ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
29.03.07 Справа№ 3/76-14/1А
За позовом: Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Львів
До відповідача: Фермерського господарства ОСОБА_1,АДРЕСА_1
Про: стягнення 3240,79 грн.
Суддя С.Б.Кітаєва
Секретар судового засідання Ю.Митник
Представники:
від позивача: Каменецька Н.В. -представник (довіреність №01-7/208-181 від 19.03.2007р.).
від відповідача: не з”явився.
Відповідно до ст.ст.49,51 КАС України представнику позивача роз”яснено його права та обов”язки.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Львів до Фермерського господарства ОСОБА_1,АДРЕСА_1 про стягнення 3240,79 грн. боргу.
Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 24.02.2007р. призначив розгляд справи в попередньому засіданні на 06.03.2007р.
В попередньому судовому засіданні 06.03.2007р. представник відповідача не з»явився, вимог ухвали суду від 24.02.2007р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений, про що в господарського суду Львівської області є належні докази.
В судове засідання 06.03.2007р. представник позивача з»явився, просив задоволити позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та обставин викладених в судовому засіданні та стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_1 борг в сумі 3240,79 грн.
Розгляд справи відкладався, з підстав зазначених в ухвалах від 06.03.2007р. на 21.03.2007р.
21.03.2007р. відповідач в судове засідання не з”явився, вимог попердніх ухвал суду не виконав, тому суд враховуючи, що позивачем подані всі докази по справі перейшов до розгляду справи в судовому засіданні та призначив слухання на 29.03.2007р.
Відповідач в судове засідання в черговий раз не з»явився, проти позову не заперечив, тому справа розглядається у відповідності до п.6 ст.71 КАС України на основі наявних доказів.
В судовому засіданні 29.03.2007р. оголошено прийняту по справі постанову.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, встановив:
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Зі звіту ФГ ОСОБА_1 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становить у цьому році 76 осіб (рядок 01), з них: інвалідів (штатних працівників, яким за висновками МСЕК встановлена інвалідність) влаштовано 2 особи (рядок 02). Чисельність інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до 4-х відсоткового нормативу - 3 особи.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організаціїгромадських організацій інвалідів, фізичні особи, які викорстовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 Закону, щороку сплачуюють відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів фізичної особи, яка викоростовує найману працю, установлює норматив робочих місць для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов”язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Суд витребовував у відповідача докази, які б доводили, що фермерським господарством вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Однак, відповідач вимоги суду проігнорував, таких доказів до справи не подав.
Розрахунком заборгованості по платежу до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2005 рік визначено суму штрафних санкцій в розмірі 3240,79 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги доведені матеріалами справи, відповідачем не заперечуються, суд прийшов до висновку про задоволення позову.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частини 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.51,71,86,94,158,160,163,167,258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позовні вимоги задоволити.
2.Стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_1,АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Львів, пл.Маланюка,6 (р/р 31216230600002 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 23949066) 3240,79 грн.боргу.
Постанова може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку і у строк, встановлені ст.ст.186,254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кітаєва С.Б.