пальця, відкритого перелому медіальної клиноподібної кістки лівої ступні з її підвивихом, численних поширених рваних ран лівої ступні, які, за ознакою тривалості розладу здоров'я, відносяться до категорії середньої тяжкості.
Підсудний свою вину визнав частково та пояснив, що дійсно керуючи автобусом «ПАЗ» належним приватному підприємцю ОСОБА_2, на якому він працював згідно трудового договору та рухаючись по території центрального автовокзалу в м. Сміла проїжджаючи мимо мікроавтобуса «Мерседес», що стояв справа від нього не помітив як з салону даного автобуса вийшов пішохід та вчинив наїзд на нього спричинивши тілесні ушкодження. Вважає, що в ДТП винен також і пішохід, який був в нетверезому стані.
Крім часткового визнання вини підсудним його винність в скоєному стверджується доказами зібраними в ході досудового слідства та перевіреними судом:
- показаннями потерпілого ОСОБА_3 даними в ході досудового слідства і дослідженими судом про те, що коли він вийшов з салону автобуса «Мерседес», який стояв на території автостанції і зробив буквально два кроки то відразу був збитий проїжджаючим мимо автобусом. Внаслідок наїзду він отримав тілесні ушкодження.
- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5;
- даними протоколу огляду місця події від 4 листопада 2008 року де зафіксовано обстановку ДТП та факт наїзду автобуса на пішохода (а.с. 6-11);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події в ході якого підсудний на місці показав як саме ним було вчинено наїзд на пішохода (а.с. 127-129);
- даними судово-медичної експертизи № 030 від 16 лютого 2009 року згідно якої потерпілому ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості. (а.с. 91);
- даними судово-автотехнічної експертизи про те, що в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 шляхом екстреного гальмування (а.с. 120-122);
Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання підсудному суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, вчинив необережний злочин, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України.
Хоча ОСОБА_1 і допустив порушення Правил дорожнього руху і в результаті вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, але враховуючи те, що за кермом він був тверезий, тяжких наслідків від ДТП не наступило, потерпілий ОСОБА_3 також проявив грубу необережність своїми діями створивши аварійну ситуацію, а професія водія є для підсудного єдиною професією то суд вважає за можливе не призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Заявлений в справі цивільний позов залишити без розгляду, оскільки потерпілий ОСОБА_3 не з'явився в судове засідання і не подав клопотання про розгляд позову у його відсутності.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі без позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 1- річного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу цього органу.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 на суму 8000 грн. залишити без розгляду.
Стягнути з засудженого на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області на рахунок 35223003000037, код 25574009 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 300.48 грн. судових витрат за проведення автотехнічної експертизи.
Речовий доказ: автобус «ПАЗ-32054» № НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2. – залишити в користуванні останньої, звільнивши її від зобов’язань по зберігальній розписці (а.с. 68).
Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 днів з моменту його проголошення.
Головуючий: