Справа 2-а-230/10

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2010 року Недригайлівський районний суд Сумської області в особі судді Захарченка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пспсьлюго фо.нду України Недригайлівському районі про визнання рішення відповідача протиправним та про зобов'язання відповідача до нарахування та виплати на користь позивачки щомісячної державної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Мешканка села Іваниця Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_1 звернулася до Недригайлівського районного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсій ного Фонду України в Недригайлівському районі про визнання протиправним рішення відповідача в частині невиплати позивачці, як дитині війни, соціальної допомоги і про зобов'язання відповідача до нарахування та виплати на користь позивачки, як дитини війни, як недосплаченої їй, щомісячної державної соціальної допомоги за період з 1 листопада 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Використовуючи термін щомісячної соціальної допомоги, ОСОБА_1 фактично свої позовні вимоги мотивує порушенням відповідачем вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в частині підвищення пенсій дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .

Також ОСОБА_1 просить суд поновити, як пропущений позивачкою, строк для звернення до суду з даним позовом.

Розгляд справи проведено за неявки позивачки, яка надіслала до суду письмову заяву про підтримання позову та про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився за умови належного повідомлення відповідача судом про день, час і місце судового розгляду справи та падання відповідачем суду письмових мотивованих заперечень проти даного позову. Відповідач надіслав на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Тому вбачає за законно можливе вирішення справи па підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

У письмових запереченнях відповідач позов ОСОБА_1 не визнав, вважає вимоги позивачки безпідставними, звертає увагу суду, що позивачка звернулася з даним позовом за межами передбаченого ст.99 КАС України річного строку позовної давності, вважає, що Пенсійний Фонд України, його органи і посадові особи діють на підставі і в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України в умовах, коли Кабінетом Міністрів України не було визначено порядку підвищення пенсії дітям війни на 2006 рік, а також що пенсії дітям війни у 2007 і у 2008 роках виплачувалися відповідно до вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", постанов Кабінету Міністрів України, роз"яснень Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, а також що у 2008 році позивачка, як дитина війни, отримує надбавку до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідач надав суду письмову

Також, у 2009 році відповідач при нарахуванні та виплаті позивачці коштів підвищення її пенсії, як дитини війни, керувався урядовою постановою №530 від 28.05.2008 року.

Згідно ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", розміри соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, даним Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.

Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними актами.

Таким чипом, територіальні органи Пенсійного Фонду України у 2009 році мають керуватися в частині нарахування та виплати підвищення пенсії дітям війни не постановою Кабінету Міністрів України, а діючою нормою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу в державі, а закони України та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй.

Згідно вимог чинного законодавства України мінімальний розмір пенсії за віком визначається лише відповідно до ч.І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, і іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір, немає, а тому суд вважає, що положення ч.З ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування встановленого ч.І ст. 28 зазначеного Закону мінімального розміру пенсії за віком лише для пенсій, призначаємих за цим Законом, не є підставою для відмови в реалізації позивачем встановленої ст. 46 Конституції України гарантії та встановленого ст. б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" права на отримання підвищеної пенсії.

Пенсійний Фонд України діє у відповідності з Положенням "Про Пенсійний Фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через утворені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонера.

Позивачка постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Тому, Управління Пенсійного Фонду України в Недригайлівському районі є належним відповідачем у даній справі.

Згідно ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інакше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка не мала обов'язку і достатніх умов безвідкладно дізнатися про рішення, прийняті Конституційним Судом України у 2007, 2008 роках, а також, перебуваючи на пенсії, не була достатньо обізнаною щодо причин і умов порушення її, як дитини війни, прав і шляхів їх захисту в частині розмірів одержання підвищеної пенсії.

Тому, суд вважає за законно можливе і доцільне на підставі ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України поновити пропущений позивачкою з поважних причин строк звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог , які стосуються нарахування та виплати відповідачем на користь позивачки підвищення пенси за 2008-2009 роки.

Позивачка не оспорює факт сплати відповідачем па її користь, як дитини війни, доплати до пенсії у розмірі 10% мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи вищевказані рішення Конституційного Суду України та вимоги ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов до переконання, що Управління Пенсійного Фонду України в Недригайлівському районі Сумської області мало і має обов'язок нарахувати та забезпечити сплату на користь позивачки доплати до її пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 листопада 2008 року по 31 грудня 2009 року, що у 2008 - 2009 роках не була нарахована і сплачена позивачці.

За результатами розгляду справи вбачається, що у 2008 -2009 роках різниця в даній доплаті між належною до сплати і реально нарахованою та сплаченою відповідачем позивачці склала меншу суму ніж передбачено Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», та Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Згідно ч.І ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено в розмірах, що діяли в грудні 2008 року.

Відповідно до ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має розглядати адміністративні справи у межах заявлених позовних вимог.

За змістом позовної заяви вбачається, що у даній справі фактично оскаржується бездіяльність, а не рішення територіального управління Пенсійного Фонду України щодо ухилення від нарахування та сплати передбаченого законом підвищення пенсії.

Тому, суд на підставі ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог ОСОБА_2 та задовольняючи частково її позов, визнати бездіяльність відповідача протиправною.

Керуючись ст. 64 Конституції України, ст. З, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 6-14, 71, 102, 122, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити, як пропущений з поважних причин, строк звернення позивачки ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

Позов ОСОБА_1 у даній справі задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Недригайлівському районі Сумської області щодо недонарахування і недовиплати у 2008 -2009 роках позивачці ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення пенсії на 30%) мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Недригайлівському районі Сумської області нарахувати та провести відповідні виплати підвищення пенсії позивачці ОСОБА_1 і-J1111 Мпг міаївні . а 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Недригайлівському районі Сумської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати підвищення пенсії позивачці ОСОБА_1 на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за 2008 рік за період з 01 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням уже сплаченої відповідачем позивачці частини вищевказаного підвищення пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Недригайлівському районі Сумської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати підвищення пенсії позивачці ОСОБА_1 на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року з урахуванням уже сплаченої відповідачем позивачці частини вищевказаного підвищення пенсії.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог позивачці ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1грн. 70 коп. судових витрат позивачки у даній справі.

Ця постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Недригайлівський районний суд шляхом подання протягом 10 днів після її ухвалення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду.

Суддя: О.П.Захарчснко