Апеляційний суд Черкаської області
м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83
Справа №11/2390/812/12р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія ч.2 ст. 286 КК України ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній
інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Охріменко І.К.,
суддів Мунька Б.П., Поєдинка І.А. ,
за участю прокурора Ємельянової О.В.,
засудженого ОСОБА_3,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи ОСОБА_6 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.06.2012 року, яким
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, Алтайського краю Росія, проживаючий за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, не судимий, -
засуджений за: - ч.2 ст.286 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Запобіжний захід ОСОБА_3 змінений з підписки про невиїзд на взяття під варту, негайно з зали суду, строк покарання вирішено рахувати з 19.06.2012 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення моральної та матеріальної шкоди в сумі 333850,00 з засудженого ОСОБА_3, ЧФ «ПрАТ» СК «ПРОВІДНА» залишений без розгляду та роз'яснено потерпілому його право звернутися до суду з таким позовом в порядку цивільного судочинства.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 судові витрати на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Черкаській області за проведення судово-авто технічної експертизи на суму 1767,60 гривень.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 судові витрати за юридичні послуги на користь адвоката ОСОБА_7 в сумі 3000 грн.
Вирішена доля речових доказів по справі відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
встановила:
Згідно вироку ОСОБА_3 визнано винним за те, що він 28 грудня 2011 року близько 17 години 45 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Одеська м. Черкаси, зі сторони вул. Сумгаїтська в напрямку вул. Котовського в порушення вимог пунктів 2.3. б) та 12.3 Правил дорожнього руху України, був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, а тому знаходячись біля будинку № 20, в момент виникнення небезпеки для його руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, у вигляді пішохода ОСОБА_8, яка в порушення вимог пункту 4.7 Правил дорожнього руху України, переходила проїзну частину вул. Одеська, поза межами пішохідного переходу, зліва - направо відносно напрямку руху автомобіля, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, несвоєчасно застосував гальмування та допустив наїзд на останню.
Внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_8, згідно висновку судово-медичної експертизи №991/4 від 14.02.2012 року, отримала тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, у вигляді черепно - мозкової травми, тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді закритої травми грудної клітки, закритого перелому кісток правої гомілки та тілесні ушкоджень легкого ступеня тяжкості у вигляд саден на колінах, синця на правій гомілці, від яких померла. Причиною порушення безпеки дорожнього руху водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3, являється порушення вимог п.п.2.3.6 та 12.3 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з насталими наслідками.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор, який брав участь в суді першої інстанції подав апеляцію в якій не заперечуючи встановлених судом фактичних обставин справи, вважає, що вирок суду є незаконним, оскільки винесений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, так як суд однобічно підійшов до оцінки зібраних по справі доказів, цивільний позов потерпілого залишив без розгляду, чим порушив вимоги ст. 334 КПК України та ст.ст. 291, 328 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_4М та засуджений ОСОБА_3 апеляцію не подавали.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, який приймав участь в суді першої інстанції, пояснення потерпілого ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, які просили вирок суду залишити без змін, пояснення засудженого ОСОБА_3, який просив також вирок залишити без змін, колегія судів приходить до висновку про залишення апеляції без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом.
Ці вимоги закону судом були виконані.
Так, висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи та підтверджується сукупністю зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і які не оспорюють ся в апеляції.
Дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано вірно, а при призначенні покарання суд відповідно вимог ст.. 65-67 КК України достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законодавець відносить до категорії тяжких, дані про особу засудженого, які характеризують його з позитивної сторони, обставини, що пом'якшують його покарання за відсутністю обставин, що обтяжують його покарання та вірно призначив йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, яке є достатнім для його виправлення та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
При таких обставинах доводи прокурора щодо м'якості призначеного покарання є безпідставними.
Крім того, доводи апелянта щодо невідповідності мотивувальної частини вироку вимогам закону є необгрунтованими.
Так, відповідно до матеріалів кримінальної справи, а саме з протоколу судового засідання від 14 червня 2012 року на а.с. 169 вбачається, що крім показів потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_9 досліджувались і письмові докази, а саме: протокол огляду місця події, висновок медичного огляду, акт судово-медичного дослідження, висновок експерта, протокол відтворення обстановки і обставин події та характеризуючи дані ОСОБА_3
Відносно цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 про стягнення моральної та матеріальної шкоди в сумі 333850,00 з засудженого ОСОБА_3, ЧФ «ПрАТ» СК «ПРОВІДНА», суд вірно залишив його без розгляду і порадив звернутися в порядку цивільного судочинства. Так, в протоколі судового засідання, а саме під час проведення судових дебатів представник потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просив залишити цивільний позов без розгляду, оскільки він буде звертатися в порядку цивільного судочинства, що не заперечував і сам потерпілий.
Суд законно та обґрунтовано відповідно до ст. 93 КПУ стягнув з ОСОБА_3 судові витрати на оплату праці адвоката ОСОБА_5, який згідно матеріалів справи був визнаний представником потерпілого ОСОБА_4 та відповідно до квитанції від 18.01.2012 року сума витрат на ведення даної кримінальної справи складає 3 (три) тисячі гривень.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляції не є суттєвими та такими, що слугують для скасування рішення суду.
При таких обставинах, підстав для задоволення апеляції прокурора, який брав участь в суді першої інстанції та скасування чи зміну вироку суду не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора Андрійченко С.Л. - залишити без задоволення. Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.06.2012 року, стосовно засудженого ОСОБА_3 залишити без змін.
Головуючий
Судді