Справа № 2-2008
2009 рік
Р І Ш Е Н НЯ
І М „ Я М У К Р А Ї Н И
09 червня 2009 року Білгород - Дністровський міськрайонний суд у складі :
головуючого, одноособово - судді Прийомової О.Ю.
при секретарі Качанюк Є.О., Хандохіної І.В,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород - Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер'єр» про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася з позовом до суду до відповідача про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, просить суд поновити її на роботі по наданню маркетингових послуг в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Інтер'єр», стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 600 грн, моральну шкоду у розмірі 5000 грн, вказуючи, що 03 травня 2007 року вона уклала трудову угоду № 18 з відповідачем безстроково, що укладається на невизначений строк, на надання маркетингових послуг.
З 04 листопада по 14 листопада 2008 року, у зв'язку з вагітністю, вона знаходилася в лікарні, про що свідчить листок непрацездатності, про що вона також проінформувала по телефону керівництво.
По закінченню лікування в ТОВ в неї листок непрацездатності не взяли та не оплатили його. Також не допустили її до роботи.
На її неодноразові звернення до відповідача про надання їй копій наказу про звільнення або видати трудову книжку вона одержувала письмові відповіді про те, що вона дійсно виконувала роботу по трудовій угоді до 31.10.2008 року, однак у трудових відносинах з відповідачем не була.
Вважає, що її право на працю порушене, що привело до моральних страждань, тому вона і звернулася з позовом до суду.
В ході судового розгляду справи позивачка позов підтримала.
Представник відповідача з позовом позивачки не погодився, просить суд в його задоволенні відмовити, вказуючи, що між позивачкою та ТОВ «Інтер'єр» 03.05.2007 року було укладено не трудовий договір з підпорядкуванням правилам внутрішнього розпорядку, а цивільно - правовий правочин - трудову угоду, предметом якої є надання певного результату праці, але за цим видом договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
Згідно укладеної угоди, позивачка надавала маркетингові послуги.
Цивільно - правовий договір, яким є укладена з позивачкою угода, не передбачає внесення запису про виконання роботи до трудової книжки та видання наказів як про прийняття так і про звільнення та інших.
Таким чином, підстав для задоволення позову позивачки не має.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер'єр» 03 травня 2007 року була укладена трудова угода № 18, відповідно до якої виконавець зобов'язується за завданням замовника виконувати роботу /надати послуги/, в порядку та на умовах, визначених договором. /л.с. 6-7/
Відповідно п. 2.1 вказаного договору, виконавець надає маркетингові послуги.
Відповідно п. 3.1 вказаного договору, вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги.
У відповідності до п.5.1. Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним цивільним законодавством.
Таким чином, судом встановлено, що між позивачкою та ТОВ «Інтер'єр» 03.05.2007 року було укладено не трудовий договір з підляганням правилам внутрішнього розпорядку, а цивільно - правовий правочин - трудова угода, предметом якої є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
За договором підряду, укладеним між відповідачем та позивачкою, остання зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу.
Згідно укладеної угоди, позивачка надавала маркетингові послуги, а Товариством проводилася оплата прийнятої роботи, про що складалися акти приймання робіт /л.с. 26-43/, відповідно до яких вказано надання маркетингових послуг і те, що розрахунок проводиться по оплаті виконаної роботи.
Цивільно - правовий договір, яким є укладена з позивачкою угода, не передбачає внесення запису про виконання роботи до трудової книжки та видання наказів як про прийняття так і про звільнення та інших.
Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини між позивачкою та відповідачем від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За вищевказаним цивільно - правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядчик, а саме позивачка, на відміну від працівника, не підпорядковувалася правилам внутрішнього трудового розпорядку, вона сама організовувала свою роботу і виконувала її на власний ризик.
За вказаним підрядним договором оплачувався не процес праці, а її результати, котрі визначалися після закінчення роботи і оформлялися актами здавання - приймання виконаних робіт /наданих послуг/, на підставі яких проводилася їх оплата.
Суд не може погодитися зі ствердженнями позивачки стосовно того, що вона знаходилася в трудових відносинах з ТОВ, що порушені її права на працю, передбачені КЗпП України, оскільки вказані ствердження позивачки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи і доказів вказаного нею надано не було.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В зв'язку з тим, що позивачкою не надано до суду доказів, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги, суд вважає за необхідним в задоволенні позовних вимог позивачки про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити, як не обґрунтованих, тому не підлягаючих задоволенню.
Керуючись ст. ст. 837-853 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , суд,
В И Р І Ш И В :
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер'єр» про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
С У Д Д Я :