Справа №2-801/09р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2009 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Ступак О.В.
при секретарі - Олійник О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Житлово-будівельний кооператив „Суднобудівник-17", Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності, Головне управління житлового забезпечення про поділ майна,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в якій просила поділити нажите за час шлюбу з відповідачем майно, визнавши за нею право власності на 1А частину квартири АДРЕСА_1, визнати недійсним свідоцтво про право власності та зобов'язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності зареєструвати її як власника 1А частини спірної квартири.
В судовому засіданні позивачка уточнила вимоги позову та просила визнати за нею право власності на 1А частину квартири АДРЕСА_1, визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на квартиру, а саме в частині ХА частини спірної квартири.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав.
Представники третіх осіб в попереднє судове засідання не з'явились, до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як встановлено в судовому засіданні сторони по справі перебувають у шлюбі, зареєстрованому 24 серпня 1983 року (а.с.8). Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За час шлюбу подружжям було повністю внесено пайовий внесок за кооперативну квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ЖБК „Суднобудівник -17".
13 січня 2005 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації було видано свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру власником якої зазначено ОСОБА_2.
За змістом ст. 60 СК України, аналогічну норму містив і Кодекс про шлюб та сім'ю України, яки був чинний на час набуття сторонами спірного майна, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Отже вимоги позову є законними, обґрунтованими та доведеними, окрім того, визнані відповідачем, а тому підлягають задоволенню в попередньому судовому засіданню..
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 1730 грн.
Керуючись ст.ст.60, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст.60, 65 СК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, відповідно за ОСОБА_2 у власності залишається інша 1/2 частина зазначеної квартири.
Визнати частково недійсним, а саме в частині 14 частини, свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане 13 січня 2005 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат 1730 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження та наступним поданням протягом 20 днів з дня подання заяви апеляційної скарги.