Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС10/714-06 суддя Малафєєва І.В.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя Кравець Т.В.
“17”квітня 2007 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Кравець Т.В., суддів Істоміна О.А., Шутенко І.А.
при секретарі Кобзєвої Л.О.
за участю представників:
позивача –Засоріна А.І.
1-го відповідача –Дерев*янко О.В., Пасачиліної О.М.
2-го відповідача –не з*явився
3-го відповідача - не з*явився
розглянувши апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (вх.№695С/2-5)
на постанову господарського суду Сумської області від 11.01.2007 року по адміністративній справі № АС 10/714-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запчасть”, м. Конотоп
до 1.Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області;
2.Управління державного казначейства в Сумській області;
3.Конотопського відділення Державного казначейства в Сумській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановила:
У листопаді 2006 року позивач, ТОВ «Запчасть», звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.03.2006р. №020032311/0 та зобов'язати відповідачів вчинити дії щодо відшкодування податку на додану вартість у сумі 51994 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Постановою господарського суду Сумської області від 11 січня 2007 року по справі № АС10/714-06 позовні вимоги задоволені частково, податкове повідомлення-рішення № 020032311/0 від 20.03.2006 року скасовано. В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відшкодування податку на додану вартість у сумі 51994 грн. провадження у справі закрито.
Не погодившись з зазначеною постановою, відповідач –Конотопська МДПІ, звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якої порушує питання про скасування зазначеної постанови в частині задоволення позовних вимог та прийняття в цієї частині нової постанови, якою відмовити у задоволенні позову повністю, при цьому посилаючись на те, що судом неповно досліджені обставини справи та вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права.
2-й відповідач у поясненнях наданих суду апеляційної інстанції зазначив, що його повноважень не належить здійснювати бюджетне відшкодування та просить розглядати дану справу без участи його представника.
У відзиві на апеляційну скаргу, 3-й відповідач зазначив, що станом на 19.03.2007 року відсутні законні підстави для відшкодування з бюджету позивачу сум ПДВ, оскільки висновків Конотопської МДПІ на відшкодування ПДВ на користь ТОВ «Запчасть»не має. Крім того, також зазначив, що просить розглядати дану справу без участи його представника.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні зазначив, що просить залишити постанову господарського суду Сумської області від 11.01.2007 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається с матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, органом ДПС було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ за жовтень-листопад 2004р. За результатами перевірки 1-м відповідачем складений акт № 57/23-3/30355337/24 від 03.03.2006 року. Перевіркою встановлено, що при проведенні зустрічних перевірок контрагентів позивача по ланцюгу до товаровиробника, не доведені факти надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету (зокрема, ПП «Технологія»).
Пунктом 1-3 статті 1 Закону про ПДВ визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Пункт 1.6. ст. 1 цього Закону визначає, що податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нараховану) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.
Тобто, обов'язок сплатити ПДВ із вартості придбаного товару покладається на покупця, а обов'язок утримати та внести до бюджету покладається на продавця.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону бюджетне відшкодування - це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Умова бюджетного відшкодування визначена п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону 168 а саме: сплата покупцем ціни товару (послуг) продавцю. Тобто не сплата податку продавцем не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.
За правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Таким чином, податкова накладна, що видається платником податку - продавцем у відповідності до вимог п. 7.2 ст. 7 є нічим іншим, як документом, що підтверджує факт отримання продавцем товару оплати податку на додану вартість від іншого платника податку - покупця у ціні такого товару.
В силу п.10. 2 статті 10 Закону про ПДВ платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1. цієї статті відповідають, зокрема, за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність сплати до бюджету відповідно до Закону. В той же час норма Закону не передбачає спільної відповідальності покупця та продавця товару та умов такої відповідальності.
Як вбачається з акту перевірки, 1-й відповідач не заперечує проти наявності у позивача податкових накладних за жовтень-листопад 2004 р., виданих ПП «Оптимум»і оформлених згідно з вимогами п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Факт сплати позивачем ПДВ в ціні товару підтверджується актом звірки розрахунків з ПП «Оптимум», який підтверджує відсутність боргу по оплаті отриманого товару, що також не заперечується 1-м відповідачем.
Пунктом 7.7.3, пункту 7.7. статті 7 Закону (в редакції на час подання декларацій за вказаний період), передбачено, що у разі, коли за результатами звітного періоду сума різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Таким чином, висновки місцевого господарського суду стосовно задоволення позову, в цій частині, колегія суддів вважає законними.
Що стосується вимоги позивача щодо здійснення відшкодування ПДВ в сумі 51994 грн., господарським судом правомірно закрито провадження по справі, оскільки є такі, що набрали законної сили рішення господарського суду Сумської області від 12.08.2005 р. по справі №8/214-05, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р.
Відповідно до п. 4 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
На підставі викладеного, постанова господарського суду Сумської області від 11.01.2007 року по справі № АС10/714-06 є законною та обґрунтованою, та такою, що прийнята у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної ержавної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 11 січня 2007 року по справі № АС10/714-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Адміністративну справу №АС10/714-06 направити до господарського суду Сумської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Кравець Т.В.
Судді Істоміна О.А.
Шутенко І.А.