Справа № 2-а-783/11

29.06.2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Дралі М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління ОСОБА_2 України у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВС1 №028906 від 29.05.2011 року.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову покликається на те, що постановою ВС1 №028906 від 29.05.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, його неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. Враховуючи вищенаведене, просить позов задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС1 №028906 від 29.05.2011 року.

          Позивач подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився без поважних причин і оскільки відповідно до п.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, справу заслухано у його відсутності.

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задоволити з наступних підстав.

          Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 29.05.2011 року о 17.45 год. на вул.Городоцькій –вул.Шевченка в м.Львові керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався по трамвайній колії зустрічного напрямку.

          З пояснень позивача, викладених в позовній заяві, вбачається, що правил дорожнього руху він не порушував, керуючи автомобілем НОМЕР_2 рухався на перехресті вул.Городоцька –вул.Шевченка в м.Львові, ввімкнувши сигнал світлового покажчика правого повороту з метою перемістись в правий ряд дороги, щоб в подальшому повернути на вул.Клепарівську, а не на трамвайну колію зустрічного руху як зазначено в оскаржуваній постанові.

          Як вбачається із змісту ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

          Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

          Проте судом встановлено, що виходячи із положень вище згаданих статей КпАП України, суб’єктом оскарження при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, зокрема не було встановлено свідків даної події.

          Так, у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження оскаржуваної постанови.

          Крім того, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України.

          У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

          Проте, незважаючи на наявні заперечення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суб’єктом оскарження не наведеного жодних доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не зазначено чи перевірялися і чому відхилені мотиви та докази, на які посилався позивач, заперечуючи складання протоколу.

          Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС1 №028906 від 29.05.2011 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, а провадження в справі закрити.

          Керуючись ст.ст.7-12,86,161-162,167 КАС України, ст.ст.293,294 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задоволити.

          Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС1 №028906 від 29.05.2011 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, а провадження в справі закрити.

          Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Головуючий                                                              А.Р.Курилець