Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-3184/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого -судді Лешко С.М. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до У правління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів,

встановив:

Позивач звернувсь до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації недовиплачені кошти в сумі 29212,80 гривень, передбачені ст.ст.37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.10.2007 року по 01.10.2009 року, мотивуючи це тим, що вона має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

В заяві до суду позивач просила справу розглядати в її відсутність, а позовні вимоги задовольнити (а.с.11).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи надав до суду лист, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає. (а.с.12)

Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в межах строку звернення з позовом до адміністративного суду та з урахуванням наданих позивачкою письмових доказів, на підставі чого судом проведено свій розрахунок.

Судом встановлено, що позивач працює та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 - зоні гарантованого добровільного відселення. Відповідно до посвідчення серії Б № 530533, виданого 04.03.2003 року вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії і таким чином вони мають право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.ст. 37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тобто, у спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця, а до ст.39 даного закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, щомісяця.

Відповідно до постанови КМУ № 936 від 20.05.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата компенсацій та допомоги передбаченої ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус...» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації, тобто правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлюється річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Виплати, про стягнення яких просить позивач, виплачуються щомісячно і про порушення своїх прав позивач був обізнаний безпосередньо після отримання компенсаційних виплат за кожен конкретний часовий період - відповідний місяць відповідного року.

Позивачка звернулась до суду у жовтні місяці 2009 року, і таким чином, заборгованість за ст.37 ЗУ «Про статус...» підлягає стягненню за період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року, з урахуванням наявних в справі доказів—довідки про фактично отримані позивачем кошти.

Позовні вимоги в частині стягнення компенсаційних коштів, передбачених за ст.39 ЗУ "Про статус..." підлягають задоволенню за період з 01.10.2007 року по 01.10.2009 року, пропорційно відпрацьованому часу та до ч.2 ст.233, ст.238 "Кодексу законів про працю України", незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України "Про оплату праці" є складовою структури заробітної плати.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах:

-з 1.07.2006 р. - 375 грн.; - з 1.12.2006 р. - 400 гри.;- з 1.04.2007 р. - 420 грн.;

-з 1.07.2007 р. - 440 грн.; - з 1.10.2007 р. - 460 грн.; - з 1.01.2008 р. - 515 грн.;

-з 1.04.2008 р. - 525грн.; - з 1.10.2008 р. - 545 грн.; - з 1.12.2008 р. - 605 грн.;

-з 1.04.2009 р. - 625 грн.; - з 1.07.2009 р.-бЗО грн.; - з 1.10.2009 р,- 650 грн.;

-з 1.07.2009 р.-бЗО грн.; з 1.11.2009 року - 744 грн.

Отже, з урахуванням викладеного вище, та відповідно до проведеного позивачем розрахунку, за весь спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем складає - за ст.37 ЗУ «Про статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі — 25,20 грн.) - 2884,80 гривень за період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року, за ст.39 ЗУ «Про статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі 222,10грн.) -26357,90 гривень за період з 01.10.2007 року по 01.10.2009 року, а всього—29242,70 гривні.

Відповідно до Законів України “Про Державний бюджет України на 2004 рік" та "Про Державний бюджет України на 2005 рік“ та Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Наказом №147 від 02.04.2004 року Міністерства праці та соціальної політики України - головним розпорядником бюджетних коштів, призначених для видатків на соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство Праці та соціальної політики України, а на місцях відповідні Управління праці та соціального захисту населення та Управління Пенсійного фонду України, атому ці кошти підлягають стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.99, 159-163 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст.37, 39, 70 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, Постановою Кабінету Міністрів України №987 від 20.06.2000 року “Про затвердження порядку використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення”, суддя, -

постановив

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачені кошти, передбачені ст.37 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 2884, 80 гривень за період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року, та кошти, передбачені ст.39 цього ж Закону в розмірі 26357,90 гривень за період з 01.10.2007 року по 01.10.2009 року,а всього—29242 (двадцять дев»ять тисяч двісті сорок дві) гривні 70 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її постановления, апеляційна скарга подається протягом 20 днів

Суддя