Справа № 1-242/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року. Кременчуцький районний суд Полтавської області

в складі : головуючого – судді Кузнецова А.В.

при секретарі Альошкіної О.І.

з участю прокурора Яременко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українець,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений,

працює ПП ВТК «Лукас», підсобник, раніше не судимий,

в скоєні злочину передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, яке небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Так, 18 липня 2010 року приблизно о 21-23 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходились за адресою останнього в с. Садки туп. Перекопський, 1 Кременчуцького району. До них прийшла престаріла мати ОСОБА_2 і поскаржилась ОСОБА_1 на сина, що він її ображає та попросила захисту. У захист ОСОБА_1 зробив зауваження ОСОБА_2, а коли той відповів нецензурною лайкою, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 декілька ударів руками в область обличчя, і двічі ногою в область живота, коли ОСОБА_2 впав на підлогу.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота, що викликала розрив селезінки і ускладнилась крововиливом в черевну порожнину, крововиливу в лівий купол діафрагми, гематоми лівої нирки, перелому 9-го ребра зліва по середньо-підпахвовій лінії, крововиливу в м’які тканини спини в проекції 7-10 ребер від середньо-підпахвової до задньо-підпахвової лінії, котрі утворились від дії тупого предмету в результаті удару з неяскраво вираженою травмуючою поверхнею, якими можуть бути рука стиснута в кулак і нога взута у взуття, і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні в момент їх спричинення.

Смерть ОСОБА_2 настала в результаті тупої травми живота, що викликала розрив селезінки і ускладнилась крововиливом в черевну порожнину.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, і дав пояснення відповідно до викладеного формулювання обвинувачення, в скоєному розкаюється, просив врахувати, що намагався захистити ОСОБА_3, повністю відшкодував її матеріальну та моральну шкоду.

Крім повного визнання вини, винність підсудного ОСОБА_1 повністю підтверджується:

- свідченнями потерпілої ОСОБА_3, що її син ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, рік ні де не працює, краде у неї пенсію, на що вона поскаржилась ОСОБА_1, останній побив її сина і той вибачився та сказав, що більше не буде брати у неї гроші, після чого поскаржився на біль у тілі і ліг відпочивати, вона лягла на інше ліжко у кімнаті, син продовжував скаржитись на погане самопочуття і ввечері наступного дня помер;

- поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що 18.07.2010 року близько 21-00 год. вони разом з ОСОБА_1 зустрілись біля магазину «Скіф», розташованому на в’їзді в с. Садки, випили пива та зайшли у двір ОСОБА_2 по туп. Перекопському, 1, сіли на лавці. В цей час до них вийшла мати ОСОБА_2 ОСОБА_3 та поскаржилась на сина, що він бив її, забрав 300 грн. та ганявся за нею з сокирою. Втрьох вони зайшли у будинок, де на ліжку в стані сп’яніння лежав ОСОБА_2 та запропонували йому вийти на вулицю, де ОСОБА_2 сів на лавку. В нього запитали чого він ображає матір, на що ОСОБА_2 відповів нецензурною лайкою, тоді втрьох вони вдарили його в обличчя, від чого ОСОБА_2 впав. ОСОБА_4 вдарив його ногою по нозі, ОСОБА_5 рукою ще по обличчю, а ОСОБА_1 двічі ногою в область живота, від чого ОСОБА_2 застогнав, підвівся та пішов у хату;

Крім пояснень потерпілої і свідків, винність підсудного в повному обсязі також

підтверджується:

- протоколами огляду місця події в ході якого зафіксовано труп потерпілого ОСОБА_2 /т. 1 а.с. 8-10/;

- висновком судово-медичної експертизи № 505/1 від 31 серпня 2010 року, згідно якого

потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота, що викликала розрив селезінки і ускладнилась крововиливом в черевну порожнину, крововиливу в лівий купол діафрагми, гематоми лівої нирки, перелому 9-го ребра зліва по середньо-підпахвовій лінії, крововиливу в м’які тканини спини в проекції 7-10 ребер від середньо-підпахвової до задньо-підпахвової лінії, котрі утворились від дії тупого предмету в результаті удару з неяскраво вираженою травмуючою поверхнею, якими можуть бути рука стиснута в кулак і нога взута у взуття, і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні в момент їх спричинення.

Смерть ОСОБА_2 настала в результаті тупої травми живота, що викликала розрив селезінки і ускладнилась крововиливом в черевну порожнину. /т. 1 а. с. 119-121/;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин пригоди, під час якого

свідок ОСОБА_5 показав механізм нанесення ударів / т. 1 а. с. 124-125/;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин пригоди, під час якого

свідок ОСОБА_4 показав механізм нанесення ударів / т. а. с. 132-133/;

- висновками судово-медичної експертизи №№ 505/3, 505/4 від 31 серпня 2010 року, що покази дані свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час відтворення обстановки та обставин пригоди відповідають об’єктивним даним отриманим при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 /т.1 а.с. 129, 137/

- висновком судової психолого-психіатричної експертизи №620 від 20 серпня 2010 року, згідно якого ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим психічним розладом чи недоумством не страждає, у вказаний період міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, у стані фізіологічного афекту чи іншому особливому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його свідомість і поведінку, не перебував. Під дію ст.ст. 19, 20 КК України не підпадає /т.12 а.с. 207-212/;

та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд дійшов до висновку про винність підсудного ОСОБА_1 у спричиненні умисно тяжкого тілесного ушкодження, яке небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого. Його дії суд кваліфікує за ст. 121 ч. 2 КК України.

Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного ОСОБА_1, який раніше не судимий, за місцем колишнього навчання, проживання та роботи характеризується позитивно, працює, щиро кається та повністю відшкодував заподіяну шкоду, що є обставинами які пом’якшують покарання.

Обставиною, яка обтяжує відповідальність підсудного є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

З врахуванням наведеного, приймаючі до уваги всі обставини справи, суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 підлягає покаранню, з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк нижче від найнижчої вини встановленої в санкції статті звинувачення, враховуючі протиправну поведінку потерпілого та пом’якшуючі вину обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, від якого його можливо звільнити з випробуванням, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, приймаючі до уваги молодий вік, позитивні характеристики, та думку потерпілої, яка не наполягає на суворому покаранні.

Запобіжний захід необхідно залишити попередній – підписку про невиїзд.

Речові докази по справі в частині вилученого одягу повинні бути повернуті власникам, речі, які не мають цінності необхідно знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України й призначити йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 5 /п’яти/ років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 /трьох/ років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, які зберігаються в камері схову речових доказів Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області (т.1 а.с. 214): футболку «PUMA», штани джинсові «Racing CaR», туфлі «DESAY» повернути ОСОБА_5, футболку «Giorgio Armani», штани джинсові «Fulaish», туфлі чорного кольору «Happy Life» повернути ОСОБА_4, футболку «Baydo», джинсові штани «MК Mock-up», літні туфлі «Happy Life» повернути ОСОБА_1, рушник сіро-білого кольору, рушник синього кольору, ковдру червоного кольору – знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький райсуд протягом 15 діб.

Суддя А. В. Кузнецов