ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" серпня 2009 р. | № 9/128-38.1. |
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Волиньобленерго” в особі Ковельської філії ВАТ “Волиньобленерго”, м.Ковель
до відповідача Волинського обласного санаторію матері і дитини “Турія”, м.Ковель
про стягнення 9 190,38 грн.
Суддя Соломка Л.І.
Представники:
Від позивача: Сорока А.П. –юрисконсульт, довіреність від 15.01.2009 р. №19/26-1.15;
Від відповідача: Шевчук В.В. –представник, довіреність від 12.04.2009 р.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді.
Відводу судді не заявлено.
На підставі ст. 22 ГПК України представникам сторін роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не подавалось.
У судовому засіданні 27.08.2009 р. за згодою представників сторін відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Позивач –Відкрите акціонерне товариство “Волиньобленерго” в особі Ковельської філії звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - Волинського обласного санаторію матері і дитини “Турія”9 190,38 грн., в тому числі: 1 550,69 грн. боргу за спожиту електроенергію, 3 429,07 грн. індексу інфляції, 497,78 грн. 3% річних та 3 712,84 грн. пені. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по справі, а саме: 102 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач у відзиві на позов від 27.08.2009 р. та судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, пояснив, що заборгованість виникла у звґязку з тим, що відповідач не є прибутковою організацією, заснований на базі комунальної власності Волинської обласної ради, основним видом діяльності є оздоровлення та профілактичне лікування дітей, головним замовником послуг являється міністерство праці та соціального захисту населення, яке не проводить своєчасно розрахунки із відповідачем, а відтак унеможливлює своєчасне виконання зобовґязань санаторієм перед іншими контрагентами.
Враховуючи тяжке фінансово-матеріальне становище санаторію на сьогоднішній день, про що подано відповідні докази, представник відповідача просив зменшити нараховану позивачем суму пені до 10% від суми позовної вимоги та розстрочити виконання рішення на 6 місяців рівними частинами.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
18 травня 2005 року між позивачем - Ковельською філією ВАТ „Волиньобленерго” та відповідачем - Волинським обласним санаторієм матері і дитини «Турія»був укладений договір про постачання електричної енергії №526-0518000 (далі –договір, а. с. 5-10).
Відповідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору №526-0518000 від 18.05.2005 року.
Договір підписаний сторонами, що свідчить про їх волевиявлення на укладення, предметом судового розгляду не був, в судовому порядку недійсним не визнавався. Докази дострокового припинення договору у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до розділу 1 договору Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невідґємними частинами.
Згідно п.2.2.3. договору відповідач - Волинський обласний санаторій матері і дитини «Турія»зобов'язується оплачувати- Ковельській філії ВАТ „Волиньобленерго” вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків №2 „Порядок розрахунків" та №3 „Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії". Оплату проводити в грошовій формі на відповідні розрахункові рахунки „Електропостачальні організації" (Постачальнику електричної енергії).
Відповідно до п. 2 додатку 2 до договору споживач за 15 днів до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі 100% вартості очікуваного обсягу постачання електричної енергії, який передбачений додатком №1 до договору.
Станом на 01.07.2009 р. заборгованість відповідача за спожиту електроенергію становить 1 550,69 грн., що стверджується рахунком №526-518/06-АЕ від 23.06.2009 р. (а.с.15) та випискою з особового рахунку відповідача №518 (а.с.16-18).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію склала 1 550,69 грн., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом, або договором не встановлено інший розмір процентів.
Нараховані позивачем відповідно до розрахунків №3 та №4 збитки від інфляції за період з 01.10.2008 р. по 01.07.2009 р. в сумі 3 429,07 грн. та 497,78 грн. 3% річних (а.с. 21,22) підставні і підлягають до стягнення згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). П. 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 «Порядком розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Позивачем згідно розрахунку №2 нараховано за період з 01.10.2008 р. по 01.04.2009 р. 3 712,84 грн. пені (а.с.20).
Водночас, згідно ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Судом взято до уваги, що відповідачем сплачено значну частину заборгованості перед позивачем, яка, як вбачається з розрахунку позивача №1 (а.с.19), станом на 01.03.2009 р. становила 48 529,64 грн., а станом на 01.07.2009 р. залишок заборгованості склав 1 550,69 грн., важкий фінансовий стан підприємства на даний час у звґязку з економічною кризою в державі, те, що відповідач не є прибутковою організацією, заснований на базі комунальної власності Волинської обласної ради, основним видом діяльності якого є оздоровлення та профілактичне лікування дітей, головним замовником послуг являється міністерство праці та соціального захисту населення, яке не проводить своєчасно розрахунки із відповідачем, а відтак унеможливлює своєчасне виконання зобовґязань санаторієм перед іншими контрагентами, наявність кредиторської заборгованості станом на 01.08.2009 р. в розмірі 847,8 тис. грн. та дебіторської заборгованості станом на 01.08.2009 р. в розмірі 510,4 тис. грн., що свідчить про те, що санаторій знаходиться в тяжкому фінансово-матеріальному стані, у звґязку з чим суд дійшов висновку про зменшення розміру пені до 1 856,84 грн.
Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на 6 місяців рівними частинами, то врахувавши вищезазначене, суд дійшов висновку про часткове його задоволення та розстрочення рішення суду на 2 місяці рівними частинами, починаючи з 15.09.2009 р.
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.
Господарський суд, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України ,
в и р і ш и в:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Волинського обласного санаторію матері і дитини «Турія»(45000 Волинська обл.., м. Ковель, вул. Володимирська,137, р/р 2600830110680 в Ковельському відділенні Промінвестбанку, МФО 303194, код ЄДРПОУ 13366151) на користь Відкритого акціонерного товариства “Волиньобленерго” в особі Ковельської філії (45000 м. Ковель, вул. Грушевського, 56, р/р 26008301301 в Ковельському відділенні Ощадбанку №6303, МФО 303945, код ЄДРПОУ 00131512) 7 334,38 грн., в тому числі: 1 550,69 грн. основного боргу, 3 429,07 грн. індексу інфляції, 497,78 грн. 3% річних, 1 856,84 грн. пені, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат, пов’язаних з оплатою послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Розстрочити виконання рішення господарського суду на 2 місяці рівними частинами, починаючи з 15.09.2009 р., а саме: з 15.09.2009 р. по 15.10.2009 р. –3 777,19 грн., з 15.10.2009 р. по 15.11.2009 р. –3 777,19 грн.
3. В решті позову відмовити.
Суддя Л.І. Соломка
Дата виготовлення повного
тексту рішення –01.09.2009 р.