ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б тел. 284-18-98
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
31.08.09 | № 05-5-54/28012 |
Суддя , розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітес"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-німецьке підприємство
"IGK - Україна"
про стягнення 12 000,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Відповідно до п. 42 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., адреса, за якою пересилається поштове відправлення, визначається у такому порядку: найменування адресата (повне найменування підприємства, установи), найменування вулиці, номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс. Як вказано у п. 45 Правил, поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються.
У позовній заяві не зазначено поштового індексу відповідача. Згідно з п. 56 Правил поштові відправлення, порядок адресування яких не відповідає вимогам, визначеним цими Правилами, не підлягають пересиланню. Оскільки поштовий індекс є невід’ємною та необхідною частиною, без якої неможливе здійснення поштового відправлення, суд дійшов висновку, що позивачем не вказано поштових адрес сторін відповідно до вищезазначених вимог законодавства.
Позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтегрітес" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-німецьке підприємство "IGK - Україна" про стягнення 2 000,00 матеріальної та 10 000,00 грн. моральної шкоди.
Як зазначено у п. 10 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/95 від 29.02.1996 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди", розмір ставок державного мита із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має визначатися відповідно до підпункту "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.93 р.
Відповідно до п. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками встановленими для позовів немайнового характеру.
Розміри ставок державного мита із позовних заяв, що подаються до господарських судів України, встановлені Декретом Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито", пп. а) та б) п. 2 ст. 3 якого визначено, що розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн.
Виходячи з викладеного, позивачем повинно бути сплачено державне мито у розмірі 102,00 грн. з вимог майнового характеру та 85,00 грн. з вимог немайнового характеру.
Однак, як вбачається з платіжного доручення № 408 від 20.08.2009 р., позивачем сплачено державне мито у сумі 120,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.
За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п.п. 2, 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути без розгляду.
Суддя Т.С. Демченко