Справа № 2-972/2009 року
РІШЕННЯ
Ім'ям України
17 серпня 2009 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого судді – судді Дунай Л.В.
при секретарі – Зубачевській О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Встановив:
До суду звернувся позивач з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступне:
26 березня 1980 року він вступив до шлюбу з відповідачкою. Від сумісного проживання мають двоє повнолітніх дітей. Подружні відносини вони припинили з початку лютого 2002 року, по причині, що життя показало, що вони зовсім різні люди, між ними немає кохання, постійно виникали скандали та суперечки, при таких обставинах він вважає, що сім’я їхня розпалася остаточно.
В судове засідання позивач не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка по справі в судовому засіданні позов визнала повністю, на розірвання шлюбу згодна.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав:
Матеріалами справи встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 26 березня 1980 року у міському бюро ЗАГС м.Верховцево Дніпропетровської області, актовий запис за № 18.
Від сумісного шлюбу мають двоє повнолітніх дітей.
Подружні відносини вони припинили з початку лютого 2002 року, по причині, що життя показало, що вони зовсім різні люди, між ними немає кохання, постійно виникали скандали та суперечки.
При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що причини, які змусили позивача звернутися до суду з питання розлучення, являються поважними, подальше примирення сторін неможливе і їхній шлюб потрібно розірвати.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд ураховує, що позивач просить покласти на нього, тому суд вважає необхідним покласти на позивача.
На підставі ст. ст. 110,112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10,137,179 ЦПК України, суд
Вирішив:
Шлюб, зареєстрований 26 березня 1980 року у міському бюро ЗАГС м.Верховцево Дніпропетровської області, актовий запис за № 18, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 20 гривень.
Рішення суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на протязі десяти днів після оголошення рішення та подання апеляційної скарги на протязі двадцяти днів після подання заяви.
Головуючий: