Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2007 р. Справа № АС-13/480-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Андросовій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Чирви Г.М. ( дов. № б/н від 30.05.2006р. ), Лучко О.В. ( дов. № б/н від 07.06.2006р. )
1-го відповідача - Ларіної Т.М. ( дов. № 2775/10/10-020 від 06.05.2006р. ), Сліденко А.В. ( дов. № 2092/10/10-015 від 30.03.2007р. ), Головащенко М.А. ( дов. № 6224/10/23-030 від 25.10.2006р. )
2-го відповідача - не з*явився
прокурора - Мірошниченко М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача, Чугуївської ОДПІ у Харківській області, (вх. № 771Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 12.01.07 р. по справі № АС-13/480-06
за позовом ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", смт.Чкалівське
до 1. Чугуївської ОДПІ у Харківській області м. Чугуїв
2. Чугуївського ВДК у Харківській області, м. Чугуїв
за участю прокуратури Харківської області
про визнання нечинними повідомлень, -
встановила:
Позивач, Відкрите сільськогосподарське акціонерне товариство “Агрокомбінат “Слобожанський”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому, після зміни позовних вимог, просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області №000124310/0 від 03.11.05р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за липень 2005 року на 9242 грн., № 0000212310/2 від 13.06.06 року про виявлене завищення бюджетного відшкодування за вересень 2005 року на 625185 грн., № 0000412310/2 від 13.06.06р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2005 р. на 943524 грн., № 0000502310/1 від 11.04.06 р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за листопад 2005 р. на 201605 грн., №0000542310/0 від 30.03.06 р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за грудень 2005 року на 55282 грн., № 0000542310/1 від 27.04.06 року про виявлене завищення бюджетного відшкодування за грудень 2005 року на 55282 грн., №0000932310/0 від 11.05.06р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за січень 2006 року на 30580 грн. Також позивач просив стягнути з державного бюджету заборгованість від’ємного значення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету за червень-грудень 2005 року та січень 2006 року в сумі 2709588 грн.
Під час розгляду справи судом першої інстанції 08.11.2006р. прокуратура Харківської області звернулася до суду з листом, в якому повідомила, що з метою представництва інтересів держави в господарському суді на підставі статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокуратура Харківської області вступає у розгляд даної справи ( а.с. 39 том 1 ).
Постановою господарського суду Харківської області від 12.01.2007р. по справі № АС-13/480-06 ( суддя Водолажська Н.С.) позовні вимоги задоволені. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ Харківської області та стягнуто з державного бюджету на користь Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства “Агрокомбінат “Слобожанський” заборгованість з ПДВ за червень-грудень 2005 року та січень 2006 року в сумі 2709588 грн. ( а.с. 185 - а.с. 193 том 26 ).
Перший відповідач, Чугуївська ОДПІ у Харківськійї області, з постановою господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог позивачу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування перший відповідач посилаєтья на те, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові на те, що право на бюджетне відшкодування залежить не від того, коли були отримані товари ( роботи, послуги ), а лише від того, які суми ПДВ були сплачені у попередньому податковому періоді і не пов*язує ці події між собою, суперечить змісту п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та не враховують положень п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 цього Закону ( а.с. 2 - а.с. 5 том 27 ).
У судовому засіданні представник першого відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною. В обгрунтування посилається на те, що постанова суду першої інстанції була винесена з урахуванням даних документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача по кожному звітному періоду, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні, а належним чином посвідчені копії залучені до матеріалів справи ( а.с. 13 - а.с. 17 том 27 ).
У судовому засіданні позивач підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу першого відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Прокуратура Харківської області у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу першого відповідача, вважає постанову суду першої інстанції прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить задовольнити апеляційну скаргу першого відповідача, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник другого відповідача у судове засідання не з*явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Як вбачається з поштового повідомлення, другий відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги по даній справі ( а.с. 19 том 27 ).
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по справі за відсутністю представника другого відповідача.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
24 жовтня 2005 року працівниками першого відповідача було проведено документальну перевірку з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість з бюджету позивачем за період з 01.06.2005р. по 01.07.2005р.
За результатами перевірки першим відповідачем було складено акт № 1207/230/00858148 від 21.10.2005р. Даним актом встановлено, що позивачем порушено п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв*язку з чим перевіркою зменшено бюджетне відшкодування на 9242 грн. Також в акті зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства керівником державного податкового органу будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки на підставі п. 1 ч. 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( а.с. 7 - а.с. 34 том 2 ).
Пункт 1 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться на підставі того, що за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі акту перевірки № 1207/230/00858148 від 21.10.2005р. першим відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 000124310/0 від 03.11.2005р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за липень 2005 року в сумі 9242 грн. ( а.с. 20 том 1 ).
В акті перевірки № 1207/230/00858148 від 21.10.2005р. зазначено, що позивачем зайво віднесені податкові накладні до податкового кредиту , які оформлені неналежним чином , а саме, в податкових накладних невірно вказана назва покупця на суму 7918 грн. та не вказана адреса покупця на суму 6200 грн. В результаті чого першим відповідачем в акті перевірки встановлено, що податковий кредит перевіркою вищевкзаних порушень кредиту зменшено на 5459 грн. та перевіркою зменшено бюджетне відшкодування в сумі 3783 грн. за рахунок того, що підприємством в порушення п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування підлягає частини такого від*ємного, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів ( послуг ) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів ( послуг ), підприємством віднесено до бюджетного відшкодування податкові накладні, які отримані до 1 червня 2005 року в сумі 2839 грн., а також сплачену попередню оплату в сумі 943 грн.
Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням № 0001242310/0 від 03.11.2005р. та звернувся до першого відповідача зі скаргою, в якій просив скасувати зазначене податкове повідомлення - рішення ( а.с. 1 - а.с. 4 том 26 ).
Рішенням від 22.11.2005р. № 6641/10/25-015 перший відповідач залишив без розгляду скаргу позивача, з посиланням на те, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення № 0001242310/0 від 03.11.2005р. закінчилась ( а.с. 108 - а.с. 109 том 26 ).
Судова колегія вважає за необхідне вказати на наступне.
В додатку до акту перевірки наведений перелік податкових накладних, які за даними першого відповідача були оформлені неналежним чином ( невірно вказана назва ) ( а.с. 33 том 2 ).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до суду першої інстанції податкові накладні, які судом залучені до матеріалів справи (а.с. 13 - а.с. 14, а.с. 26 - а.с. 30, а.с. 33 - а.с. 44, а.с. 68 - а.с. 70, а.с. 72 - а.с.73, а.с. 78, а.с. 95 - а.с. 101 том 23 ). В зазначених податкових накладаних вказане підприємство позивача із використанням загальноприйнятих скорочень назви ( українською - ВСГАТ агрокомбінат "Слобожанський", російською - ОСАО "Слобожанский" ). Як в суді першої інстанції, так і в апеляційному господарському суді першим відповідачем не доведено чим же саме відрізняється повна назва підприємства позивача від скороченої, зазначеної в статуті.
Також є безпідставними посилання першого відповідача в акті перевірки на те, що в податкових накладних не вказана адреса позивача, оскільки, як судом першої інстанції, так і апеляційним господарським судом досліджені податкові накладні, які перелічені в додатку до акту перевірки, і з яких вбачається, що в податкових накладних вказана адреса позивача - отримувача товарів.
Щодо тверджень першого відповідача в акті перевірки стосовно порушення позивачем п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, на думку першого відповідача, підприємством позивача віднесено до бюджетного відшкодування податкові накладні, які отримані до 1 червня 2005 року в сумі 2839 грн., а також сплачену попередню оплату в сумі 943 грн., то колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано та законно задоволено в цій частині позов.
Оскільки, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
П.п. 7.7.2. цієї ж статті встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Аналіз зазначених положень Закону та його застосування для всіх платників податку (крім певних визначених законом категорій) дозволяє зробити висновок, що в разі виникнення від’ємного значення суми ПДВ у звітному податковому періоді, бюджетне відшкодування за такий звітний податковий період може бути проведено тільки з урахуванням сум від’ємного значення ПДВ наступного податкового періоду, що неможливо зробити без подання податкової звітності за такий наступний податковий період, та в розмірі сум ПДВ, фактично сплачених у попередньому до наступного (тобто у звітному) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). З цього також випливає, що бюджетне відшкодування по ПДВ не може бути проведено у наступному за звітним податковому періоді.
Слід зазначити, що як вбачається з акту перевірки, в ньому відсутні відомості стосовно того, коли і по яким податковим накладним здійснювалися платежі не у попередньому податковому періоді, яким чином і на підставі яких документів ці факти були встановлені, як відображалися ці операції у податковому та бухгалтерському обліку та звітності відповідного податкового періоду.
У відповідності до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з п. 7.3.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера. Доказів в підтвердження того, що авансові платежі здійснювалися в межах зовнішньоекономічних договорів першим відповідачем не надано як суду першої інстанції, так і апеляційному господарському суду, а, отже, висновки щодо неправомірності включення до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого при попередній оплаті є безпідставними.
Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом вірно та в повному обсязі встановлені фактичні обставини справи щодо подання позивачем податкової звітності за червень 2005р.
28 грудня 2005 року працівниками першого відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість з бюджету позивачем за серпень 2005 року та від*ємне значення по податку на додану вартість за вересень 2005 року.
За результатами перевірки першим відповідачем було складено акт № 612/230/00858148 від 28.12.2005р. Даним актом встановлено, що позивачем порушено п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого перевіркою зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2005 року на суму 799353 грн. Також в акті зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства, керівником державного податкового органу будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки на підставі п. 1 ч. 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( а.с. 35 - а.с. 24 том 2 ).
Пункт 1 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться на підставі того, що за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі акту перевірки № 612/230/00858148 від 28.12.2005р. першим відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 000212310/0 від 16.01.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за вересень 2005 року в сумі 799353 грн. ( а.с. 21 том 1 ).
В акті перевірки № 1207/230/00858148 від 21.10.2005р. зазначено, що позивачем в порушення п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до суми бюджетного відшкодування зайво віднесена сума податку на додану вартість по товарам ( роботам, послугам ) отриманих в інших податкових періодах, відповідно даних рахунку бухгалтерського обліку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та яка підтверджена податковими накладними на загальну суму 704924 грн., та до суми бюджетного відшкодування віднесено суму податку на додану вартість, яка фактично не сплачена постачальникам товарів ( робіт, послуг ) в попередніх податкових періодах на суму 94429 грн.
Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням № 000212310/0 від 16.01.2006р. та звернувся до першого відповідача зі скаргою, в якій просив скасувати зазначене податкове повідомлення - рішення ( а.с. 5 - а.с. 9 том 26 ).
Рішенням від 21.03.2006р. № 1647/10/25-015 перший відповідач залишив без змін податкового повідомлення - рішення № 000212310/0 від 16.01.2006р., а скаргу позивача без задоволення ( а.с. 110 - а.с. 115 том 26 ) та прийняв нове податкове повідомлення - рішення № 0000212310/1 від 14.04.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за вересень 2005 року в сумі 799353 грн. ( а.с. 23 том 1 ).
Позивач не погодився з рішенням від 21.03.2006р. № 1647/10/25-015 першого відповідача та звернувся до Державної податкової адміністрації у Харківській області зі скаргою, в якій просив скасувати зазначене податкове повідомлення - рішення ( а.с. 10 - а.с. 16 том 26 ).
Державна податкова адміністрація у Харківській області рішенням від 30.05.2006р. № 5518/7/25-010 скасувала податкове повідомлення - рішення № 000212310/0 від 16.01.2006р. першого відповідача в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2005 року в розмірі 174168 грн. та в цій частині рішення від 21.03.2006р. № 1647/10/25-015, прийняте за результатами розгляду первиної скарги позивача, в іншій частині зазначені податкове повідомлення - рішення першого відповідача та рішення першого відповідача за результатами розгляду скарги залишила без змін ( а.с. 116 - а.с. 118 том 26 ).
На підставі рішенням від 30.05.2006р. № 5518/7/25-010 Державної податкової адміністрації у Харківській області першим відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000212310/2 від 13.06.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за вересень 2005 року в сумі 625185 грн. ( а.с. 21 том 1 ).
Судова колегія вважає за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
П.п. 7.7.2. цієї ж статті встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Аналіз зазначених положень Закону та його застосування для всіх платників податку (крім певних визначених законом категорій) дозволяє зробити висновок, що в разі виникнення від’ємного значення суми ПДВ у звітному податковому періоді, бюджетне відшкодування за такий звітний податковий період може бути проведено тільки з урахуванням сум від’ємного значення ПДВ наступного податкового періоду, що неможливо зробити без подання податкової звітності за такий наступний податковий період, та в розмірі сум ПДВ, фактично сплачених у попередньому до наступного (тобто у звітному) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). З цього також випливає, що бюджетне відшкодування по ПДВ не може бути проведено у наступному за звітним податковому періоді.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується першим відповідачем, позивач сплатив постачальникам, які неведені в таблиці № 13 акту перевірки, кошти у серпні 2005 року, а, отже, висновки акту перевірки в частині того, що до суми бюджетного відшкодування підприємством були зайво віднесені суми податку на додану вартість по товарам отриманим в інших податкових періодах є безпідставними та необгрунтованими.
Позивачем суду першої інстанції надані копії платіжних доручень, які судом залучені до матеріалів справи, відповідність яких підтверджується першим відповідачем і з яких вбачається, що підприємством позивача у серпні 2005 року проведено на користь постачальників ( які зазначені в таблиці № 14 акту перевірки ) платежі за товари, отримані у червні - серпні 2005 року, що спростовує висновки першого відповідача, які викладені в акті перевірки, а саме, що до суми бюджетного відшкодування позивачем віднесено суму податку на додану вартість, яка фоктично не сплачена постачальникам товарів ( робіт, послуг ) в попередніх податкових періодах.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки зроблені першим відповідачем в акті перевірки № № 1207/230/00858148 від 21.10.2005р. не відповідають фактичним обставинам справи, а тому податкове повідомлення - рішення № 0000212310/2 від 13.06.2006р. підлягає скасуванню.
08 лютого 2006 року працівниками першого відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість з бюджету позивачем за період вересень 2005 року та від*ємне значення по податку на додану вартість за жовтень 2005 року.
За результатами перевірки першим відповідачем було складено акт № 181/230/00858148 від 08.02.2006р. Даним актом встановлено, що позивачем порушено п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв*язку з чим перевіркою зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2005 року на суму 970340 грн. та п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зайво віднесені податкові накладні до податкового кредиту, в результаті чого перевіркою зменшено суму податкового кредиту на 181549 грн. Також в акті зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства керівником державного податкового органу будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки на підставі п. 1 ч. 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( а.с. 74 - а.с. 118 том 2 ).
Пункт 1 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться на підставі того, що за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі акту перевірки № 181/230/00858148 від 08.02.2006р. першим відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000412310/0 від 17.02.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року в сумі 970340 грн. ( а.с. 24 том 1 ).
В акті перевірки № 181/230/00858148 від 08.02.2006р. зазначено, що позивачем до суми бюджетного відшкодування, зайво віднесена сума податку на додану вартість по товарам отриманим в інших податкових періодах, відповідно даних рахунку бухгалтерського обліку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та яка підтверджена податковими накладними наведеними в таблиці № 13 на загальну суму 501401 грн., та до суми бюджетного відшкодування віднесено суму податку на додану вартість, яка фактично не сплачена постачальникам, наведеним в таблиці № 14, товарів ( робіт, послуг ) в попередніх податкових періодах на суму 468939 грн.
Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням № 0000412310/0 від 17.02.2006р. та звернувся до першого відповідача зі скаргою, в якій просив скасувати зазначене податкове повідомлення - рішення ( а.с. 17 - а.с. 25 том 26 ).
Рішенням від 30.03.2006р. № 1860/10/25-015 перший відповідач залишив без змін оскарженне податкове повідомлення - рішення, а скаргу позивача без задоволення ( а.с. 121 - а.с. 126 том 26 ) та прийняв нове податкове повідомлення - рішення № 0000412310/1 від 14.04.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року в сумі 970340 грн. ( а.с. 26 том 1 ).
Позивач не погодився з рішенням від 30.03.2006р. № 1860/10/25-015 першого відповідача та звернувся до Державної податкової адміністрації у Харківській області зі скаргою, в якій просив скасувати зазначене податкове повідомлення - рішення ( а.с. 26 - а.с. 37 том 26 ).
Державна податкова адміністрація у Харківській області рішенням від 31.05.2006р. № 5574/7/25-010 скасувала податкове повідомлення - рішення № 0000412310/0 від 17.02.2006р. першого відповідача в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005 року в розмірі 26816 грн. та в цій частині рішення від 30.03.2006р. № 1860/10/25-015, прийняте за результатами розгляду первиної скарги позивача, в іншій частині зазначені податкове повідомлення - рішення першого відповідача та рішення першого відповідача за результатами розгляду скарги залишила без змін ( а.с. 127 - а.с. 130 том 26 ).
На підставі рішення від 31.05.2006р. № 5574/7/25-010 Державної податкової адміністрації у Харківській області першим відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000412310/2 від 13.06.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року в сумі 943524 грн. ( а.с. 25 том 1 ).
Судова колегія вважає за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
П.п. 7.7.2. цієї ж статті встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Аналіз зазначених положень Закону та його застосування для всіх платників податку (крім певних визначених законом категорій) дозволяє зробити висновок, що в разі виникнення від’ємного значення суми ПДВ у звітному податковому періоді, бюджетне відшкодування за такий звітний податковий період може бути проведено тільки з урахуванням сум від’ємного значення ПДВ наступного податкового періоду, що неможливо зробити без подання податкової звітності за такий наступний податковий період, та в розмірі сум ПДВ, фактично сплачених у попередньому до наступного (тобто у звітному) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). З цього також випливає, що бюджетне відшкодування по ПДВ не може бути проведено у наступному за звітним податковому періоді.
Колегія суддів дійшла висновку, що першим відповідачем викладені акті перевірки обставини в частині того, що до суми бюджетного відшкодування підприємством були зайво віднесені суми податку на додану вартість по товарам отриманим в інших податкових періодах зроблені при довільному тлумачені норм чинного законодавства, оскільки п.п. 7.7.2. п. 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не встановлює обмеження права на бюджетне відшкодування лише від дати отримання податкової накладної.
Позивачем суду першої інстанції надані копії платіжних доручень, які судом залучені до матеріалів справи, відповідність яких підтверджується першим відповідачем і з яких вбачається, що підприємством позивача у вересні 2005 року проведено на користь постачальників ( які зазначені в таблиці № 14 акту перевірки ) платежі за товари, що спростовує висновки першого відповідача, які викладені в акті перевірки, а саме, що до суми бюджетного відшкодування позивачем віднесено суму податку на додану вартість, яка фоктично не сплачена постачальникам товарів ( робіт, послуг ) в попередніх податкових періодах.
Щодо посилання судом першої інстанції в оскаржуваній постанові на те, що першим відповідачем при перевірці не досліджувалися платіжні документи і висновки зроблені без дослідження всіх суттєвих обставин фінансово - господарської діяльності платника податку, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів справи не вбачається, що суд першої інстанції зазначивши про недослідження першим відповідачем доказів, мав на увазі невивчення першим відповідачем цих доказів. Так, згідно акту перевірки № 181/230/00858148 від 08.02.2006р. ( а.с. 79 том 2 ) при перевірці були використані суцільним порядком всі документи бухгалтерського та податкового обліку, які стосувалися спірного періоду. Позивач за підписом голови правління та головного бухгалтера підтвердив, що первинні документи, використанні при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі і додаткових ( інших ) документів, що свідчать про діяльність підприємства за період, що перевіряється, немає.
Таким чином, ні у позивача, ні у першого відповідача, небуло застережень щодо ненадання документів не в повному обсязі, які були використані при проведенні перевірки.
Отже, ненадання працівниками першого відповідача обгрунтованної та законної оцінки платіжним дорученням при їх дослідженні при перевірці позивача, не можна ототожнювати ( як це зробив суд першої інстанції ) з недослідженням первинних документів бухгалтерського обліку.
Відтак, це не впливає на вірність висновків суду першої інстанції, що висновки зроблені першим відповідачем в акті перевірки № 181/230/00858148 від 08.02.2006р. не відповідають фактичним обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0000412310/2 від 13.06.2006р. підлягає скасуванню.
06 березня 2006 року працівниками першого відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість з бюджету та від*ємне значення по податку на додану вартість позивачем за період з 01.10.2005р. по 30.11.2005р.
За результатами перевірки першим відповідачем було складено акт № 294/231/00858148 від 06.03.2006р. Даним актом встановлено, що позивачем порушено п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв*язку з чим перевіркою зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005 року на суму 202606 грн. Також в акті зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства керівником державного податкового органу будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки на підставі п. 1 ч. 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( а.с. 119 - а.с. 160 том 2 ).
Пункт 1 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться на підставі того, що за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі акту перевірки № 294/231/00858148 від 06.03.2006р. першим відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000502310/0/1534 від 15.03.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за листопад 2005 року в сумі 202606 грн. ( а.с. 27 том 1 ).
В акті перевірки № 294/231/00858148 від 06.03.2006р. зазначено, що позивачем до суми бюджетного відшкодування, зайво віднесена сума податку на додану вартість по товарам отриманим в інших податкових періодах, відповідно даних рахунку бухгалтерського обліку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та, яка підтверджена податковими накладними наведеними в таблиці № 33 на загальну суму 84862 грн. та до суми бюджетного відшкодування віднесено суму податку на додану вартість, яка фактично не сплачена постачальникам, наведеним в таблиці № 34, товарів ( робіт, послуг ) в попередніх податкових періодах на суму 116743 грн.
Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням № 0000502310/0/1534 від 15.03.2006р. та звернувся до першого відповідача зі скаргою, в якій просив скасувати зазначене податкове повідомлення - рішення ( а.с. 38 - а.с. 41 том 26 ).
Рішенням від 04.04.2006р. № 1936/10/25-015 перший відповідач скасував податкове повідомлення - рішення № 0000502310/0/1534 від 15.03.2006р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2005 року в розмірі 1001 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишив без змін ( а.с. 133 - а.с. 137 том 26 ).
На підставі рішенням від 04.04.2006р. № 1936/10/25-015 першим відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000502310/1 від 11.04.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за листопад 2005 року в сумі 201605 грн. ( а.с. 28 том 1 ).
Судова колегія вважає за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
П.п. 7.7.2. цієї ж статті встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Аналіз зазначених положень Закону та його застосування для всіх платників податку (крім певних визначених законом категорій) дозволяє зробити висновок, що в разі виникнення від’ємного значення суми ПДВ у звітному податковому періоді, бюджетне відшкодування за такий звітний податковий період може бути проведено тільки з урахуванням сум від’ємного значення ПДВ наступного податкового періоду, що неможливо зробити без подання податкової звітності за такий наступний податковий період, та в розмірі сум ПДВ, фактично сплачених у попередньому до наступного (тобто у звітному) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). З цього також випливає, що бюджетне відшкодування по ПДВ не може бути проведено у наступному за звітним податковому періоді.
Колегія суддів дійшла висновку, що першим відповідачем викладені в акті перевірки обставини в частині того, що до суми бюджетного відшкодування підприємством були зайво віднесені суми податку на додану вартість по товарам отриманим в інших податкових періодах зроблені при довільному тлумачені норм чинного законодавства, оскільки п.п. 7.7.2. п. 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не встановлює обмеження права на бюджетне відшкодування лише від дати отримання податкової накладної.
Позивачем суду першої інстанції надані копії платіжних доручень, які судом залучені до матеріалів справи, відповідність яких підтверджується першим відповідачем і з яких вбачається, що підприємством позивача проведено на користь постачальників ( які зазначені в таблиці № 34 акту перевірки ) платежі за товари, що спростовує висновки першого відповідача, які викладені в акті перевірки, а саме, до суми бюджетного відшкодування позивачем віднесено суму податку на додану вартість, яка фактично не сплачена постачальникам товарів ( робіт, послуг ) в попередніх податкових періодах.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки зроблені першим відповідачем в акті перевірки № 294/231/00858148 від 06.03.2006р. не відповідають фактичним обставинам справи, а тому податкове повідомлення - рішення № 0000502310/1 від 11.04.2006р. підлягає скасуванню.
20 березня 2006 року працівниками першого відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість з бюджету та від*ємне значення по податку на додану вартість позивачем за період з 01.11.2005р. по 31.12.2005р.
За результатами перевірки першим відповідачем було складено акт № 375/231/00858148 від 20.03.2006р. Даним актом встановлено, що позивачем порушено п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв*язку з чим перевіркою зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2005 року на суму 55282 грн. Також в акті зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства керівником державного податкового органу будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки на підставі п. 1 ч. 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( а.с. 1 - а.с. 37 том 3 ).
Пункт 1 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться на підставі того, що за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі акту перевірки № 375/231/00858148 від 20.03.2006р. першим відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000542310/0 від 30.03.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за грудень 2005 року в сумі 55282 грн. ( а.с. 29 том 1 ).
В акті перевірки № 375/231/00858148 від 20.03.2006р. зазначено, що позивачем до суми бюджетного відшкодування за листопад 2005 року, зайво віднесена сума податку на додану вартість по товарам, яка фактично не сплачена постачальникам, наведеним в таблиці № 29, товарів ( робіт, послуг ) в попередніх податкових періодах на суму 55282 грн., відповідно даних рахунку бухгалтерського обліку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".
Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням № 0000542310/0 від 30.03.2006р. та звернувся до першого відповідача зі скаргою, в якій просив скасувати зазначене податкове повідомлення - рішення ( а.с. 42 - а.с. 45 том 26 ).
Рішенням від 18.04.2006р. № 2349/10/25-015 перший відповідач залишив без змін зазначене податкове повідомлення - рішення, а скаргу позивача без задоволення ( а.с. 138 - а.с. 140 том 26 ) та прийняв нове податкове повідомлення - рішення № 0000542310/1 від 27.04.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за грудень 2005 року в сумі 55282 грн. ( а.с. 30 том 1 ).
Судова колегія вважає за необхідне вказати на наступне.
Позивачем суду першої інстанції надані копії платіжних доручень, які судом залучені до матеріалів справи, відповідність яких підтверджується першим відповідачем і з яких вбачається, що підприємством позивача проведено на користь постачальників ( які зазначені в таблиці № 29 акту перевірки ) платежі за товари, що спростовує висновки першого відповідача, які викладені в акті перевірки, а саме, до суми бюджетного відшкодування позивачем віднесено суму податку на додану вартість, яка фактично не сплачена постачальникам товарів ( робіт, послуг ) в попередніх податкових періодах.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки зроблені першим відповідачем в акті перевірки № 375/231/00858148 від 20.03.2006р. не відповідають фактичним обставинам справи, а тому податкове повідомлення - рішення № 0000542310/0 від 30.03.2006р. підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000542310/1 від 27.04.2006р. ( а.с. 30 том 1 ), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що воно прийнято з тими ж самими нарахуваннями, що вказані в податковому повідомленні - рішенні № 0000542310/0 від 30.03.2006р., що суперечить вимогам статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: п. 6.5 зазначеної статті передбачено, що у разі, коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу); п. 6.6. зазначеної статті передбачено, що у разі, коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення. Донарахована сума податкового зобов'язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні, повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, передбаченою статтею 5 цього Закону, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання.
Отже, як вбачається з матеріалів справи та не спростовується першим відповідачем, суми нараховані податковим повідомленням - рішенням № 0000542310/0 від 30.03.2006р. не були зменшені, або збільшені, а натомість, були залишені без змін рішеннями першого відповідача, тобто зазначене податкове повідомлення - рішення не вважається відкликаним в розумінні статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0000542310/1 від 27.04.2006р. підлягає скасуванню.
11 травня 2006 року працівниками першого відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість з бюджету та від*ємне значення по податку на додану вартість позивачем за період з 01.12.2005р. по 31.01.2006р.
За результатами перевірки першим відповідачем було складено акт № 597/230/008581148 від 11.05.2006р. Даним актом встановлено, що позивачем порушено п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв*язку з чим перевіркою зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2005 року на суму 30580 грн. Також в акті зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства керівником державного податкового органу будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки на підставі п. 1 ч. 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( а.с. 38 - а.с. 45 том 3 ).
Пункт 1 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться на підставі того, що за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі акту перевірки № 597/230/008581148 від 11.05.2006р. першим відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000932310/0 від 11.05.2006р., яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування за січень 2006 року в сумі 30580 грн. ( а.с. 31 том 1 ).
В акті перевірки № 597/230/008581148 від 11.05.2006р. зазначено, що позивачем до суми бюджетного відшкодування за січень 2006 року, зайво віднесена сума податку на додану вартість по товарам яка фактично не сплачена постачальникам, наведеним в додатку № 2 до акту перевірки, товарів ( робіт, послуг ) в попередніх податкових періодах на суму 55282 грн.
Судова колегія вважає за необхідне вказати на наступне.
Позивачем суду першої інстанції надані копії платіжних доручень, які судом залучені до матеріалів справи, відповідність яких підтверджується першим відповідачем і з яких вбачається, що підприємством позивача проведено на користь постачальників ( які зазначені в додатку № 2 до акту перевірки ) платежі за товари, що спростовує висновки першого відповідача, які викладені в акті перевірки, а саме, що до суми бюджетного відшкодування позивачем віднесено суму податку на додану вартість, яка фактично не сплачена постачальникам товарів ( робіт, послуг ) в попередніх податкових періодах.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки зроблені першим відповідачем в акті перевірки № 597/230/008581148 від 11.05.2006р. не відповідають фактичним обставинам справи, а тому податкове повідомлення - рішення № 0000932310/0 від 11.05.2006р. підлягає скасуванню.
У відповідності до п.п. 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду не вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано та законно з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до норм діючого законодавства задоволені позовні вимоги позивача в частині визнання нечинними податкових повідомлень - рішеня перешого відповідача №000124310/0 від 03.11.2005р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за липень 2005 року на 9242 грн., № 0000212310/2 від 13.06.2006 р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за вересень 2005 року на 625185 грн., № 0000412310/2 від 13.06.2006р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2005 р. на 943524 грн., № 0000502310/1 від 11.04.2006р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за листопад 2005 р. на 201605 грн., №0000542310/0 від 30.03.2006р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за грудень 2005 року на 55282 грн., № 0000542310/1 від 27.04.2006р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за грудень 2005 року на 55282 грн., №0000932310/0 від 11.05.2006р. про виявлене завищення бюджетного відшкодування за січень 2006 року на 30580 грн.
Щодо позовних вимоги позивача про стягнення з державного бюджету заборгованість від’ємного значення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету за червень - грудень 2005 року та січень 2006 року в сумі 2709588 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що невідшкодована сума ПДВ у розмірі 2709588 грн., яка є предметом спору, складається із сум визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях.
П.п. 7.7.4 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації з відміткою податкового органу про її прийняття для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Як видно з матеріалів справи, позивач у встановленому законом порядку направляв до ДПІ податкові декларації по ПДВ за зазначені в позові податкові періоди, в яких він визначив до відшкодування з бюджету шляхом зарахування на рахунок в банку суми бюджетного відшкодування. Порядок обчислення та відшкодування ПДВ визначений п. п. 7.7.3 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до приписів зазначеної норми, у разі, коли за результатами звітного періоду різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податків з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є тільки дані податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Згідно з Порядком відшкодування ПДВ з операцій, що оподатковуються за повною ставкою, сума належного платнику відшкодування (після погашення податкової заборгованості минулих звітних періодів) зараховується до зменшення податкових зобов’язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Залишок непогашеної суми підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від’ємного значення податку.
Право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ обґрунтоване документально та базується на нормах чинного законодавства, було підтверджено в суді апеляційної інстанції, тому колегія суддів згодна з висновком господарського суду про задоволення позову в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга першого відповідача підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтею 196, п. 1 статті 198, статтею 200, п. 1 статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Чугуївської ОДПІ у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову від 12.01.2007р. господарського суду Харківської області по справі АС-13/480-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу № АС-13/480-06 направити до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді