2-874/07 2007р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                  Антоновій Н.В.

при секретарі                                                      Вороні О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, -

встановив:

До суду звернувся позивач із зазначеним позовом до відповідача про виселення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що Актом відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 10.12.2001 року 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 була передана позивачу, яка належала відповідачу на підставі рішення Московського районного суду м. Києві від 31.03.2000 року. Відповідач до цього часу не звільняє житлове приміщення та продовжує там проживати. Самовільне користування відповідачем житловим приміщенням суттєво погіршує житлові умови сім"ї позивачки, створює перешкоди в користуванні підсобними приміщеннями та етичні незручності, порушує право власника на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном. На вимоги позивача виселитись, відповідач під будь-яким приводом зволікає звільнити приміщення. На підставі вищевикладеного відповідач підлягає виселенню без надання іншої житлової площі.

В судовому засіданні позивач підтвердила обставини викладені в позовній заяві, та просила виселити відповідача із займаного ним 1/2 частини будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином, причини неявки відповідач суду не повідомив у зв'язку з чим суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з постановлениям заочного рішення, згідно ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважаю, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 98 ч. З Житлового Кодексу України, тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім"ї, які проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення -підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст. 150 Житлового Кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

З свідоцтва від 16.01.2002 року (а.с.4) вбачається, що ОСОБА_1 належить право власності на 1/2 частину будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. 1/2 частина будинковолодіння була залишена за ОСОБА_1 на підставі Акту, затвердженого Начальником відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва від 10.12.2001 року. Раніше, зазначене майно належала ОСОБА_2, на підставі рішення Московського районного суду м. Києва від 31.03.2000 року.

Згідно довідки форми № З КП „Голосіївприватсервіс" від 05.06.2006 року (а.с.5), ОСОБА_1 дійсно зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1, а також є власником даного будинку. Відповідач по справі ОСОБА_2 значиться, як колишній власник.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.04.2003 року (а.с. 16-18) у задоволенні позову ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, Журанова Д.І., ОСОБА_1 про визнання публічних торгів недійсними, про визнання акту передачі майна незаконним, про виселення із спірного жилого будинку - відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.01.2004 року (а.с.19-20), рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.04.2003 рок5у залишено без змін.

Таким чином в даний час відсутні передбачені законом правові підстави для подальшого проживання відповідача в будинку АДРЕСА_1, що підтвердила в судовому засіданні позивач.

З наведеного вище вбачається, що вимоги позивача обгрунтовані і є такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідачки по справі на користь позивача сплачене державне мито.

Згідно викладеного ст.ст. 198, 150 ЖК України та керуючись ст.ст. 10, 32, 60, 88, 224 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 сплачене державне мито на користь ОСОБА_1 в розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп. та судові витрати на інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 7 (сім) грн. 50 коп., а всього 16 (шістнадцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.